У світі, де правоохоронні органи мали б бути взірцем законності, скандал з інвалідністю прокурорів став справжнім ударом по репутації прокуратури України. Фейкові інваліди прокуратура – це не просто корупційна схема, а системна проблема, що розкрила глибокі тріщини в державній машині. Усе почалося з обшуку в квартирі Тетяни Крупи, голови Хмельницької обласної МСЕК, де знайшли мільйони доларів готівкою. Ця “королева інвалідностей” оформила фейкові групи сотням посадовців, включно з прокурорами, які роками отримували пенсії за вигаданими хворобами.
Рік потому, у 2025 році, драма триває: прокурори б’ються в судах за повернення статусів, а новий генпрокурор Руслан Кравченко публічно виправдовує підлеглих. Чому ж силовики так чіпляються за свою “інвалідність”? Чи справді це через низькі зарплати та дискримінацію порівняно з НАБУ і САП? Розбираємося в деталях скандалу з інвалідністю прокурорів, спираючись на офіційні дані та судові хроніки.
Витоки скандалу: Як Тетяна Крупа стала “королевою МСЕК”
Скандал з інвалідністю прокурорів спалахнув восени 2024 року, але його корені сягають глибше. Тетяна Крупа, голова Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), перетворила свою посаду на машину з видачі фейкових інвалідностей. У жовтні 2024-го під час обшуку в її квартирі слідчі НАБУ та САП знайшли близько 6 мільйонів доларів готівкою – пачки валюти висипалися з шаф і тумбоч. Ці гроші, за версією слідства, були хабарями від клієнтів, які хотіли уникнути мобілізації, отримати пенсії чи просто “підстрахуватися” на пенсію.
Журналісти оприлюднили список понад 50 силовиків, які оформили інвалідності в Крупи. Серед них – десятки прокурорів молодого віку, у яких “хвороби” з’являлися дивно вчасно: перед підвищенням чи після стресових справ. За даними Офісу генпрокурора, аномально висока кількість інвалідів фіксувалася в Черкаській (27,4% прокурорів) та Хмельницькій (29,8%) областях. Один з яскравих прикладів – прокурор Олександр Терлецький з Хмельницького. У 2019 році він оформив II групу інвалідності в Крупи й за п’ять років отримав понад 1 мільйон гривень пенсії. Терлецький ігнорував повторні медогляди, вважаючи їх “рекомендаціями”, але в вересні 2025-го Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) рекомендувала його звільнити. “Його поведінка дискредитує прокуратуру і підриває довіру суспільства”, – зазначили в рішенні.
Причини фейкових інвалідностей у прокуратурі криються не лише в корупції МСЕК, а й у системних проблемах. Прокурори отримували не тільки пенсії (від 10-15 тисяч гривень щомісяця), але й бронь від мобілізації, відпустки та пільги. За оцінками Центру протидії корупції (ЦПК), лише двоє прокурорів “загребли” 1,5 мільйона гривень на фейкових пенсіях. Крупа, вийшовши на волю під заставу, залишила спадок: тисячі справ, які тепер переглядає Інститут МОЗ. Реформа МСЕК, ініційована РНБО, ліквідувала комісії, але не зупинила потік судових позовів від “обділених” інвалідів.
Цей скандал став каталізатором для ширшої перевірки. МОЗ отримало запити на 2630 посадовців з правоохоронних органів. Станом на вересень 2025-го, 843 з них втратили групи інвалідності: 246 митників, 170 прокурорів і 162 податківців. Але не всі здаються – багато хто йде до суду, аргументуючи порушеннями процедури.
Реакція влади: Відставка Костіна і початок чисток
Скандал з інвалідністю прокурорів не залишився без наслідків для верховного керівництва. 22 жовтня 2024 року РНБО під головуванням президента Зеленського ухвалила рішення “Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”. Це поклало край МСЕК: їх замінили експертні команди, а всі рішення про інвалідності посадовців стали підлягати обов’язковому перегляду.
Першою жертвою став генпрокурор Андрій Костін. Він пішов у відставку, признавши “ганебні факти зловживань” у прокуратурі. “Багато ганебних фактів зловживань встановлено і в системі органів прокуратури України”, – заявив Костін, відправляючись послом у Нідерланди – класичне “заслання” для компроматних фігур. Його наступник, Руслан Кравченко, успадкував гарячу картоплю: 524 прокурори з інвалідністю в системі, з яких 74 мали фейкові статуси.
Чистки почалися негайно. За 11 місяців 2025 року звільнили 57 прокурорів-інвалідів з різних причин, повідомив Кравченко. Найбільше торкнулося Хмельницької та Черкаської областей – епіцентрів схеми Крупи. ДБР і САП відкрили кримінальні справи: першу про фальшиву інвалідність прокурора скерували до суду ще у 2024-му. ЦПК критикував Офіс генпрокурора за млявість: до березня 2025-го не звільнили жодного з 74 “фейкових” прокурорів, попри скасування статусів МОЗ.
Реформа МСЕК Україна 2025 року ввела нові правила: обов’язкове оцінювання повсякденного функціонування (постанова КМУ №1338 від листопада 2024-го). Але бюрократія гальмує процес. Перевірки тривають, але прокурори, як Терлецький, ігнорують виклики, посилаючись на “відсутність обов’язковості”. КДКП рекомендує звільнення, але генпрокурор обіцяє не заступатися, якщо комісія наполяже.
Руслан Кравченко: Захист підлеглих чи виправдання корупції?
Новий генпрокурор Руслан Кравченко увійшов в посаду з амбітними обіцянками, але його заява влітку 2025-го шокувала: він публічно захистив прокурорів-інвалідів. На парламентській тимчасовій слідчій комісії (ТСК) Кравченко пояснив причини фейкових інвалідностей у прокуратурі дискримінацією в оплаті праці. “Оформлювати фейкові групи штовхає дискримінація порівняно з іншими органами, як НАБУ і САП”, – заявив він. Привіт антикорупціонерам, чиї оклади вдвічі вищі!
Ключова цитата Кравченка: “Я вам чесно кажу, кожен другий думав, що ‘зараз 10 років я прослужу, відпрацюю, а через 10 років я можу отримати інвалідність’. І отримати пенсію через 10 років – це якийсь додатковий стимул, додаткова перестраховка… Я вважаю, що це не від гарного яскравого життя. Більшість прокурорів вони чесні і працюють на зарплату тощо”.
Ці слова викликали обурення: чи не виправдовує генпрокурор корупцію? Кравченко наголосив, що низькі зарплати (середня – 25-30 тисяч гривень) змушують шукати “підстраховку”. Порівняно з НАБУ (де оклади сягають 100 тисяч) і САП, прокуратура справді в програші. Але критики, як ЦПК, бачать у цьому толерування: “Прокурори з фейковими інвалідностями залишаються при посадах і повноваженнях”.
Кравченко пообіцяв: якщо КДКП рекомендує звільнення, він не втручатиметься. Перші кроки – звільнення Терлецького та інших ігнорантів. Але скандал з інвалідністю прокурорів триває: генпрокурор балансує між захистом “чесних” і боротьбою з корупцією.
Судовий реванш: Як прокурори повертають фейкові статуси
Рік після мегаскандалу – і прокурори йдуть у контратаку. Скасовано інвалідність 170 прокурорам, але десятки виграють суди проти Інституту МОЗ. Юрист Дмитро Бузанов виділяє три причини успіху: процесуальні порушення, неправильне застосування закону та відсутність доказів.
Приклади:
- Андрій Придруга (Тернопільська прокуратура): III група з 2021-го (довічно). Скасовано заочно без сповіщення. Тернопільський адмінсуд скасував рішення МОЗ у серпні 2025-го, посилаючись на принципи “юридичної визначеності” (рішення ВС від 2016-го). Пенсійний фонд вимагає 277 тисяч гривень компенсації, апеляція триває.
- Роман Магда (Полтавська прокуратура): II група з 2022-го, 259 тисяч пенсії за 2024-й. Пропустив обстеження, але суд визнав це поважним і забракував механізм перегляду (лист замість постанови).
- Володимир Горідько (Черкаська прокуратура): II група з 2019-го, 1,29 мільйона пенсії. Скасовано без виклику – суд відновив статус через відсутність обстеження.
- Віталій Довгань і Володимир Мельник (Кам’янець-Подільська прокуратура): II групи з 2019-2020, звільнені в липні 2025-го. Хмельницький суд скасував рішення МОЗ за порушення наказу №561 від 2011-го.
Суди посилаються на постанови КМУ №1317 (2009) та №1338 (2024): перегляд не може бути заочним. Групи до 24 лютого 2022-го чи з дитинства не підлягають перевірці (закон №3633-IX). Бузанов попереджає: без чіткого визначення “посадової особи” і цифровізації реформа стане “бюрократичним фарсом”.
Статистика перевірок: Хто втратив, а хто тримається
МОЗ перевіряє 2630 посадовців. Результати на вересень 2025-го:
| Категорія | Кількість перевірених | Втратили статус |
|---|---|---|
| Митники | 246 | 246 |
| Прокурори | 170 | 170 |
| Податківці | 162 | 162 |
| Інші | 265 | 265 |
| Всього | 843 | 843 |
524 прокурори мали інвалідність, 57 звільнено. Перевірки тривають, але суди гальмують: оскарження – норма.
Висновок: Чи покінчить реформа з фейковими інвалідностями?
Спадок Крупи – це не лише гроші в шафах, а й ерозія довіри до прокуратури. Руслан Кравченко має рацію: низькі зарплати провокують зловживання. Але виправдання не замінить реформ. Цифровізація, чіткі правила та жорсткі покарання – єдиний шлях. Скандал з інвалідністю прокурорів 2025-го нагадує: без системних змін корупція залишиться. Суспільство чекає не слів, а дій.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”