6 вересня 2025 року Служба безпеки України (СБУ) та Офіс Генерального прокурора (ОГП) повідомили про затримання народного депутата IX скликання від забороненої політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ). Хоча СБУ офіційно не назвала ім’я затриманого, за даними ЗМІ та народного депутата Ярослава Железняка, йдеться про Федора Христенка. Його підозрюють у державній зраді та співпраці з Федеральною службою безпеки (ФСБ) Росії, а також у спробах впливу на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Ця подія викликала широкий резонанс, адже Христенко, за даними слідства, був ключовим агентом ФСБ, який діяв в Україні ще з часів президентства Віктора Януковича. У цій статті ми детально розглянемо обставини затримання, звинувачення, зв’язки Христенка з НАБУ та політичний контекст цієї справи.
Хто такий Федір Христенко?
Федір Христенко – народний депутат України IX скликання від партії ОПЗЖ, яка була заборонена в Україні через її проросійську позицію після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. За даними СБУ, Христенко мав тісні зв’язки з російськими спецслужбами, зокрема ФСБ, і відігравав роль резидента, координуючи діяльність, спрямовану на підрив державних інституцій України. Його ім’я неодноразово згадувалося у контексті співпраці з російськими агентами впливу, зокрема Юрієм Іванющенком (“Юра Єнакієвський”) та Арменом Саркісяном (“Армен Горлівський”), які також пов’язані з ФСБ та так званою “ДНР”.
Слідство стверджує, що Христенко був завербований ФСБ ще за часів президентства Януковича. Під час Революції Гідності у 2013–2014 роках він активно виконував завдання російської спецслужби, зокрема організовував транспортування “тітушок” для “Антимайдану” через підконтрольних йому приватних перевізників. Після початку повномасштабної війни у 2022 році Христенко втік за кордон, ймовірно до Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), звідки, за даними СБУ, продовжував свою протиправну діяльність.
Затримання та екстрадиція з Дубаю
Затримання Христенка стало результатом тривалого розслідування СБУ та ОГП. У липні 2025 року йому було заочно оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:
-
ч. 2 ст. 28, ч. 1, ч. 2 ст. 111 – державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану;
-
ч. 2 ст. 369-2 – зловживання впливом.
Після оголошення підозри Христенко перебував у розшуку. За інформацією ЗМІ, зокрема видання “Українська правда”, 5 вересня 2025 року з’явилися повідомлення про можливу екстрадицію нардепа з Дубаю. Наступного дня, 6 вересня, СБУ підтвердила затримання Христенка на території України. Печерський районний суд Києва застосував до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 жовтня 2025 року.
Екстрадиція з ОАЕ стала можливою завдяки домовленостям між українською владою та урядом Еміратів. За словами журналіста Юрія Ніколова, президент України Володимир Зеленський особисто доручив міністру оборони Рустему Умєрову вести перемовини з еміратськими шейхами щодо видачі Христенка. Це підкреслює політичну вагу справи, адже ОАЕ рідко видають осіб, підозрюваних у державних злочинах, якщо це пов’язано з внутрішніми політичними розбірками.
Звинувачення у державній зраді та співпраці з ФСБ
За даними СБУ, Христенко був ключовим агентом ФСБ, який відповідав за посилення російського впливу на українські державні інституції, зокрема НАБУ. Слідство встановило, що він налагодив “ефективний механізм впливу” на керівництво одного з правоохоронних органів України. Хоча СБУ офіційно не називає цей орган, численні джерела вказують на НАБУ як головну ціль Христенка.
Серед ключових звинувачень:
1. Співпраця з ФСБ з часів Януковича: Христенко був завербований ще до 2014 року і виконував завдання російських спецслужб, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні.
2. Організація “Антимайдану”: Під час Революції Гідності він координував транспортування “тітушок” для протидії протестам, що було частиною стратегії ФСБ.
3. Зв’язки з кримінальними авторитетами: Христенко мав тісні контакти з Юрієм Іванющенком та Арменом Саркісяном, які діяли як резиденти ФСБ в Україні та на окупованих територіях.
4. Вплив на НАБУ: СБУ стверджує, що Христенко встановив зв’язки з окремими керівниками НАБУ, зокрема з Русланом Магамедрасуловим, начальником одного з міжрегіональних управлінь детективів, якого також затримали у липні 2025 року за підозрою у співпраці з РФ.
Вплив на НАБУ: зв’язки з Магамедрасуловим та Скомаровим
Одним із найсерйозніших звинувачень проти Христенка є його вплив на Національне антикорупційне бюро України. СБУ заявляє, що нардеп мав тісні зв’язки з окремими керівниками НАБУ, які допомагали йому здійснювати протиправну діяльність. Зокрема, йдеться про:
-
Руслана Магамедрасулова, який був затриманий у липні 2025 року за підозрою у веденні бізнесу з Росією. За даними СБУ, Христенко та Магамедрасулов знали один одного ще з часів навчання в Донецькому університеті, що могло стати основою для їхньої співпраці.
-
Олександра Скомарова, керівника одного з підрозділів детективів НАБУ. У 2022 році дружина Скомарова виїжджала за кордон на автомобілі, що належав дружині Христенка, що може свідчити про їхні тісні зв’язки. Скомаров також брав участь у конкурсі на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ), де, за даними СБУ, олігарх Ігор Коломойський сподівався використати його для закриття власних кримінальних справ.
Крім того, СБУ стверджує, що Христенко допоміг бізнес-партнеру Коломойського Геннадію Боголюбову втекти з України. За даними слідства, двоє підлеглих Скомарова супроводжували Боголюбова під час перетину кордону, перебуваючи в сусідньому купе поїзда для “підстраховки”. Цю операцію, за інформацією СБУ, організував саме Христенко.
Політичний контекст та критика
Затримання Христенка викликало не лише правовий, а й політичний резонанс. Журналіст Юрій Ніколов у своєму коментарі припускає, що справа Христенка може бути частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію НАБУ. За його словами, затримання нардепа може бути пов’язане з бажанням влади отримати свідчення проти детективів НАБУ, які розслідували діяльність близьких до президента осіб, зокрема олігарха Міндіча.
Ніколов зазначає, що справа Христенка має численні підтексти, пов’язані з внутрішньополітичними розбірками. Зокрема, він вказує на те, що звинувачення у співпраці Христенка з Боголюбовим та його зв’язки з НАБУ можуть бути використані для тиску на антикорупційні органи. Це підтверджує і народний депутат Ярослав Железняк, який коментуючи затримання, висловив сумніви щодо прозорості процесу екстрадиції та мотивів СБУ.
Критики також звертають увагу на те, що справа Христенка може бути частиною протистояння між СБУ та НАБУ. Останнім часом СБУ неодноразово звинувачувала працівників НАБУ у співпраці з іноземними агентами, що, на думку експертів, може бути спробою послабити незалежність антикорупційного органу. Зокрема, пости на платформі X, такі як від @zer0corruption_, вказують на те, що звинувачення проти детективів НАБУ, зокрема Магамедрасулова, можуть бути сфабрикованими для дискредитації Бюро.
Аналіз та наслідки
Юридичні аспекти
Звинувачення проти Христенка базуються на серйозних доказах, зібраних СБУ та ОГП. Наявність матеріалів про його співпрацю з ФСБ, організацію “Антимайдану” та вплив на НАБУ свідчить про системну роботу російських спецслужб в Україні. Водночас брак публічної інформації про деталі затримання та екстрадиції викликає питання щодо прозорості процесу. Наприклад, СБУ не уточнює, як саме Христенко опинився в Україні після перебування в ОАЕ, що залишає простір для спекуляцій.
Політичні наслідки
Справа Христенка може мати далекосяжні наслідки для політичної ситуації в Україні. По-перше, вона підкреслює вразливість державних інституцій до зовнішнього впливу, зокрема з боку Росії. По-друге, вона загострює протистояння між СБУ та НАБУ, що може послабити ефективність боротьби з корупцією в Україні. По-третє, затримання Христенка може бути використане владою для посилення контролю над антикорупційними органами, що викликає занепокоєння у громадськості та міжнародних партнерів.
Міжнародний вимір
Екстрадиція Христенка з ОАЕ є важливим сигналом про співпрацю України з міжнародними партнерами у боротьбі з державною зрадою та корупцією. Однак, як зазначає Ніколов, видача великих державних злочинців з ОАЕ є рідкістю, що може свідчити про політичну вагу цієї справи. Це також може вплинути на репутацію ОАЕ як притулку для осіб, які переховуються від правосуддя.
Висновки
Затримання Федора Христенка стало важливим кроком у боротьбі з російським впливом на українські державні інституції. Його діяльність як агента ФСБ, спрямована на підрив роботи НАБУ та підтримку “Антимайдану”, свідчить про глибоку інфільтрацію російських спецслужб в українську політику. Водночас справа викликає численні питання щодо її політичного підґрунтя та можливого використання для тиску на антикорупційні органи.
Досудове розслідування триває, і найближчим часом ми можемо очікувати нових деталей щодо звинувачень проти Христенка та його зв’язків з НАБУ. Ця справа також підкреслює важливість прозорості у роботі правоохоронних органів та необхідність захисту незалежності НАБУ від політичного тиску.
Джерела:
-
Служба безпеки України, офіційний Telegram-канал
-
Офіс Генерального прокурора
-
“Українська правда”
-
Юрій Ніколов, коментар у соціальних мережах
-
Ярослав Железняк, коментар у соціальних мережах
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”