У сучасному світі fintech-індустрії, де цифрові банки обіцяють зручність та інновації, часто ховаються складні фінансові схеми, що балансують на межі законності. Одним з таких прикладів став скандал навколо Monobank – популярного українського мобільного банку, який, за даними незалежних аналізів, дозволив своїм власникам Олегу Гороховському та Сергію Тігіпку уникнути сплати щонайменше 750 мільйонів гривень податків лише за 2023 рік. Ця стаття розбере логіку схеми, базуючись на оприлюднених фінансових показниках “Фінтех Бенд” та “Універсал банку”, проаналізує її послідовність, деталі та критичні аспекти, а також розгляне ширший контекст податкової політики в Україні. Ми спиратимемося на публічні дані з інтернету, включаючи офіційні звіти банків та журналістські розслідування, щоб забезпечити об’єктивність та аналітичність.
Історія створення Monobank: від ПриватБанку до fintech-гіганта
Monobank з’явився на українському ринку у 2017 році як революційний продукт, що поєднує мобільний банкінг з простотою використання. Його засновники – Олег Гороховський, колишній IT-директор “ПриватБанку”, та Дмитро Дубілет, син ексголови правління “ПриватБанку” Олександра Дубілета – використали досвід націоналізованого “ПриватБанку”. Після націоналізації у 2016 році вони адаптували IT-платформу “Приват-24”, перейменувавши її в Monobank. Агресивна маркетингова кампанія, акцент на новизні та партнерство з мережею терміналів IBOX дозволили залучити понад 7 мільйонів клієнтів до 2023 року.
Однак Monobank не є самостійним банком: він функціонує на базі “Універсал банку”, що належить бізнесмену та політику Сергію Тігіпку. Торгова марка Monobank належить спільно Тігіпку, Гороховському та їх партнерам. Фактично, Monobank – це бренд компанії “Фінтех Бенд” (ТОВ “Фінтех Бенд”, ЄДРПОУ 32388371), яка надає IT-послуги “Універсал банку”. Ця структура стала ключем до скандалу з ухиленням від податків.
Фінансова модель: як працює схема з “Фінтех Бенд”
Основна ідея схеми проста, але геніальна у своїй послідовності. “Фінтех Бенд” надає “Універсал банку” послуги з IT-підтримки, маркетингу та управління мобільним додатком Monobank. Витрати банку на ці послуги стають доходом “Фінтех Бенд”. До 2023 року податок на прибуток для банків становив 18%, як і для звичайних компаній. Але з грудня 2023 року, згідно з Законом №3474-IX, ставка для банків зросла до 50%, тоді як для fintech-компаній залишилася на рівні 18% (текст розслідування згадує 20%, але офіційно – 18%).
Аналіз фінансової звітності показує різке зростання доходів “Фінтех Бенд” саме у 2023 році. Згідно з даними з Opendatabot, дохід компанії склав:
– 2020: 850 млн грн
– 2021: 1,978 млрд грн
– 2022: 2,374 млрд грн
– 2023: 5,578 млрд грн
– 2024: 3,706 млрд грн
Чистий прибуток “Фінтех Бенд”:
– 2020: 502 млн грн
– 2021: 1,401 млрд грн
– 2022: 1,358 млрд грн
– 2023: 3,143 млрд грн
– 2024: 1,151 млрд грн
Різке зростання у 2023 році – на 3,2 млрд грн порівняно з 2022 – вказує на можливе переведення доходів з банку на компанію. Розслідування стверджує, що “Універсал банк” вивів мінімум 2,5 млрд грн доходу на “Фінтех Бенд”, зменшивши свій оподатковуваний прибуток.
З боку “Універсал банку”, фінансова звітність за 2023 рік (з офіційного сайту) показує прибуток до оподаткування 4,72 млрд грн, сплачений податок – 2,925 млрд грн (при ставці 50%). У 2022 році прибуток до оподаткування був 2,95 млрд грн, податок – 0,777 млрд грн (18%). Витрати на пов’язані сторони, включаючи Monobank-проєкт, зросли: у 2022 – 2,212 млрд грн, у 2023 – дані вказують на значні операційні витрати, але точні цифри на “Фінтех Бенд” не деталізовано. Однак, кореляція очевидна: зростання витрат банку відповідає стрибку доходів “Фінтех Бенд”.
Логіка схеми: якби 2,5 млрд грн залишилися в прибутку банку, податок склав би 1,25 млрд грн (50%). Натомість, переведені на “Фінтех Бенд”, вони оподатковуються 18% (близько 0,45 млрд грн), заощаджуючи 0,8 млрд грн. Розслідування оцінює чисту “економію” в 750 млн грн.
Аналітичний розбір: деталі та послідовність схеми
Послідовність схеми ідеально синхронізована зі змінами в законодавстві. Підвищення ставки до 50% для банків у 2023 році (закон ухвалено в листопаді 2023, але застосовується заднім числом) стало тригером. Банки, включаючи “Універсал”, зіткнулися з подвоєнням податкового навантаження, що стимулювало оптимізацію. “Фінтех Бенд”, як окрема юрособа, дозволила перерозподілити доходи від комісій та інтересів Monobank.
Детальний аналіз показників:
| Рік | Дохід “Фінтех Бенд” (млрд грн) | Прибуток “Фінтех Бенд” (млрд грн) | Прибуток до оподаткування “Універсал банку” (млрд грн) | Сплачений податок банку (млрд грн) |
|---|---|---|---|---|
| 2020 | 0.85 | 0.50 | N/A | N/A |
| 2021 | 1.98 | 1.40 | N/A | N/A |
| 2022 | 2.37 | 1.36 | 2.95 | 0.78 |
| 2023 | 5.58 | 3.14 | 4.72 | 2.93 |
| 2024 | 3.71 | 1.15 | N/A | N/A |
Ця таблиця ілюструє стрибок у 2023 році, коли ставка зросла. Активи “Фінтех Бенд” також зросли до 1,86 млрд грн у 2023, але впали у 2024, можливо, через нормалізацію.
Критичний аспект: чи реальні послуги? “Фінтех Бенд” справді розробляє та підтримує додаток Monobank, тому витрати законні. Однак, різке зростання на 135% у 2023 році викликає питання про штучне завищення цін. Податкове законодавство України (ст. 39 ПКУ) вимагає ринкових цін у пов’язаних операціях, але перевірки рідкісні під час війни.
Критика схеми: ухилення чи законна оптимізація?
Критики, як блогер Бондаренко, називають це “класичним ухиленням” – виведенням прибутку на низькооподатковувану структуру. Це позбавляє бюджет 750 млн грн, які могли піти на оборону чи соціалку. У контексті війни така “економія” виглядає аморально, особливо від банкірів, що заробляють на депозитах.
З іншого боку, це може бути законною оптимізацією. Fintech-компанії часто відокремлені від банків для гнучкості, і подібні моделі працюють у світі (наприклад, Revolut). Гороховський та Тігіпко не коментували скандал публічно – пошуки спростувань не дали результатів, лише повторення новини. Відсутність реакції від ДПС чи НБУ додає підозр.
Ширший контекст: українські банки у 2023 заробили рекордні 100 млрд грн прибутку, але 50% ставка – тимчасова міра для наповнення бюджету. Схеми як ця підривають довіру, стимулюючи перевірки. Якщо ДПС доведе порушення, штрафи можуть сягнути 25% суми.
Наслідки для ринку та рекомендації
Скандал може вплинути на репутацію Monobank, відштовхнувши клієнтів. Рекомендації: посилити контроль за трансфертним ціноутворенням, вирівняти ставки для fintech та банків.
У висновку, схема Monobank – приклад, як інновації ховають податкові маніпуляції. Чи це ухилення від податків на 750 млн грн, чи оптимізація – вирішить перевірка. Але в Україні, де бюджет залежить від податків, такі історії вимагають прозорості
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”