У корупційній справі, яка сколихнула українську правову систему, з’явився новий фігурант – адвокат Анатолій Рекун, що працює на олігарха Костянтина Жеваго. Підозра, оголошена НАБУ 3 вересня 2025 року, стосується пособництва у передачі неправомірної вигоди ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву. За тяжкий злочин Рекуну загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі. Ця подія не лише розширює коло обвинувачених, але й піднімає питання про ефективність антикорупційних органів, можливі порушення адвокатської таємниці та мотивацію слідства. Справа, що почалася у 2022 році з корпоративного спору навколо Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), перетворилася на один з найбільших скандалів корупції у вищих ешелонах влади. У цій статті ми детально розберемо хронологію подій, докази обвинувачення, позицію захисту та критичні аспекти, спираючись на офіційні джерела та публікації в медіа.
Передісторія: Корпоративний спір, що переріс у корупційний скандал
Щоб зрозуміти суть підозри адвокату Жеваго Анатолію Рекун, варто повернутися до витоків справи. Усе почалося у 2002 році, коли компанія Ferrexpo, що належить Костянтину Жеваго, придбала 40,19% акцій Полтавського ГЗК – ключового підприємства з видобутку залізної руди, яке забезпечує значну частку експорту України. Цей актив став об’єктом багаторічних судових баталій, особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
У вересні 2022 року Північний апеляційний господарський суд за скаргою структур олігарха Ігоря Коломойського визнав недійсним договір купівлі-продажу акцій Полтавського ГЗК. Рішення базувалося на аргументах про порушення процедури приватизації та можливу причетність іноземних суб’єктів, пов’язаних з росіянами. Жеваго, який на той момент перебував за кордоном через іншу кримінальну справу щодо розтрати коштів банку “Фінанси та кредит”, вважав це політичним тиском. Він публічно звинуватив Коломойського у причетності до спроби відсудити активи на користь російських інтересів, посилаючись на спільні бізнес-зв’язки олігархів.
За версією НАБУ, саме це рішення апеляційного суду спонукало Жеваго до радикальних кроків. Бізнесмен нібито планував дати хабар суддям Верховного Суду для скасування несприятливого вердикту. Полтавський ГЗК не лише стратегічний актив – його вартість оцінюється в мільярди гривень, а спір торкався стягнення боргів на суму понад 4,7 млрд грн у 2024 році. Цей корпоративний конфлікт переріс у кримінальний, коли НАБУ почало розслідувати можливу корупцію у вищих судових інстанціях. Жеваго, як ключовий гравець у гірничо-металургійному секторі, мав мотиви: збереження контролю над підприємством, яке забезпечує робочі місця для тисяч українців і є важливим для економіки Полтавщини. Однак критики, включаючи представників НАБУ, наголошують, що такі схеми підривають довіру до судової влади, особливо в часи війни.
У 2022-2023 роках Жеваго активно боровся за екстрадицію з Франції, де переховувався через справу банку “Фінанси та кредит”. Україна неодноразово подавала запити, але французькі суди відмовляли, посилаючись на гуманітарні аспекти. Це ускладнювало його участь у справі, змушуючи залучати посередників – адвокатів і пособників. Саме тут на сцену виходить мережа юристів, включаючи Олега Горецького та Анатолія Рекуна, чия роль у передачі коштів стала предметом підозри.
Корупційна схема: Як Жеваго нібито залучив адвокатів для хабаря
За даними НАБУ, схема хабаря сформувалася на початку 2023 року. Жеваго, не маючи можливості особисто передати кошти через перебування за кордоном, залучив адвокатів. Олег Горецький, юрист, що спеціалізувався на корпоративних спорах, нібито сам запропонував свої послуги після дізнання про проблеми з Полтавським ГЗК. Невипадково, адже в офісі його юридичної фірми мав кабінет нотаріус Кирило Горбуров – давній друг Князєва, якого слідство називає “гаманцем” ексголови Верховного Суду.
На початку березня 2023 року Князєву нібито повідомили про готовність Жеваго заплатити за позитивне рішення. НАБУ задокументувало кілька візитів Горбурова до квартири Князєва з сумками, останній – 15 травня 2023 року, коли детективи затримали голову суду з 450 тисячами доларів готівки. Загальна сума хабаря, за версією слідства, становила 2 мільйони доларів, з яких 1,8 млн вже передали. Князєва та Горецького затримали на гарячому, а Горбуров, почавши співпрацю з НАБУ, уникнув відповідальності.
Жеваго отримав підозру у Франції через міжнародну правову допомогу. Через місяці в СІЗО Горецький уклав угоду про визнання винуватості: пожертвував десятки мільйонів гривень ЗСУ та зобов’язався давати викривальні показання. У 2024 році справа Князєва перейшла до розгляду по суті у Вищому антикорупційному суді (ВАКС). Тут вперше згадали про Анатолія Рекуна – адвоката, що працював у фірмі “Фінанси та кредит лекс” і мав доступ до клієнта Жеваго.
Обвинувальний акт стверджує, що 8 березня 2023 року в офісі Рекуна Горецький провів відеоконференцію з Жеваго, де бізнесмен підтвердив намір дати хабар. Гроші нібито передавалися через Рекуна з залученням водія Горецького. Прокурори цитує розмови: 23 березня Жеваго обіцяв “документи через Толіка” (прізвисько Рекуна), а 6 квітня – “400 аркушів документів” на 800 тисяч доларів. 13 березня Рекун нібито особисто передав 800 тисяч доларів у офісі Горецького. Загалом, за даними НАБУ, через Рекуна пройшло 2,7 млн доларів для подальшої передачі Князєву.
Ця схема ілюструє типову корупційну модель у високих судових колах: олігархи використовують адвокатів як посередників, а судді – нотаріусів як “гаманці”. Критики, включаючи експертів з антикорупційних фондів, зазначають, що така практика системна, і справа Жеваго-Князєва – лише вершина айсберга.
Затримання Князєва та угода Горецького: Ключовий свідок
Затримання 15 травня 2023 року стало кульмінацією операції НАБУ. Детективи увірвалися до квартири Князєва саме під час передачі “залишку” хабаря – 450 тисяч доларів у сумці Горбурова. Ексголова Верховного Суду, якого вважали одним з найвпливовіших юристів країни, був заарештований. Горецький, як пособник, також потрапив під варту, але швидко пішов на угоду. Його вирок – м’який: штраф і пожертви ЗСУ, натомість – імунітет від подальшого переслідування та обов’язок свідчити проти інших.
Угода Горецького стала основою обвинувачення. Його показання від 23 лютого 2024 року детально описують схему: від перших контактів з Жеваго до передачі коштів. Однак захисники Князєва та Жеваго неодноразово оскаржували цей вирок, стверджуючи, що показання Горецького змінювалися. Апеляційна палата ВАКС двічі відмовила в оскарженні, але Верховний Суд у 2025 році відкрив нове провадження. Це підкреслює крихкість доказової бази: свідок, мотивований самозахистом, може маніпулювати фактами.
У контексті підозри Рекуну показання Горецького – ключовий доказ. Він стверджує, що Рекун координував передачу “документів” (кодове слово для готівки). Але затримка підозри на 2,5 роки викликає питання: чому НАБУ не діяло раніше, якщо докази були з оперативно-розшукових заходів від 2022 року?
Підозра Рекуну: Докази обвинувачення та судові деталі
Підозра Анатолію Рекун надійшла 3 вересня 2025 року, під час розгляду клопотання про заочне розслідування щодо Жеваго у ВАКС. Прокурори просили 30 млн грн застави, але суд обрав 10 млн – компроміс, що свідчить про вагу доказів. Обвинувачення базується на записах розмов, де Жеваго згадує “Толіка” як кур’єра для “документів”. 13 березня 2023 року Рекун нібито приїхав до офісу Горецького з 800 тисячами доларів, які перерахували на місці.
Оперативно-розшукова справа (ОРД) завелася 7 листопада 2022 року – за 4 місяці до нібито умислу Жеваго. Розмови фіксували без кримінального провадження, яке зареєстрували лише за два тижні до затримання Князєва. Це порушує процесуальні норми, стверджують юристи. Крім того, записи могли торкатися адвокатської таємниці, оскільки Рекун і Горецький спілкувалися з клієнтом як адвокати.
Рекун, 63-річний адвокат з досвідом у податкових і банкрутних справах, заперечує причетність. Він називає Жеваго “порядною людиною”, на відміну від Коломойського, і стверджує, що “документи” стосувалися податкової справи Полтавського ГЗК, а не хабаря. У розмовах “Толік” не бере участь безпосередньо – Жеваго просить його від’єднатися. Захист наголошує: Рекун спеціалізувався на інших аспектах, а справу ГЗК вели юристи “Ілляшев та партнери” для конспірації.
Позиція захисту: Критика НАБУ та можливі мотиви
Адвокат Максим Сорока називає підозру необґрунтованою: докази недопустимі через порушення ОРД і адвокатської таємниці. Рекун побоюється, що НАБУ схиляє його до угоди, як Горецького, для показань проти Жеваго. Його співмешканка, адвокатка Наталія Пущина (представниця Жеваго), свідчить про тиск: збір компромату, втручання в особисте життя. Після затримання Князєва Рекун нібито організував зустріч Горецького з Жеваго в Парижі 5-9 вересня 2023 року, щоб переконати не укладати угоду. Авто належало нардепу, а дані взяли з прикордонної служби – незаконно, за версією захисту. За цим фактом відкрито справу, де Рекун – потерпілий.
Горецький, за словами Рекуна, погрожував змінити показання через Пушину і мав особисті мотиви: компромат на адвокатів, включаючи Радіслава Ткаченка. У 2024 році він намагався дисциплінарно притягнути Ткаченка, використовуючи дані НАБУ. Захист припускає: підозра Рекуну – спосіб зв’язати всіх фігурантів перед засіданням у Франції 1 жовтня 2025 року щодо екстрадиції Жеваго та скаргами у Верховному Суді. Критики НАБУ, як у публікаціях “Судового репортера”, вказують на системні проблеми: оперативники записували розмови місяці, не втручаючись, що може свідчити про “контрольовану доставку” хабаря для піару.
Широкий контекст: Екстрадиція Жеваго та судова реформа
Справа перетинається з іншими процесами. 4 вересня 2025 року ВАКС відмовив у заочному розслідуванні по Жеваго, бо Україна повторно ініціювала екстрадицію. Майно Жеваго, включаючи частку в Полтавському ГЗК, передали АРМА у березні 2025 року через справу банку. Корупція Князєва, за оцінками, – найбільший хабар в історії судової влади: 1,8 млн доларів за голосування у Великій палаті.
Це підкреслює необхідність реформ: посилення незалежності суддів, захист адвокатів і прозорість НАБУ. Подібні скандали, як зняття арешту з майна росіян за 50 тис. доларів у 2025 році, показують системність проблеми.
Критичний погляд на антикорупційну боротьбу
Підозра адвокату Жеваго Анатолію Рекун додає інтриги справі Князєва, але піднімає більше питань, ніж відповідає. Докази НАБУ здаються вагомими, та затримка, порушення та мотиви свідка ставлять під сумнів об’єктивність. Якщо Рекун – лише “мул” для хабаря, це ілюструє глибоку кризу довіри до судів. Україна потребує не лише арештів, а й системних змін, щоб корупція не руйнувала правосуддя. Спостерігатимемо за розвитком: екстрадиція Жеваго може стати ключем.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”