Антикорупційний суд у корупційному скандалі

У воюючій Україні, де кожна гривня з бюджету йде на дрони, зброю та підтримку воїнів, судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) демонструють зразок цинізму. Зарплати понад 150 тисяч гривень на місяць здаються їм недостатніми, тож вони масово подають позови про стягнення додаткових винагород. Це відбувається попри рішення Верховної Ради від 10 квітня 2023 року про обмеження зарплат державних службовців і, що ще критичніше, після постанови Великої палати Верховного Суду України (ВСУ) від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24, яка чітко визнала такі позови недопустимими. Ця ситуація не просто правова колізія – це удар по моральним основам антикорупційної системи, яку створювали для боротьби з хабарництвом, а не для самозбагачення.

Скандал набув розголосу завдяки публікаціям у ЗМІ та соціальних мережах, зокрема постам екснардепа Борислава Берези, який викрив схему. Судді ВАКС, покликані боротися з корупцією, самі опинилися в епіцентрі підозр у зловживаннях.

У цій статті ми розберемо хронологію подій, ключові фігури, правові аспекти та моральні наслідки, спираючись на відкриті джерела та публікації з інтернету.

 Обмеження зарплат: Законодавчий контекст скандалу

Все почалося з рішення Верховної Ради від 10 квітня 2023 року, яке обмежило розрахункову базу для суддівських винагород прожитковим мінімумом. Це було частиною антикризових заходів під час повномасштабної війни, коли бюджет країни напружений до межі. Судді, чиї зарплати сягають 150-200 тисяч гривень, не погодилися з цим і почали масово позиватися до адміністративних судів, вимагаючи перерахунку доплат.

Наприклад, суддя Апеляційної палати ВАКС Валерія Чорна відсудила майже 2 мільйони гривень у свого ж суду. Це не поодинокий випадок: за даними з реєстру судових рішень, подібні позови стали масовим явищем. Судді аргументують свої вимоги тим, що обмеження порушують їхні конституційні права, але критики називають це схемою для викачування коштів з бюджету. Чому ВАКС, створений для боротьби з корупцією, став ареною для таких маніпуляцій?

 Рішення Верховного Суду: Чіткий сигнал, який ігнорують

24 квітня 2025 року Велика палата ВСУ у справі № 240/9028/24 відступила від попередньої практики і визнала обмеження в законах про держбюджет конституційними. Постанова скасувала рішення нижчих інстанцій на користь судді у відставці Світлани Головчук, яка вимагала недоотримані кошти за період з грудня 2023 по лютий 2024 року. ВСУ наголосив: бюджетні обмеження мають пріоритет, і позови про додаткові доплати недопустимі, бо вони ігнорують колізію між Законом “Про судоустрій і статус суддів” та щорічними бюджетними законами.

Ця постанова мала стати крапкою в історії, але судді ВАКС її проігнорували. З травня по вересень 2025 року зареєстровано понад 10 нових позовів: від Андрія Біцюка (справи 320/27303/25, 320/38605/25), Олени Танасевич, Катерини Широкої та інших. Це пряме ігнорування правових висновків ВСУ, що підриває верховенство права в країні.

Роль керівництва ВАКС: Богдан Крикливенко та відсутність апеляцій

Ключовою фігурою скандалу став керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко. За процедурою, коли суд програє позов, апарат повинен подавати апеляцію для захисту державних інтересів. Але в жодному випадку цього не сталося. Крикливенко навіть заблокував Березу в соцмережах після викриття, що свідчить про нервову реакцію.

Голова ВАКС Віра Михайленко також пройшла “цією стежкою”: у справі 320/40540/24 вона відсудила доплати, і апеляція не була подана. Це створює враження кругової поруки: судді судяться проти свого суду, а керівництво не оскаржує рішення. Результат – блокування рахунків ВАКС Державною виконавчою службою через борги перед суддями, що доводить установу до фінансової кризи.

 Додаткові зловживання: Службові квартири та розкішне життя

Скандал не обмежується доплатами. Судді ВАКС отримують службові квартири, попри наявність власного житла. Валерія Чорна, наприклад, має дві квартири, але все одно претендує на службову. Інші судді купують елітні авто, як BMW X6, на тлі воєнного стану.

Це контрастує з умовами воїнів на фронті, які ризикують життям за мінімальні виплати. “Цікаво, чи вважають судді ВАКС свої умови роботи такими ж важкими, як у солдатів?” – запитує Береза. Такі дії не тільки висмоктують бюджет, але й руйнують довіру до судової системи.

Моральний аспект і наслідки для держави

Критичний аналіз ситуації показує глибоку моральну кризу. Судді, які мають бути зразком чесності, демонструють егоїзм. Ігнорування ВСУ – це прецедент для хаосу в правовій системі. Під час війни, коли Україна недоотримує макрофінансову допомогу через затримки в реформах, такі схеми шкодять національним інтересам.

Відсутність реакції від Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) дивує. Де оцінка етики? Де дисциплінарні провадження? Кулуарні поради “не лізти” свідчать про мстивість суддівського корпусу.

Реакції суспільства та ЗМІ

Суспільство обурене: пости в соцмережах, як від @UkrBereza, набирають тисячі переглядів. ЗМІ, як OBOZ.UA та Telegraf, називають це “масовим відсудженням мільйонів”. Антикорупціонери з ЦПК мовчать, хоча скандал стосується їхньої сфери.

 Час на реформи та відповідальність

Скандал з доплатами суддів ВАКС – симптом глибокої кризи в судовій системі. Потрібні негайні дії: перевірки ВРП, апеляції від апарату ВАКС та законодавчі зміни для запобігання зловживанням. Інакше антикорупційний суд перетвориться на інструмент корупції. Суспільство чекає відповідей від Михайленко, Крикливенка та влади. Без цього довіра до правосуддя буде втрачена назавжди.

Лариса Криворучко, ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”