У вересні 2025 року Верховна Рада України стоїть перед важливим рішенням: прийняти чи відхилити законопроєкт №12439 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження”. Цей документ, внесений групою народних депутатів на чолі з Сергієм Іонушасом, пропонує понад 50 змін до КПК, спрямованих на посилення прав підозрюваних, потерпілих та бізнес-структур. На перший погляд, ініціатива здається прогресивною – вона обіцяє зменшити тиск на бізнес від “рейдерства” та зловживань правоохоронцями в умовах економічної нестабільності. Однак, детальний аналіз розкриває потенційні корупційні ризики, які можуть перетворити добрі наміри на інструмент для ухилення від відповідальності.
Законопроєкт 12439 набуває особливої актуальності на тлі триваючої антикорупційної реформи в Україні. За даними опитувань, бізнес продовжує скаржитися на корупцію в митній сфері та тиск від правоохоронців, але критики, такі як Transparency International Ukraine (TI Ukraine) та Центр протидії корупції (ЦПК), попереджають: без доопрацювань документ може стати “троянським конем” для корупціонерів.
У цій статті ми розберемо ключові положення законопроєкту, його переваги, ризики, позиції експертів та антикорупційних органів, а також надамо критичний аналіз на основі публікацій в інтернеті та офіційних джерел. Це допоможе зрозуміти, чи дійсно зміни до КПК України захищають бізнес, чи створюють нові лазівки для корупціонерів.
Ключові положення законопроєкту 12439: Що змінюється в КПК України?
Законопроєкт 12439 фокусується на вдосконаленні процедур досудового розслідування, арешту майна, обшуків та доступу до матеріалів справи. Він позиціонується як відповідь на скарги бізнесу щодо необґрунтованих дій правоохоронців. Ось основні нововведення:
– Посилення прав підозрюваних і потерпілих: У статті 56 КПК додаються права на отримання письмової інформації про сутність підозри та збір доказів. Потерпілі отримують розширені можливості для фіксації обшуків (стаття 107) та участі в процесі (статті 96, 160, 163). Це має забезпечити більшу прозорість і рівність сторін.
– Регулювання арешту майна: Зміни в статтях 169–175 обмежують арешт майна двома місяцями з можливістю продовження лише за обґрунтованою потребою. Вводиться обов’язок надавати копії клопотань про арешт заздалегідь підозрюваним чи власникам (стаття 171). Передбачено автоматичне скасування арешту після закінчення строку, а власники можуть клопотати про передачу майна на відповідальне зберігання (стаття 170). Це має запобігти “вічним” арештам, які паралізують бізнес.
– Прозорість обшуків і доступу до матеріалів: У статтях 104–107, 233–237 уточнюються правила фіксації обшуків, тимчасового вилучення речей. Обов’язковою стає участь спеціалістів під час обшуків електронних систем. Сторони провадження отримують право на допит свідків під час розгляду клопотань (стаття 132) та швидке ознайомлення з матеріалами (стаття 221).
– Строки та відповідальність: Вводяться жорсткі строки для розгляду клопотань (наприклад, 15 днів для тимчасового доступу до документів у статті 163). За неприбуття прокурорів чи слідчих клопотання можуть залишати без розгляду (статті 132, 163, 172). Нова стаття 372¹ дозволяє суду виносити окремі ухвали про порушення процесуальних обов’язків з вимогою звіту від органів.
– Інші зміни: Стаття 214 вимагає реєстрації заяв про злочини лише за “достатніми даними”, що може фільтрувати необґрунтовані скарги. Стаття 216 додає право підозрюваних клопотати про зміну підслідності. Документ набуває чинності з дня опублікування.
Ці зміни відповідають європейським стандартам, таким як Конвенція про захист прав людини, і спрямовані на зменшення зловживань. За даними Федерації роботодавців України, такі нововведення можуть стимулювати інвестиції, адже бізнес отримає гарантії від довільних арештів та обшуків.
Переваги законопроєкту 12439 для бізнесу та правосуддя
Прихильники, включаючи бізнес-асоціації як Спілка українських підприємців (СУП) та Українську Раду Бізнесу (УРБ), стверджують, що законопроєкт 12439 є кроком до захисту бізнесу від “замовних” кримінальних справ. Ось ключові переваги:
– Зменшення тиску на бізнес: Обмеження строків арешту майна запобігає блокуванню активів на роки, що часто призводить до банкрутства. Автоматичне скасування арешту та право на швидке ознайомлення з матеріалами підвищують прозорість.
– Підвищення ефективності правосуддя: Жорсткі строки для розгляду клопотань та санкції за неприбуття зменшують бюрократію. Участь спеціалістів в обшуках електронних систем захищає від необґрунтованого вилучення даних.
– Стимулювання інвестицій: У умовах війни та економічної кризи бізнес отримує гарантії від “рейдерства”. За словами експертів з Diia.City United, це створює стабільні умови для інвесторів.
– Відповідність європейським стандартам: Зміни наближають Україну до норм ЄС, де права підозрюваних і потерпілих є пріоритетом. Маніфест 42 закликає Раду підтримати закон, зазначаючи, що він конкретизує повноваження слідчих щодо бізнесу.
Профільний комітет ВР підтримав законопроєкт 27 серпня 2025 року, рекомендуючи його до другого читання. Бізнес-об’єднання, як Федерація роботодавців, вважають, що це дасть додаткові гарантії, включаючи чіткі строки арештів і апеляцію.
Корупційні ризики та лазівки в законопроєкті 12439: Де ховається небезпека?
Незважаючи на переваги, законопроєкт 12439 містить неоднозначні норми, які можуть стати лазівками для корупції. Антикорупційні організації виділяють такі ризики:
– Заздалегідь надані копії клопотань про арешт (стаття 171): Це дозволяє корумпованим особам приховати активи. Затримки в розгляді можуть бути використані для хабарів, як зазначає TI Ukraine.
– Автоматичне скасування арешту (статті 173–174): Суб’єктивна оцінка “потреби” ризикує корупційними рішеннями. 30-денний строк на повернення майна може стати інструментом бюрократичних зволікань.
– Розширені права на оскарження (стаття 174): Власники можуть легко скасувати арешт, що відкриває двері для суддівських маніпуляцій за хабарі.
– Допит свідків суддею (стаття 132): Суб’єктивність може призвести до вибіркової інтерпретації показань у бізнес-конфліктах.
– Залишення клопотань без розгляду (статті 132, 163, 172): Корумповані правоохоронці можуть саботувати розслідування проти впливових осіб.
– Фільтрація заяв про злочини (стаття 214): “Достатні дані” дозволяють ігнорувати скарги проти “своїх”.
– Окремі ухвали суду (стаття 372¹): Без санкцій це стає бюрократичним інструментом без наслідків.
ЦПК називає документ “комплексною системою саботажу кримінального правосуддя”, де під прикриттям захисту бізнесу створюються механізми для уникнення відповідальності: виписування “індульгенцій” регуляторами, блокування проваджень, попередження фігурантів та зняття арештів. НАБУ та САП попереджають, що зміни унеможливлюють невідкладні обшуки в корупційних справах, ризикуючи знищенням доказів.
Особливо небезпечна нова стаття 41-1 Кримінального кодексу, яка виключає відповідальність за діяння на підставі роз’яснень державних органів, включаючи митницю – сферу з високим рівнем корупції за опитуваннями TI Ukraine. Це може легалізувати схеми, де “потрібні” роз’яснення купуються за хабарі.
Позиція Transparency International Ukraine щодо законопроєкту 12439
TI Ukraine, акредитована антикорупційна організація з представництвами в понад 110 країнах, різко критикує законопроєкт 12439. У своєму аналізі вони зазначають, що під приводом захисту бізнесу створюються лазівки для корупціонерів. Ключові зауваження:
– Розширення обставин виключення кримінальної відповідальності на підставі роз’яснень державних органів (митниця, податки) – це ризик для зловживань, оскільки відсутні критерії перевірки таких роз’яснень.
– Ризик передчасного розкриття таємниці слідства через оскарження відмов у доступі до матеріалів.
– Звуження переліку злочинів для невідкладних обшуків, виключаючи корупційні правопорушення як торгівля впливом.
TI Ukraine закликає не підтримувати проєкт без доопрацювань, аби уникнути шкоди антикорупційним зусиллям. Вони підкреслюють ігнорування експертних звернень у комітеті.
Аналіз Центру протидії корупції (ЦПК) законопроєкту 12439
ЦПК, провідна антикорупційна організація, називає законопроєкт 12439 “захистом корупційного бізнесу прокурорів та правоохоронців”. У їхньому аналізі:
– Документ саботує реформу Бюро економічної безпеки (БЕБ), блокуючи самостійні розслідування економічних злочинів без погодження прокурора.
– Нова стаття 41-1 КК перетворює роз’яснення на “індульгенції” для сумнівних операцій.
– Фінальний текст зберігає “процесуальні пастки”: блокування проваджень, попередження фігурантів, визнання доказів недопустимими.
ЦПК закликає відхилити проєкт, стверджуючи, що він легалізує безкарність під прикриттям захисту бізнесу.
Позиції НАБУ, САП та інших органів
НАБУ та САП вважають, що законопроєкт 12439 створює перешкоди для розслідування топкорупції. Вони попереджають про ризики знищення доказів через обмеження невідкладних обшуків та арештів. Голова БЕБ критикує поправки, зазначаючи нерівні умови для бізнесу та підвищення корупційних ризиків. Лабораторія законодавчих ініціатив виділяє небезпеки для конфіскації в справах топкорупції.
З іншого боку, бізнес-асоціації як СУП підтримують, вважаючи це переломним моментом для відносин бізнесу та держави.
Баланс між захистом і ризиками
Законопроєкт 12439 – це спроба знайти баланс між захистом бізнесу та ефективністю розслідувань. Позитивні аспекти, як обмеження арештів та прозорість обшуків, можуть зменшити зловживання, особливо в економічних справах. Однак, дискреційні повноваження (суб’єктивна оцінка “потреби” чи “достатніх даних”) без жорсткого контролю – це поле для корупції. В контексті України, де судова реформа триває, такі норми ризикують посилити безкарність, особливо в митній сфері, де корупція лишається топ-проблемою за даними TI Ukraine.
Порівняно з “правками Лозового” (які ускладнювали розслідування), 12439 йде далі, вводячи автоматичні механізми саботажу. Експерти з Антикорупційного центру зазначають: “Це не про захист бізнесу, а про нерівність для БЕБ“. На X (Twitter) користувачі, як @Auto_Maidan, називають це “атакою на антикорупційну систему”.
Рекомендації: Парламенту варто врахувати зауваження TI Ukraine та ЦПК – додати чіткі критерії, посилити нагляд від НАБУ/ВАКС та розширити перелік для невідкладних обшуків. Без цього законопроєкт ризикує стати інструментом маніпуляцій.
Висновок: Чи вартий законопроєкт 12439 прийняття?
Законопроєкт 12439 має потенціал покращити захист бізнесу, але без суттєвих доопрацювань він створює корупційні ризики, які підривають антикорупційну реформу. Позиції TI Ukraine, ЦПК, НАБУ та САП свідчать: документ потребує балансу, аби не стати “схемою” для уникнення відповідальності. Успіх залежить від імплементації – чи стане це кроком до справедливості, чи полем для корупціонерів? Парламенту варто дослухатися до громадськості, аби уникнути лазівок.
Головне зображення: колаж Центр журналістських розслідувань
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”