У сучасній українській політиці скандали з аудіозаписами часто стають інструментом політичної боротьби, впливаючи не лише на внутрішні процеси, але й на міжнародні відносини. Одним із найрезонансніших є справа так званих “плівок Деркача” – аудіозаписів, оприлюднених у 2020 році, які нібито фіксують розмови між тодішнім президентом України Петром Порошенком та віцепрезидентом США Джо Байденом. Ці плівки стосувалися питань корупції, компанії Burisma та впливу на українську прокуратуру. Нещодавно, 25 вересня 2024 року, у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбувся допит свідка – народного депутата Олександра Дубінського, який сам є обвинуваченим у державній зраді. Його свідчення проливають світло на походження плівок, роль Офісу президента Володимира Зеленського та можливі зв’язки з російською розвідкою.
Ця стаття, базуючись на судових матеріалах, публікаціях у ЗМІ та аналізі подій, розгляне хронологію скандалу, ключові фігури, аналітичні аспекти та наслідки для України. Ми прагнемо надати логічний, послідовний і детальний огляд, щоб читачі могли сформувати об’єктивну думку. Тема “плівки Деркача” є актуальною, оскільки вона торкається питань національної безпеки, корупції та геополітики, особливо в контексті війни з Росією та підтримки США.
Фон скандалу: хто такі Деркач і Дубінський?
Андрій Деркач – колишній народний депутат України, син екскерівника СБУ Леоніда Деркача. Він відомий своєю проросійською орієнтацією. У 2020 році Деркач оприлюднив серію аудіозаписів, які, за його словами, доводили корупційні схеми за участю Порошенка та родини Байденів. Зокрема, на плівках нібито обговорювалося надання США 1 мільярда доларів допомоги в обмін на звільнення генпрокурора Віктора Шокіна, який розслідував діяльність Burisma – компанії, де працював син Джо Байдена, Гантер. Ці плівки були опубліковані в розпал президентської кампанії в США, що призвело до звинувачень у втручанні в американські вибори.
Олександр Дубінський – колишній журналіст телеканалу “1+1”, пов’язаного з Ігорем Коломойським. Він обрався до Верховної Ради від партії “Слуга народу” у 2019 році, перемігши соратника Порошенка Ігоря Кононенка. Дубінський позиціював себе як викривач корупції часів Порошенка, фокусуючись на схемах з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) та Національним банком. У 2019 році він взяв участь у спільній пресконференції з Деркачем, де обговорювалися схеми за участю компанії ICU Валерії Гонтаревої та Burisma Миколи Злочевського.
Дубінський зараз утримується в СІЗО за обвинуваченням у державній зраді та участі в злочинній організації. Його справа розглядається паралельно зі справою Деркача в Шевченківському райсуді Києва. Деркач судиться заочно, оскільки переховується за кордоном і, за даними СБУ, пов’язаний з російською розвідкою. У 2022 році його соратника Ігоря Колеснікова затримали, і той дав свідчення проти Деркача, згадавши й Дубінського з позивним “Буратіно”.
Свідчення Дубінського в суді: детальний переказ
25 вересня 2024 року Дубінського під конвоєм доставили до ВАКС як свідка захисту в справі Деркача. Він дав показання російською мовою, посилаючись на Конституцію. Дубінський заявив, що знайомство з Деркачем було ситуативним у 2019 році, без ділових чи особистих відносин. Він наголосив, що його політична кар’єра будувалася на викритті корупції Порошенка, зокрема розкраданні мільярдів доларів через ОВДП та Нацбанк.
За словами Дубінського, після обрання до парламенту він мав зустрічі в Офісі президента Зеленського для використання своїх розслідувань у законодавчих змінах. Політична мета Зеленського у 2019 році нібито полягала в притягненні Порошенка до відповідальності, і їхні цілі збігалися. Ініціатива співпраці з Деркачем, за Дубінським, виходила з Офісу президента. У листопаді 2019 року вони провели спільну пресконференцію про схеми виведення коштів за часів Порошенка, включаючи Burisma.
Навесні 2020 року, на зустрічі з Зеленським, Єрмаком, Тимошенком та Шефіром, Дубінському нібито запропонували продовжити співпрацю з Деркачем, бо той мав “цікаві матеріали”. Дубінський відмовився, заявивши, що не хоче асоціюватися з ним. 19 травня 2020 року Деркач оприлюднив плівки, а наступного дня Зеленський на пресконференції оголосив про розслідування держзради Порошенка.
Дубінський не брав участі в оприлюдненні плівок, бо не розумів їхнього походження. Він стверджує, що записи робилися на диктофон у кабінеті Порошенка його помічником Юрієм Оніщенком. Цю інформацію він взяв з матеріалів ДБР у справі Порошенка від 19 травня 2020 року, які доступні йому як обвинуваченому.
Аналіз походження плівок: українська чи російська операція?
Одне з ключових питань – джерело плівок. Дубінський стверджує, що це “українська історія”, інсценована Офісом президента. За свідченнями Колеснікова, Деркач купив плівки в охоронців Порошенка за 250 тисяч доларів. Однак, аналітики вважають, що плівки могли бути сфальсифікованими або відредагованими російською розвідкою. Деркач пов’язаний з ГРУ РФ, і плівки поширювалися через російські ЗМІ, як Russia Today.
Експерти, такі як колишні посли США в Україні, називають плівки інструментом розбрату, спрямованим на підрив підтримки України в США. Вони завдали непоправної шкоди двопартійній підтримці, особливо в Республіканській партії. Аналітика показує, що оприлюднення відбулося в критичний момент – перед виборами в США, коли Байден був кандидатом. Це могло бути частиною гібридної війни Росії проти Заходу, з використанням українських політиків.
Дубінський наголошує, що плівки треба розглядати окремо від біографії Деркача. Однак, СБУ та НАБУ вважають, що Дубінський і Деркач діяли за вказівками РФ, проводячи інформаційно-підривну діяльність. Справа передана до суду в жовтні 2024 року, з обвинуваченнями п’ятьох осіб.
Роль Офісу президента Зеленського: свідчення vs. заперечення
Дубінський неодноразово заявляв, що ініціатива співпраці з Деркачем виходила з ОПУ. За його словами, Єрмак особисто приїздив і просив підтримати Деркача, бо той “допомагає”. Навесні 2020 року Зеленський нібито хвалив роботу з притягнення Порошенка. Після перемоги Байдена в США, восени 2020 року, проти Дубінського відкрили справу про держзраду, але не вручали підозру.
У січні 2021 року США ввели санкції проти Дубінського за асоціацію з Деркачем. Зеленський нібито викликав Дубінського на день народження і вимагав вийти з фракції “Слуга народу”, щоб “загладити ситуацію” з новою адміністрацією США. Дубінський відмовився, і його виключили. Арахамія показав переписування з в.о. посла США Крістіною Квін, яка вимагала прибрати Дубінського.
ОПУ заперечує причетність, але свідчення Дубінського, опубліковані в ЗМІ, ставлять під сумнів офіційну версію. Аналітики вважають, що це могло бути частиною внутрішньої боротьби проти Порошенка, яка вийшла з-під контролю через російський вплив.
Наслідки скандалу: санкції, кримінальні справи та геополітика
Скандал мав далекосяжні наслідки. Плівки погіршили українсько-американські відносини, заблокувавши частину допомоги. Дубінський отримав санкції США, втратив мандат у фракції, а з 2023 року – підозри в підробці документів та держзраді. Деркач переховується в Росії, де став сенатором.
В Україні відкрито справи ДБР проти Порошенка, але вони не дійшли до вироку. Аналітики зазначають, що плівки були частиною “Українагейту-2”, спрямованого на дискредитацію Байдена та Порошенка. Під час війни це посилило внутрішні розколи, послабивши позиції України на міжнародній арені.
Висновок
Свідчення Дубінського в справі Деркача відкривають нові аспекти скандалу з плівками, вказуючи на можливу причетність ОПУ та українське походження записів. Однак, зв’язки Деркача з РФ роблять це частиною гібридної агресії. Аналіз показує, що скандал завдав шкоди національним інтересам, підірвавши довіру союзників. Для України важливо завершити розслідування, щоб уникнути подібних маніпуляцій у майбутньому. Тема “плівки Деркача” залишається актуальною для розуміння політичних процесів і необхідності прозорості.
Фото з “Судовий репортер”
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”