Загадка самовідводів у Закарпатському суді
У сучасній Україні судова система часто стає ареною для боротьби з корупцією, бюрократією та зловживаннями владою. Одним із яскравих прикладів є справа адвоката Лариси Криворучко проти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) Закарпатської області. Позовна заява, подана ще на початку 2025 році, досі не розглянута по суті через низку самовідводів суддів.
Останній випадок – самовідвід судді Ю. Ю. Дору 25 вересня 2025 року – змушує задуматися: чому судді Закарпатського окружного адміністративного суду уникають розгляду цієї справи? Чи це лише процедурні нюанси, чи глибші проблеми, такі як страх перед тиском, корупцією або складністю справи?
Ця стаття розкриє логіку подій, проаналізує юридичні підстави самовідводів на основі Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), розгляне хронологію справи та звернеться до публікацій з інтернету для ширшого контексту. Ми критично оцінимо, чи обґрунтовані ці самовідводи, і чому вони можуть свідчити про системні проблеми в українській юстиції.
Стаття розрахована на масового читача: ми уникнемо зайвої юридичної термінології, пояснюючи все просто та послідовно, але з опорою на факти та закони.
Хто така Лариса Криворучко та що вона вимагає?
Лариса Сергіївна Криворучко – адвокат з Києва, яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №229 від 16 листопада 2011 року. За даними Єдиного реєстру адвокатів України, її робоче місце – столиця, а не Закарпаття. Саме це стало ключовим аргументом у її позові. Вона оскаржує рішення КДКА Закарпатської області від 28 червня 2022 року про порушення дисциплінарної справи та від 19 липня 2022 року про застосування стягнення у вигляді попередження.
Чому це важливо? КДКА Закарпатської області, на думку позивачки, не мала повноважень розглядати її справу, оскільки адвокат зареєстрована в Києві. Це порушує принципи територіальної юрисдикції в адвокатурі. У позові Криворучко вимагає:
- Визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити його.
- Визнати протиправними та скасувати рішення КДКА.
- Встановити відсутність повноважень у КДКА Закарпатської області (код ЄДРПОУ 37784267) щодо її дисциплінарного провадження.
- Витребувати матеріали дисциплінарної справи.
- Забезпечити трансляцію судових засідань на YouTube-каналі “Судова влада України”.
- Дозволити участь у засіданнях у режимі відеоконференції через електронні кабінети в ЄСІТС.
Ці вимоги не є унікальними, але вони торкаються болючих тем: корупції в адвокатурі, незаконного переслідування адвокатів та прозорості судочинства. З публікацій в інтернеті, наприклад, на сайті “Антикорупційний фронт”, видно, що Криворучко активно бореться проти зловживань у КДКА Закарпатської області. У 2024 році вона виграла апеляцію у Восьмому апеляційному адміністративному суді, який скасував санкції КДКА проти неї.
Це свідчить про систематичну боротьбу адвоката за свої права.
Хронологія подій: Від позову до чергового самовідводу
Розберімо події крок за кроком, щоб зрозуміти логіку розвитку справи № 260/2020/25.
- Подача позову (2025 рік): Криворучко звертається до Закарпатського окружного адміністративного суду. Третя особа – Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
- Залишення позову без розгляду (25 квітня 2025): Суд ухвалює рішення про залишення заяви без розгляду, повертаючи судовий збір у 2422,40 грн. Це типовий спосіб уникнути суті справи.
- Апеляція та перемога (26 серпня 2025): Восьмий апеляційний адміністративний суд задовольняє скаргу Криворучко, скасовує ухвалу та направляє справу назад на розгляд.
- Передача справи (15 вересня 2025): Справа передається судді Плехановій З. Б.
- Заява про відвід (17 вересня 2025): Криворучко подає заяву про відвід Плеханової на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України (обставини, що викликають сумнів у неупередженості).
- Ухвала про необґрунтованість (22 вересня 2025): Суд визнає заяву необґрунтованою, але передає її для розгляду іншим суддею. Того ж дня задовольняється самовідвід Плеханової.
- Повторний розподіл (23 вересня 2025): Справа потрапляє до судді Дору Ю. Ю.
- Самовідвід Дору (25 вересня 2025): Суддя заявляє самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 КАС (порушення порядку визначення судді). Мотивація: справа розподілена передчасно, без розв’язання питання про відвід Плеханової.
- Ухвала про задоволення самовідводу (25 вересня 2025): Суд задовольняє заяву, відводить Дору та передає справу на повторний розподіл.
Ця хронологія показує циклічність: позов – відмова – апеляція – самовідвід – повтор. З інтернет-публікацій, таких як на сайті ГО “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко”, видно подібні патерни в інших справах Криворучко. Наприклад, у 2024 році вона виграла суд проти КДКА, зупинивши дію незаконного рішення про припинення свідоцтва. Це свідчить про те, що її позови часто успішні на апеляційному рівні, але стикаються з опором на першій інстанції.
Юридичний аналіз: Підстави самовідводів за КАС України
Щоб зрозуміти, чи обґрунтовані самовідводи, звернімося до Кодексу адміністративного судочинства України. Стаття 36 КАС визначає підстави для відводу (самовідводу) судді:
- Участь у справі як свідок, експерт тощо (п. 1).
- Зацікавленість у результаті (п. 2).
- Родинні зв’язки (п. 3).
- Обставини, що викликають сумнів у неупередженості (п. 4).
- Порушення порядку визначення судді (п. 5).
У випадку Дору підставою став п. 5: порушення порядку розподілу через невирішення заяви про відвід Плеханової. Суддя аргументує, що ухвала від 22 вересня про необґрунтованість не була виконана – заява не розподілена іншим суддею. Це призвело до передчасного розподілу справи.
Стаття 39 КАС зобов’язує суддю заявити самовідвід за наявності підстав, а ст. 40 регулює порядок розгляду. Ухвала суду посилається на ст. 2 КАС (завдання судочинства – справедливе вирішення спорів), Конвенцію про захист прав людини (ст. 6 – право на справедливий суд) та Кодекс суддівської етики.
Критика: Чи це реальне порушення, чи привід уникнути справи? З практики, описаної в публікаціях, таких як на сайті Transparency International Ukraine, самовідводи часто використовуються для затягування, особливо в антикорупційних справах.
У Бангалорських принципах поведінки суддів (п. 2.5) самовідвід заявляється, якщо є сумніви в об’єктивності. Але в цій справі сумніви здаються формальними.
Чому судді “бояться” розглядати позов? Критичний погляд
Тепер перейдімо до критики. Чому судді Закарпатського суду уникають справи Криворучко? Ось можливі причини, підкріплені фактами та публікаціями:
1. Процедурні порушення як прикриття: Самовідвід Дору базується на невиконанні ухвали від 22 вересня. Але чому суд не забезпечив розподіл заяви про відвід? Це може бути свідомим затягуванням. З інтернету: У справах “плівок ОАСК” самовідводи тривали місяцями через подібні “процедурні” питання.
2. Тиск з боку адвокатури: КДКА Закарпатської області – потужна структура. Криворучко звинувачує її в незаконних діях. Судді можуть боятися конфлікту з колегами-адвокатами. З публікацій: У 2022 році дисциплінарна палата КДКА розглядала подібні справи, де судді були залучені.
3. Корупційний фактор: Криворучко – Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”. Її скарги на суддів, як на Собослой Г.Г. у 2024 році, призводять до розслідувань ВРП. Судді можуть уникати, щоб не стати об’єктом скарг.
4. Складність справи: Позов торкається повноважень КДКА, що може вплинути на всю адвокатуру. Верховний Суд у подібних справах визнавав зловживання процесуальними правами, але Криворучко часто виграє.
5. Системні проблеми судочинства: З X-постів видно, що самовідводи – поширена практика в Україні для уникнення відповідальності. У 2024 році суддя Андрейчук з Закарпаття подавався до КС, але його “завалили” через корупційні звинувачення.
Ці причини роблять справу “гарячою картоплею”. Читач повинен зрозуміти: самовідводи не завжди про справедливість, а про збереження статус-кво.
Широкий контекст: Інші справи Криворучко та проблеми адвокатури
Лариса Криворучко – не новачок у судових баталіях. З інтернету:
- У 2024 році вона виграла проти КДКА, зупинивши припинення свідоцтва.
-
Подала скарги на суддів Закарпатського апеляційного суду.
Проблеми КДКА: З публікацій, як на “Фенікс слово”, НААУ (Національна асоціація адвокатів України) критикується за корупцію. Криворучко підкреслює незаконне переслідування адвокатів з інших регіонів.
Читач ще може знайти в інтернет — виданнях десятки подібних фактів.
У X-постах обговорюються подібні випадки: затягування через самовідводи, як у справах з п’яними суддями чи корупцією.
Висновок: Час на реформи судочинства
Самовідвід судді Дору – не кінець, а черговий крок у затягуванні справи Лариси Криворучко. Це підкреслює проблеми: брак прозорості, можливий тиск та використання процедур для уникнення відповідальності. Для читача: якщо судді “бояться” таких справ, то як довіряти системі? Потрібні реформи – посилення контролю ВРП, обов’язкова трансляція засідань та швидкий розгляд.
Стаття базується на фактах з ухвали суду та публікацій. Якщо ситуація зміниться, слідкуйте за оновленнями.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
