У контексті триваючої військової підтримки України з боку США на тлі російського вторгнення, новий аудит виявив системні недоліки в управлінні Пентагоном мільярдами доларів допомоги. Звіт, опублікований 13 серпня 2025 року Офісом Генерального інспектора (OIG) Міністерства оборони США під назвою «Аудит контролю над коштами, наданими для поповнення оборонних засобів та відшкодування послуг, наданих Україні через Президентські повноваження» (DODIG-2025-137), розкриває картину завищених оцінок, недокументованих витрат і навіть відвертих припущень у визначенні вартості зброї та послуг. Це не перші проблеми — попередні аудити у 2023 та 2024 роках виявили помилки на суму 8,2 мільярда доларів, але нові дані додають ще 5,7 мільярда доларів непідтверджених витрат, з яких 1 мільярд позначено як «сумнівні», а 0,9 мільярда використано неефективно. Ці викриття порують серйозні питання про підзвітність, потенційні втрати та реальну ефективність американської допомоги для зміцнення оборони України.
Передумови програми PDA та допомога Україні
Програма Президентських повноважень (PDA) дозволяє Президенту США передавати оборонні засоби та послуги з наявних запасів Міністерства оборони (Міноборони) іноземним країнам у надзвичайних ситуаціях без попереднього схвалення Конгресу для кожної передачі. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року США широко використовують PDA, надавши Україні обладнання, боєприпаси та послуги на суму понад 31,8 мільярда доларів. Для поповнення цих запасів і підтримки готовності американських збройних сил Конгрес виділив 39,3 мільярда доларів додаткових коштів через різні закони про додаткові асигнування для України.
Ця допомога стала ключовою для спротиву України, забезпечуючи постачання від артилерійських снарядів і протитанкових ракет до патрульних катерів і систем ППО. Проте швидкий темп програми, зумовлений терміновістю конфлікту, викликав пильну увагу. Попередні аудити виявили проблеми з оцінкою: у червні 2023 року Пентагон визнав переоцінку допомоги на 6,2 мільярда доларів через використання вартості заміни замість балансової вартості старого обладнання. У липні 2024 року було виявлено ще одну помилку на 2 мільярди доларів, пов’язану з неправильними розрахунками вартості боєприпасів і ракет. Ці «облікові помилки» дозволили вивільнити додаткові кошти для подальшої допомоги без нових асигнувань, але критики стверджують, що вони приховують глибші системні проблеми у фінансовому контролі Міноборони.
Аудит 2025 року, який охопив не статистичну перевірку 80 траншів на 22,1 мільярда доларів, зміщує акцент із помилок оцінки на ширші провали у внутрішньому контролі. У звіті прямо звинувачується Міноборони у наданні Конгресу «неточної інформації про виконання бюджету щодо допомоги Україні, завищуючи зобов’язання та виплати». Це не лише підриває нагляд Конгресу, але й послаблює довіру громадськості до витрачання коштів платників податків на іноземну допомогу.
Ключові висновки: завищення та сумнівні витрати
Центральним елементом аудиту є виявлення, що 32 транші на суму 5,7 мільярда доларів не мали підтверджуючої документації чи кошторисів. З них 1 мільярд доларів класифіковано як «сумнівні витрати» — витрати, які аудитори не змогли визнати законними, — а 0,9 мільярда використано неефективно, тобто кошти були виділені, але не використані оптимально. У звіті прямо зазначено, що компоненти Міноборони «значно завищували вартість оборонних засобів і послуг, наданих Україні», що призвело до завищених запитів на поповнення запасів.
Одним із найбільш кричущих аспектів є використання терміну «WAG» (Wild-Ass Guess, або «дике припущення»), що є сленговим позначенням для непідтверджених оцінок, подібних до українського «ХЗ» (х*й зна). Аудитори зазначили, що під час обговорень із персоналом Міноборони багато оцінок відшкодування базувалися на таких припущеннях, а не на чітких даних. Це не просто недбалий облік; це свідчить про культуру приблизних оцінок у прийнятті фінансових рішень високого рівня. Як пояснює Defense Express, якщо є хоч якась наукова основа, це називається «SWAG» (Scientific Wild-Ass Guess), але тут ідеться про чисті здогади без жодного обґрунтування.
Конкретні приклади ілюструють масштаб цих проблем:
– Витрати Повітряних сил на транспортування: У 2022–2023 роках Повітряні сили США отримали 657,7 мільйона доларів на транспортування зброї до України. Однак 120 мільйонів повернули невикористаними, а 535,5 мільйона визнано сумнівними через відсутність документації. До 2023 року процедур перевірки таких витрат не існувало, і навіть після оновлення механізмів звітності витрати розраховувалися на основі прогнозів, а не фактичних даних. Міноборони погодилося внести зміни, але це триватиме до 31 січня 2026 року — затримка, яку аудитори розкритикували як недостатню.
– Витрати армії на технічне обслуговування: У квітні 2023 року армія США отримала 276,3 мільйона доларів на компенсацію витрат на технічне обслуговування переданого Україні обладнання. З них 40,2 мільйона повернули, але на 236,1 мільйона не надано документації, яка б підтверджувала ці витрати. Це вказує на тенденцію, коли кошти виділяються без подальшої перевірки, що може призводити до переплат або зловживань.
–Закупівля катерів ВМС: Найкричущий випадок стосується ВМС США, які передали Україні 24 вживані патрульні катери, але використали кошти на поповнення для закупівлі 33 нових, включаючи додаткові 9 одиниць вартістю приблизно 1 мільйон доларів. Це свідчить про завищення оцінки переданих катерів, що дозволило ВМС розширити власний флот за рахунок допомоги Україні.
Ці випадки не поодинокі. Аудит зазначає, що станом на 17 грудня 2024 року останні 5,1 мільярда доларів за програмою PDA залишалися невитраченими, що вказує на потенціал для подальшого аналізу всієї програми на 39,3 мільярда доларів.
Аналітична критика: наслідки для прозорості та ефективності
Цей аудит підкреслює глибокі неефективності у фінансовому управлінні Міноборони. Використання оцінок WAG — це не лише непрофесійно, але й симптом поспішних процесів під політичним тиском для швидкої підтримки України. Хоча наміри благородні, виконання загрожує марнуванням мільярдів, які могли б зміцнити внутрішню оборону США чи інші глобальні пріоритети. Наприклад, завищення оцінок дозволяє Пентагону «знаходити» додаткові кошти, як це було у 2023 році (3 мільярди) та 2024 році (2 мільярди) без нових законодавчих актів. Але чи це розумний облік, чи лазівка для зловживань?
З аналітичної точки зору, відсутність документації вказує на можливу корупцію або некомпетентність. Аудитори не знайшли доказів шахрайства, але відсутність контролю до 2023 року та повільне впровадження змін свідчать про інституційну інертність. Це особливо тривожно, враховуючи історію Міноборони з провальними аудитами — у 2023 році воно не змогло пояснити 63% своїх активів на 3,8 трильйона доларів. У контексті України такі провали можуть означати завищені прибутки підрядників, як показує окремий звіт OIG від 22 серпня 2025 року (DODIG-2025-149), який досліджував контракти на 29,6 мільярда доларів і закликав до кращих переговорних практик для забезпечення справедливих цін.
Політично ці висновки підживлюють дебати про сталість допомоги. Критики, зокрема деякі республіканці в Конгресі, стверджують, що неконтрольовані витрати обтяжують американських платників податків на тлі внутрішніх економічних проблем. Прихильники ж вважають, що будь-яке завищення в кінцевому підсумку йде на користь Україні, дозволяючи надавати більше допомоги. Однак без прозорості важко оцінити, чи ефективно кошти доходять до фронту. Звіт від січня 2024 року показав, що Пентагон не зміг відстежити зброю на 1 мільярд доларів, що викликає занепокоєння щодо кінцевого використання.
Економічно реальна цінність американської допомоги може бути завищеною. Незалежні аналізи, наприклад від Economists for Ukraine у березні 2025 року, оцінюють справжню вартість у 18,3 мільярда доларів, а не офіційні 60+ мільярдів, враховуючи амортизовану цінність обладнання. Ця невідповідність підсилює критику аудиту: якщо оцінки базуються на здогадках, наскільки точні загальні цифри?
Широкий контекст із публікацій в інтернеті
Проблеми не обмежуються Україною. Питання нагляду Міноборони стосуються й інших програм, але високий профіль допомоги Україні посилює увагу. Наприклад, звіт GAO від липня 2024 року закликав до кращих методів оцінки після помилки на 6,2 мільярда. Міжнародні трекери, як-от Ukraine Support Tracker від Інституту Кіля, оцінюють загальні зобов’язання США у понад 66,9 мільярда доларів із 2022 року, але аудити ставлять під сумнів їх точність.
Російські ЗМІ, такі як Topwar.ru, використовують ці висновки, щоб заявляти про «нестачу» допомоги, зображаючи підтримку США як марнотратну — пропаганда, яка ігнорує акцент аудиту на завищенні, а не недопостачанні. Водночас американські видання, як Responsible Statecraft, зазначають, що ці помилки дозволяють збільшувати допомогу без боротьби в Конгресі, але ціною підзвітності.
Висновки: потреба в реформах
Цей аудит є сигналом для посилення контролю в Міноборони. Рекомендації включають негайне вдосконалення документації, відстеження фактичних витрат і швидше оновлення процедур — хоча відповіді Міноборони вказують на затримки до 2026 року. Без вирішення першопричин, таких як залежність від WAG і погані переговори, майбутні пакети допомоги ризикують повторити ці помилки.
Оскільки США зобов’язалися до довгострокової підтримки — загалом 175 мільярдів доларів у всіх категоріях із 2022 року — забезпечення ефективності кожного долара є критично важливим. Для України ефективна допомога означає кращі результати на полі бою; для американців — відповідальне управління. Політики повинні приділити пріоритет нагляду, щоб зберегти підтримку громадськості для цієї важливої справи.
За матеріалами DEFENSE EXPRESS