У сфері оборонних закупівель України, де кожен гривня на вагу золота для підтримки Збройних Сил, черговий гучний скандал. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерувала до суду обвинувальний акт щодо колишнього посадовця Міністерства оборони Максима Гриценка. Його звинувачують у службовій недбалості, яка призвела до збитків державі на суму понад 2 мільярди гривень. Ця справа не лише ілюструє системні проблеми в Міноборони, але й підкреслює, як корупційні схеми підривають обороноздатність країни в часи повномасштабної війни.
Роль Гриценка в Міноборони
Максим Гриценко обіймав посаду в Департаменті оборонних закупівель Міноборони, де відповідав за укладання договорів на постачання критичних ресурсів для армії. У 2023 році, коли Україна гостро потребувала логістики для фронту, Гриценко уклав 76 договорів з низкою суб’єктів господарювання на постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) для техніки спецпризначення. Загальна сума угод сягнула понад 17 мільярдів гривень – астрономічна цифра, яка мала забезпечити пальне для танків, БПЛА та іншої техніки. Однак, за даними слідства НАБУ та САП, у цих контрактах безпідставно було нараховано понад 2 мільярди гривень податку на додану вартість (ПДВ). Це пряме порушення норм законодавства про державні закупівлі, де ПДВ не може додаватися до базової вартості без обґрунтування.
Така недбалість не була випадковою помилкою. Аналіз показує, що схеми з завищенням ПДВ у оборонних тендерах – поширена практика, яка дозволяє постачальникам “відмивати” кошти через фіктивні витрати. У випадку Гриценка, це призвело до переплати, яка могла б піти на закупівлю боєприпасів чи медичного обладнання. Критики, зокрема експерти з антикорупційних організацій, називають це “фінансовим саботажем” у тилу, коли кошти розпорошує корупція, а не війна.
Деталі звинувачень і хід розслідування
Звинувачення базуються на ч. 2 ст. 367 (службова недбалість) та ч. 4 ст. 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що Гриценко свідомо ігнорував вимоги Закону “Про публічні закупівлі”, дозволяючи постачальникам включати ПДВ до ціни без відповідних підстав. Це не лише юридичне порушення, але й економічна шкода: держава переплатила за пальне, яке могло бути дешевшим на 10-15%.
Розслідування, проведене НАБУ та САП, тривало кілька місяців. Під час досудового етапу бізнес-структури, причетні до схеми, відшкодували понад 1,8 мільярда гривень – це часткове “виправлення” збитків, але далеко не повне. Обвинувальний акт уже в суді, і Гриценку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цікаво, що це не перша справа проти нього: у листопаді 2024 року ДБР оголосило підозру Гриценку в іншому епізоді – списанні 94 мільйонів гривень пені львівському бізнесмену Ігорю Гринкевичу за прострочені поставки для армії. Тоді суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 6 мільйонів гривень.
Системна корупція чи індивідуальна недбалість?
Аналітично дивлячись, справа Гриценка – вершина айсберга. Оборонні закупівлі в Україні страждають від хронічної корупції: за даними Рахункової палати, у 2023 році лише в харчовому забезпеченні ЗСУ виявлено порушень на мільярди гривень. Міноборони неодноразово критикували за непрозорі тендери, де фірми з сумнівною репутацією виграють лоти, а солдати отримують неякісне забезпечення. Критично: чому посадовці на кшталт Гриценка, які завдали шкоди державі, легко знаходять роботу в суміжних сферах? Зараз він – заступник директора з юридичних питань ТОВ “Трейд Граніт Інвест”, компанії, яка активно постачає продукти харчування для армії.
Проблеми з ТОВ “Трейд Граніт Інвест”: Неякісні поставки для фронту
Компанія “Трейд Граніт Інвест” – один із ключових гравців на ринку оборонного харчування. У 2023-2025 роках вона виграла тендери на мільярди гривень, включаючи лоти на 4 мільярди, перерозподілені з інших фірм. Однак, її репутація під питанням: у лютому 2023 року Рахункова палата зафіксувала поставки 260 кг продуктів з порушеннями якості та термінів. Влітку 2025-го ЗСУ виявили неякісну форму, бронежилети та консерви від цієї фірми, що призвело до скандалу в соцмережах. Компанія втратила контракти після двох порушень, але продовжує тендери, бо суди часто скасовують дискваліфікації.
Критика очевидна: призначення Гриценка на юридичну посаду в такій компанії виглядає як “теплий прийом” від корупційних мереж. Це підриває довіру до реформ Міноборони під керівництвом Умєрова, де обіцяли “нульову толерантність” до корупції. Аналітики з “Чесно” та ЦПК зазначають, що без жорсткого аудиту закупівель і люстрації посадовців схеми триватимуть, коштуючи армії ефективності.
Висновок: Час для системних змін
Справа Гриценка – сигнал тривоги. Збитки в 2 мільярди могли б врятувати життя на фронті, але пішли на “відкати”. Судовий розгляд покаже, чи отримає він покарання, але ключове – профілактика. Потрібні прозорі е-тендери, незалежний контроль і заборона екс-посадовцям працювати в суміжних фірмах. Війна не пробачає недбалості: солдати заслуговують на якісне забезпечення, а не на корупційні ігри. Тільки так Україна переможе не лише ворога, а й внутрішню загрозу.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”