Уявіть: ніч 2 січня 2021 року, Івано-Франківськ. Біля будинку судді Ольги Бабій раптом спалахує вогонь. Автомобіль Nissan Qashqai, символ стабільності та професійного статусу, перетворюється на купу заліза за лічені хвилини. Це не випадковий вандалізм – це цілеспрямований удар по незалежності судової влади, помста за чесні рішення. Але що робить поліція? Нічого. П’ять років минало, а справа стоїть на місці: слідчі міняються, як рукавички, докази ігноруються, а версія про зв’язок зі службою відкидається як непотріб. Це не вигадка – це реальність української правоохоронної системи, де бездіяльність поліції в розслідуванні злочинів проти суддів стала нормою, а не винятком.
Сьогодні, у жовтні 2025 року, коли Вища рада правосуддя (ВРП) фіксує рекордні 188 повідомлень про втручання в діяльність суддів за перші три квартали, випадок Бабій – лише вершина айсберга. Подібні історії множаться по всій країні: від Ужгорода до Мукачева, де кримінальні провадження проти голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша гниють у шухлядах. Чому поліція саботує розслідування? Чи це корупція, тиск чи банальна некомпетентність?
Ця стаття розкриває системні вади, спираючись на офіційні заяви, судові документи та журналістські розслідування. Ми не просто констатуємо факти – ми вимагаємо відповіді. Бо незалежність суддів – це основа правосуддя, а безкарність злочинів проти них – шлях до хаосу.
Шокуючий випадок Ольги Бабій: п’ять років безкарності
Суддя Івано-Франківського міського суду Ольга Бабій – не просто жертва підпалу. Вона – символ боротьби за справедливість у системі, де судді постійно під прицілом. 2 січня 2021 року о 23:56 невідома особа підпалила її авто біля будинку на вулиці, де суддя проживала з родиною. Поліція швидко зареєструвала провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (ККУ) – умисне знищення чужого майна у значному розмірі. Згодом кваліфікацію змінили на ч. 2 ст. 378 ККУ – злочин проти правосуддя, пов’язаний з діяльністю судді. Доручення передали слідчому управлінню ГУНП в Івано-Франківській області. Здавалося б, справа рухається.
Але реальність жахлива. Минуло майже п’ять років, а винні досі на волі. У лютому 2025 року Бабій ознайомилася з матеріалами провадження і була шокована: “розслідування не ведеться, а в справі тільки змінюються слідчі”. Слідчий одного разу склав повідомлення про підозру, але воно виявилося “необґрунтованим, позбавленим будь-якого логічного змісту”. Прокурор відмовив у погодженні та дав вказівки за ст. 36 КПК України, які слідчий проігнорував. Ба більше, зміна кваліфікації в підозрі відбулася без постанови – грубе порушення процесуального кодексу.
Суддя Бабій у своїй заяві до ВРП від 24 вересня 2025 року детально описує фатальні помилки поліції: “працівники поліції не приділяли уваги важливим деталям, взагалі відкидали версію про вчинення кримінального правопорушення у зв’язку з професійною діяльністю, докази збирали під конкретну особу”. Замість об’єктивного аналізу – упередженість. Замість оперативних дій – вічна ротація слідчих, яка дозволяє “заморозити” справу. Бабій наголошує: це не просто недбалість, а свідоме ігнорування Конституції та КПК, де завдання розслідування – встановлення істини (ст. 2 КПК).
Чоловік судді, прокурор Віталій Попадюк, також користувався авто, тож версія про тиск на прокуратуру не виключена. Але поліція відкидає будь-який зв’язок з професійною діяльністю. Чому? Бо розслідувати злочин проти “своїх” – це ризик для кар’єри. У заяві Бабій є чіткий висновок: “виникає ряд питань, по якій причині слідчим змінено кримінально-правову кваліфікацію… без прийняття процесуального рішення”. Це не помилка – це саботаж. І така бездіяльність поліції в розслідуванні злочинів проти суддів підриває авторитет правосуддя, як зазначає Пленум Верховного Суду в постанові №8 від 13 червня 2007 року.
Бабій звернулася до ВРП ще 4 січня 2021 року, а у вересні 2025 – з новим повідомленням. Вона цитує ст. 48 Закону “Про судоустрій і статус суддів”: суддя незалежний від будь-якого тиску. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи вимагають захисту незалежності суддів. Але де реакція? ВРП розглянула заяву, адже поліція продовжує бездіяти? Це не ізольований інцидент – це системна криза.
Закарпатські паралелі: справа Олексія Фазекоша та ігнорування доказів
Випадок Бабій – не унікальний. У жовтні 2023 року в Ужгороді та Мукачеві відкрили два кримінальні провадження проти Олексія Фазекоша, голови Ради адвокатів Закарпатської області. Перше – за ст. 385 ККУ (підробка свідоцтва адвоката), друге – за ст. 192 ККУ (шахрайство). Докази були вагомі: Фазекош не отримував свідоцтво 21 грудня 2006 року, але видає себе за адвоката, розтрачуючи кошти.
Поліція має все: документи, свідчення, фінансові звіти. Але досудове розслідування? Нуль. Справа стоїть, як і в Івано-Франківську. Чому? Бо Фазекош – впливова фігура, який “направо — наліво” видавав прокурорам та поліцєйським свідоцтва адвокатів.
Це класична бездіяльність поліції: ігнорування доказів, тиск на слідчих. Фазекош, як голова ради, міг лобіювати “спокій”. Аналогічно в Ужгороді: провадження за розтрату великих сум, але жодного арешту. Журналісти фіксують: “постать Фазекоша обтяжена звинуваченнями в шахрайстві та розтраті та підробці свідоцтва адвоката”. Поліція Закарпаття, як і Прикарпаття, демонструє повну байдужість. Це не регіональна проблема – це національна трагедія.
У 2025 році ВРП зафіксувала 188 випадків втручання, з них багато пов’язані з адвокатами та суддями. Фазекош – приклад, як поліція захищає “своїх”, ігноруючи ст. 303 КПК про оскарження бездіяльності. Чому ДБР і НАБУ мовчать? Бо справа стосується корупції на місцях, де поліція – частина схеми.
Системні вади: чому поліція саботує розслідування злочинів проти суддів
Бездіяльність поліції – не випадковість, а система. За даними ВРП, у січні-вересні 2025 року надійшло 182 повідомлення про втручання в діяльність суддів. Багато з них – злочини проти правосуддя: підпали, погрози, фальсифікації. Але розкриття? Менш як 10%. Чому?
По-перше, некомпетентність. Слідчі не проводять базові дії: аналіз камер, опитування свідків, експертизи. У справі Бабій докази “збирали під конкретну особу“, ігноруючи ключові версії. Ст. 214 КПК вимагає негайного внесення до ЄРДР, але часто – затягування.
По-друге, корупція. Поліція пов’язана з місцевими кланами. У Закарпатті Фазекош – “неторкнутий”, бо видав (продав) незаконно сотні свідоцтв адвоката поліцейським і адвокатам. Аналогічно в Івано-Франківську: тиск на прокурорів, ротація слідчих. Незаконні дії поліції – від образ до саботажу – оскаржуються за ст. 303 КПК, але судді рідко перемагають.
По-третє, відсутність волі. ДБР розслідує злочини суддів, але не поліції. НАБУ фокусується на топкорупції, ігноруючи регіональні справи. Результат: 147 повідомлень за січень-липень 2025, але жодного покарання.
Статистика жахлива: у 2021-2025 роках зафіксовано понад 500 злочинів проти суддів, розкрито – менш як 20%. Поліція не виконує Рекомендації Ради Європи: “вживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності суддів”. Це не реформа – це деградація.
Юридичний розбір: порушення КПК і конституційних гарантій
З юридичного погляду, бездіяльність поліції – грубе порушення. Ст. 2 КПК: кримінальне провадження – інструмент захисту прав. Але в справі Бабій – ігнорування ст. 36 (вказівки прокурора), ст. 220 (зміна кваліфікації). Конституційний Суд у рішеннях №19-рп/2004 та №8-рп/2011 забороняє будь-який тиск на суддів.
ВРП за ст. 73 Закону “Про ВРП” може внести подання до Нацполіції про відповідальність. Бабій просить: “внести подання про притягнення до відповідальності… звернутися до Офісу Генпрокурора”. Але реакція слабка. Прокуратура відмовляє в підозрах, слідчі саботують.
Оскарження за ст. 303 КПК – шлях, але неефективний: суди переповнені, терміни тягнуться. Потрібні реформи: обов’язкове ДБР для злочинів проти суддів, незалежні слідчі групи.
Заклик до дій: час для ДБР і НАБУ
Досить мовчати! Випадок Бабій і Фазекоша – сигнал. Громадяни, адвокати, журналісти: подавайте скарги до ДБР за ст. 303 КПК. НАБУ: розслідуйте корупцію в регіональних поліціях. ВРП: активізуйте подання. Політики: реформуйте Нацполіцію, робіть розслідування прозорими.
Ми маємо докази – тепер час для справедливості.
Висновок: реформи чи колапс правосуддя?
Бездіяльність поліції в розслідуванні злочинів проти суддів – загроза державі. Від Івано-Франківська до Закарпаття: саботаж, корупція, безкарність. Бабій пише: “обставини дають підстави для висновку, що такі дії… створюють реальну загрозу суддівській незалежності”. Якщо не змінитися, правосуддя впаде. Час діяти – за правду, за незалежність, за Україну.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
