Адвокатура чи цирк?

Закарпатська адвокатура – це сцена, де розгортається комедія з елементами фарсу. У головних ролях: Олександр Шманько, адвокат із солідним стажем, який став “захисником” Ради адвокатів Закарпатської області, та Степан Сікора, правозахисник, який подав позов проти Олексія Фазекоша і Ради за захист честі, гідності та ділової репутації. Але замість судового розгляду ми бачимо звинувачення у “втручанні в адвокатське самоврядування” та заяву про злочин від Шманько. Чи це захист адвокатури, чи системний тиск? Розбираємося з юридичною точністю, але не без сарказму – бо як інакше витримати цей правовий абсурд?

Юридичний контекст: позови, заяви та Кримінальний кодекс

Степан Сікора, мукачівець і активний громадський діяч, подав позов до Мукачівського міськрайонного суду (справа №303/6025/25) проти Олексія Фазекоша, голови Ради адвокатів Закарпатської області, та самої Ради. Позов стосується захисту честі, гідності та ділової репутації – типова справа, коли хтось втомився від наклепів. Але 14 серпня 2025 року Олександр Шманько, адвокат зі свідоцтвом №21/621 від 3 грудня 2008 року, подає до Мукачівської окружної прокуратури заяву про злочин, звинувачуючи Сікору в діях, які нібито підпадають під ст. 397 КК України – перешкоджання діяльності адвоката. Підстава? Звернення Сікори від 13 серпня 2025 року до Ради адвокатів та адвокатів Закарпатської області, де він критикує Фазекоша.

Сікора не мовчить: 1 вересня 2025 року він подає зустрічну заяву, звинувачуючи Шманько у завідомо неправдивому повідомленні про злочин (ч. 2 ст. 383 КК України). Він вимагає внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), визнати його потерпілим та надіслати витяг на email (stepansikora@gmail.com). Юридично це виглядає як класичний бумеранг: Шманько звинувачує, Сікора контратакує. Але чи є підстави для звинувачень Шманько?

Ст. 397 КК: про що вона насправді?

Стаття 397 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за перешкоджання правомірній діяльності захисника чи представника у наданні правової допомоги або порушення гарантій їхньої діяльності чи професійної таємниці. Але звернення Сікори у соцмережах – це критика Фазекоша як голови Ради, а не перешкоджання його адвокатській діяльності. Шманько посилається на рішення Ради адвокатів України №131 від 15–16 грудня 2023 року, яке нібито визнало дії Сікори неправомірними.

Цікаво, а чи знає адвокат з 17 стажем, що рішення Ради адвокатів України (РАУ) не є обов’язковими для особи, яка не є адвокатом, оскільки РАУ є органом адвокатського самоврядування, що регулює діяльність адвокатів та адвокатських об’єднань відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Її рішення стосуються переважно професійних стандартів, етики, дисциплінарних процедур та інших питань, пов’язаних з адвокатською діяльністю.

Для осіб, які не є адвокатами, рішення РАУ можуть мати значення лише опосередковано, наприклад, якщо вони впливають на правові норми чи процедури, що стосуються взаємодії з адвокатами (наприклад, у питаннях доступу до правничої допомоги). Проте пряма обов’язковість таких рішень для неадвокатів відсутня, оскільки вони не підпадають під юрисдикцію РАУ.

Виявляється Шманько вже “зробив” Сікору теж адвокатом. Можна б посміятись, але скоріше треба плакати, коли бачиш який рівень кваліфікації в члена Ради адвокатів Закарпатської області.  Як зазначає anticor.foundation, відзив Шманько на позов Сікори – це “1,5 сторінки маніпуляцій” без належного юридичного аналізу.

Стаття 397 КК тут не застосовна – це як звинувачувати пішохода у порушенні правил польоту. Сарказм? Так, бо плутати статті КК для адвоката з 17-річним стажем – це анекдот.

Шантаж чи захист? Аналіз дій Шманько

Чи є дії Шманько шантажем? У юридичному сенсі шантаж (ст. 189 КК) – це вимога передати майно чи права з погрозою розголосу компрометувальних відомостей.

Тут ситуація тонша: Шманько використовує заяву про злочин як інструмент психологічного тиску, щоб змусити Сікору відмовитися від позову.

Це не класичний шантаж, але системний тиск – так. Звернення Сікори критикує Фазекоша за наклепи, зокрема за звинувачення у співпраці з РФ, що в умовах воєнного стану є серйозним (fenixslovo.com, 13 серпня 2025). Шманько, замість захисту в суді, подає заяву до прокуратури, намагаючись залякати Сікору кримінальним провадженням. Це не захист адвокатури, а спроба заглушити критику.

Фазекош і системні проблеми адвокатури

Олексій Фазекош – постать контроверсійна. Голова Ради адвокатів Закарпаття з 2012 року, він неодноразово опинявся в центрі скандалів. Публікації на fenixslovo.com звинувачують його у підробці документів і сумнівах щодо юридичної освіти (диплом 2009 року, адвокат із 2006?).  У YouTube-відео від січня 2024 року Фазекош називає Сікору “недоброзичливцем” разом із Ларисою Криворучко та Вадимом Хабібуліним. А transcarpathia.news у березні 2025 року ставить питання: “Сікора – рятівник чи наклепник?” Іронія в тому, що Фазекош сам звинувачує опонентів у співпраці з РФ – без доказів.

Роль Шманько: лояльність чи маніпуляція?

Чому Рада адвокатів Закарпатської області обрала саме Шманько? На форумі адвокатів у Мукачеві в жовтні 2023 року було майже 40 учасників, але вибір пав на нього. Лояльність? Чи вміння “вирішувати” справи поза судом? Відзив Шманько на позов Сікори, за даними anticor.foundation, демонструє “недостатню правову обізнаність”. Він посилається на ст. 397 КК, але ігнорує, що критика в соцмережах – це свобода слова (ст. 34 Конституції України). Це свідома маніпуляція, а не помилка.

Системні проблеми адвокатури Закарпаття

Цей конфлікт – лише вершина айсберга. Якщо адвокатура вдається до тиску замість захисту прав, це дискредитує всю систему. Сарказм доречний: може Шманько звинуватить Сікору в “втручанні в погоду” за скарги на дощ?

Юридична оцінка та перспективи

Заява Шманько не має юридичних підстав: ст. 397 КК не стосується критики самоврядування. Сікора має право на свободу слова, захищене ст. 34 Конституції України. Його звернення – реакція на наклепи. Звинувачення Шманько підпадають під ч. 2 ст. 383 КК (завідомо неправдиве повідомлення про злочин), що карається до 5 років позбавлення волі. Прокуратура зобов’язана внести відомості до ЄРДР за ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.

Час для очищення

Невже Шманько – єдиний “захисник” Ради адвокатів Закарпаття? Ні, це вибір тих, хто боїться правди. Його дії – це системний тиск на Сікору, щоб заглушити критику. Адвокатура Закарпаття потребує реформ, а не маніпуляцій. Сікора заслуговує на справедливість, а не на залякування. Чекаємо реакції прокуратури – можливо, там ще є місце для логіки, а не фарсу.

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”