У сучасній Україні політичні призначення часто викликають питання щодо прозорості та професійності. Особливо актуальним це стає, коли ексрадники Офісу Президента, які нещодавно консультували найвище керівництво, раптом опиняються на ключових державних посадах. Розслідування Bihus.Info, опубліковане на початку жовтня 2025 року, розкриває схему, де радники Андрія Єрмака та Олексія Кулеби перетворюють “дорадчу” роль на трамплін для кар’єри в міністерствах і установах. Ця тенденція не лише підриває довіру до влади, але й ризикує ефективністю державних інститутів, особливо в часи війни та відновлення.
За даними журналістів, від початку президентства Володимира Зеленського Андрій Єрмак, голова ОП, мав до 25 радників – рекорд для Банкової. Багато з них, попри відсутність конкурсів чи перевірених компетенцій, отримали посади в стратегічних сферах: від фармацевтики до оборони. Аналогічна динаміка простежується в команді Олексія Кулеби, нинішнього віцепрем’єра з відновлення. Чому це відбувається? Експерти пов’язують з “патронатом” – системою, де лояльність важливіша за кваліфікацію. Розглянемо ключові приклади.
Михайло Пасічник: від скандалів у фармацевтиці до контролю ліків
Михайло Пасічник, позаштатний радник Єрмака з 2020 по 2023 рік, у березні 2025-го став заступником директора Державного експертного центру МОЗ. Ця установа контролює всі ліки на ринку України – від реєстрації до якості. Однак біографія Пасічника сповнена суперечностей. У 2002 та 2014 роках він двічі очолював Державну службу з лікарських засобів, де фігурував у гучних скандалах. Зокрема, у 2005-му його звинувачували в зловживанні владою для лобіювання власного фармацевтичного бізнесу, пов’язаного з Білоцерківським хіміко-фармацевтичним заводом. Тоді ж спалахнув скандал з підпільною вакцинацією від COVID-19, де Пасічник нібито сприяв нелегальним схемам.
Фармацевтичний бізнес, яким він керував, завершився “сумним кінцем” через звинувачення в корупції. Чи може така особа безпечно контролювати національний ринок ліків? Громадськість вимагає перевірки, адже помилки тут можуть коштувати життів.
Олександр Козенко: з реклами до оборони
Інший ексрадник Єрмака, Олександр Козенко, з 2020 по 2023 рік консультував голову ОП, а з листопада 2023-го – міністра оборони з авіаційних питань.
У квітні 2025-го його призначили заступником міністра оборони. Біографія Козенка здається розірваною: з 1994 по 2006 рік він працював у цивільній авіації – в “Міжнародних авіалініях України” та ДП “Авіалінії України”. Але наступні 17 років – це кейтеринг, зовнішня реклама та приватний бізнес, далекий від оборони. В умовах війни, коли українська авіація потребує експертів з досвідом, таке призначення викликає сумніви. Чи вистачить “порадницького” стажу для стратегічних рішень? Розслідування Bihus.Info підкреслює: конкурсів не було, а компетенції – під питанням.
Сергій Матієнко та Андрій Гота: спорт і енергетика без досвіду
Сергій Матієнко, радник ОП з 2020 по 2023 рік, нині виконує обов’язки директора Українського медичного центру спортивної медицини. До цього – бізнесмен у торгівлі спортивним обладнанням, без жодного дня на держслужбі. Його нова роль пов’язана з Olympic Lab – інноваційним парком для спорту, де Матієнко вже бере участь у проєктах з серцево-судинної профілактики. Критики зазначають: фітнес-тренер з 20-річним стажем у приватному секторі – не ідеальний кандидат для медичного центру.
Андрій Гота, екскерівник кабінету Єрмака, очолює наглядову раду “Центренерго” – ключового енергетичного підприємства. Його декларації за 2023–2025 роки фіксують авто, але жодної нерухомості – ні в власності, ні в оренді. Де живе голова наглядової ради? Така “прозорість” лише посилює підозри в прихованих активах.
Команда Олексія Кулеби: від ОП до уряду
Схема повторюється з Олексієм Кулебою, ексзаступником голови ОП, призначеним у вересні 2024-го віцепрем’єром та міністром розвитку громад. Його радники, сформовані в ОП, тепер розподілені по уряду та місцевій владі – від відновлення інфраструктури до розподілу коштів. Bihus.Info пов’язує це з ризиками корупції: сотні мільйонів на відбудову Київщини йдуть через сумнівні схеми, пов’язані з оточенням влади.
Висновок: час для реформ
Призначення ексрадників Офісу Президента на держпосади без конкурсів – це не просто кадрові рішення, а системна проблема. Розслідування Bihus.Info спонукає до дискусії: чи потрібні жорсткіші перевірки НАЗК та конкурси? В часи викликів Україні лояльність не може замінити компетенції. Громадськість чекає реакції від влади – інакше довіра до інститутів розмиється остаточно.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”