У сучасній Україні, де боротьба з корупцією є одним з ключових пріоритетів, новини про підозри в недостовірному декларуванні серед працівників антикорупційних органів викликають особливе занепокоєння. 10 вересня 2025 року Служба безпеки України (СБУ) та Офіс Генерального прокурора (ОГП) оголосили підозру заступнику керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у внесенні завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму понад 4,3 мільйона гривень. Ця подія не лише висвітлює потенційні проблеми всередині НАБУ, але й загострює тривалий конфлікт між антикорупційними структурами та СБУ, що може мати далекосяжні наслідки для системи правосуддя в країні.
Деталі справи: Що саме інкримінують детективу?
За даними слідства, посадовець НАБУ, якого ідентифікують як Віталія Тєбєкіна, намагався приховати купівлю елітної квартири в Ужгороді вартістю близько 100 тисяч доларів США. Квартира була придбана через підставну особу – родича, який не мав достатніх доходів для такої покупки. Детектив не вказав цю нерухомість у своїй електронній декларації, що призвело до недостовірного декларування на значну суму. СБУ стверджує, що Тєбєкін свідомо приховував майно, аби уникнути перевірки джерел походження коштів.
Слідчі дії включали обшуки, вилучення документів та техніки. За інформацією ОГП, підозра ґрунтується на статті 366-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за внесення недостовірних відомостей до декларації, якщо сума перевищує 250 прожиткових мінімумів. Прокурори планують звернутися до Печерського районного суду Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави та відсторонення від посади. Це не перша подібна справа в антикорупційних органах, але вона виділяється масштабом і статусом підозрюваного – заступника керівника підрозділу детективів.
Аналіз показує, що така схема приховування майна через третіх осіб є класичним методом ухилення від антикорупційного контролю. За даними Центру протидії корупції (ЦПК), подібні випадки часто пов’язані з недостатньою перевіркою декларацій на етапі прийому на роботу. Однак, у цьому випадку НАБУ стверджує, що внутрішня перевірка кандидата у 2024 році не виявила порушень, що ставить під сумнів ефективність системи внутрішнього контролю.
Реакція НАБУ: Службове розслідування та спроби співпраці
Національне антикорупційне бюро оперативно відреагувало на підозру, оголосивши про початок службового розслідування. У заяві Бюро зазначається, що перевірка у 2024 році охоплювала особисті, ділові та моральні якості кандидата та членів його сім’ї, але не торкалася третіх осіб. Якщо факти підтвердяться, НАБУ обіцяє вжити адміністративних заходів відповідно до внутрішніх процедур.
Цікаво, що після обшуків СБУ та Державного бюро розслідувань (ДБР) 21 липня 2025 року в приміщеннях НАБУ, Управління внутрішнього контролю Бюро надіслало офіційні листи до СБУ, ДБР та ОГП з проханням інформувати про виявлені порушення та включити представників НАБУ до слідчих груп. Наразі таких повідомлень не надійшло, що свідчить про брак координації між органами. Директор НАБУ Семен Кривонос раніше попереджав про “нову хвилю підозр” від СБУ, що може бути частиною ширшої кампанії.
Аналітично, ця реакція НАБУ виглядає як спроба зберегти обличчя та продемонструвати прозорість. Однак, критики зазначають, що внутрішнє розслідування може бути недостатнім, оскільки Бюро саме є суб’єктом перевірки. Потрібна незалежна комісія, аби уникнути конфлікту інтересів.
Передумови: Конфлікт між НАБУ та СБУ
Ця підозра не є ізольованою подією, а частиною тривалого протистояння між НАБУ та СБУ. У липні 2025 року СБУ провела обшуки в НАБУ, затримавши детектива Руслана Магамедрасулова за підозрою в державній зраді та співпраці з РФ. У відповідь НАБУ оголосило підозру бригадному генералу СБУ Іллі Вітюку в незаконному збагаченні на мільйони гривень. СБУ назвала це “помстою” за викриття корупції в антикорупційних органах.
Військовий експерт Роман Світан описує цей конфлікт як “запеклу боротьбу”, що послаблює Україну під час війни. Аналітики з Радіо Свобода зазначають, що такі протистояння можуть бути політично мотивованими, з метою контролю над ключовими інституціями. Іронія полягає в тому, що органи, створені для боротьби з корупцією, самі опиняються в центрі скандалів, що підриває довіру суспільства.
Критичний погляд: Конфлікт може бути симптомом ширшої проблеми – відсутності реформ у силових структурах. За даними Transparency International, Україна досі бореться з системною корупцією, і такі випадки лише поглиблюють кризу. Якщо СБУ використовує свої повноваження для тиску на НАБУ, це загрожує незалежності антикорупційних органів, що є вимогою ЄС для інтеграції.
Аналіз наслідків: Чому це важливо для України?
Підозра детективу НАБУ висвітлює парадокс: антикорупційний орган, покликаний викривати порушення, сам стає об’єктом звинувачень. Це підриває легітимність НАБУ, яке з 2015 року розслідувало тисячі справ топ-чиновників. Згідно з даними ЦПК, подібні скандали знижують ефективність боротьби з корупцією на 20-30%, оскільки демотивують чесних працівників.
Аналітично, справа Тєбєкіна може бути частиною кампанії з дискредитації НАБУ. Директор Кривонос неодноразово заявляв про тиск від СБУ, що збігається з політичними змінами в країні. Якщо підозра підтвердиться, це вимагатиме системних змін: посилення перевірок декларацій, незалежний аудит і співпраця з міжнародними партнерами, як G7.
З іншого боку, якщо це політичний тиск, Україна ризикує втратити підтримку Заходу. Євроінтеграція вимагає сильних антикорупційних інститутів, і такі конфлікти можуть затримати процес.
Шлях до прозорості
Підозра детективу НАБУ в недостовірному декларуванні – це не лише індивідуальна справа, а сигнал про необхідність реформ. Логічно, що для відновлення довіри потрібні прозорі розслідування, незалежні від політичного впливу. Критично оцінюючи ситуацію, можна сказати: корупція в антикорупційних органах – це подвійний удар по державі. Суспільство очікує швидких дій, аби уникнути ескалації конфлікту між НАБУ та СБУ. Лише послідовна боротьба з порушеннями всередині системи забезпечить справжню перемогу над корупцією в Україні.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”