Корупція в судовій системі України залишається однією з найгостріших проблем, яка підриває довіру громадян до правосуддя та гальмує реформи. У 2024-2025 роках особливу увагу привертає Печерський районний суд міста Києва, де зафіксовано систематичні порушення, зокрема незаконне втручання в автоматизовану систему документообігу суду (АСДС). Громадська організація “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко” (АФЛК) виявила численні факти маніпуляцій з розподілом справ, що призводило до розгляду скарг у “ручному режимі”, порушуючи принципи випадковості та неупередженості.
Ця стаття – критичний та аналітичний огляд цих подій, базований на документах АФЛК та публікаціях у інтернеті. Ми розберемо конкретні випадки, пов’язані з суддями Романом Новаком Р.В., Іриною Литвиновою І.В. та Тетяною Ільєвою Т.Г., проаналізуємо правові аспекти та ширший контекст судової корупції в Україні.
Корупція в Печерському районному суді Києва не є ізольованим явищем. За даними НАБУ та САП, у 2024-2025 роках зафіксовано понад 50 справ, пов’язаних з маніпуляціями в судових системах, що призводить до ухвалення завідомо незаконних рішень. АФЛК, очолювана доктором юридичних наук Ларисою Криворучко, систематично моніторить діяльність судів, виявляючи порушення, такі як затримки в розподілі справ та ручний запуск АСДС. Це не лише порушує Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК), але й підриває конституційні принципи справедливого суду.
Про громадську організацію “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
Громадська організація “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко” (ЄДРПОУ 45658182) була зареєстрована в 2023 році з метою захисту прав людини, боротьби з корупцією та моніторингу діяльності органів влади. Організація має сайт https://www.anticor.foundation/. Засновниця та голова – Лариса Криворучко, доктор юридичних наук, професор, автор понад 100 наукових публікацій, адвокат. Вона відома своєю правозахисною діяльністю з 2001 року, фокусуючись на викритті корупції в судовій та правоохоронній системах.
Діяльність АФЛК включає моніторинг судових процесів, виявлення фактів корупції, організацію програм для обміну досвідом між громадянами, громадськими організаціями та фахівцями в сферах науки, екології, соціального забезпечення, економіки та політики. Організація сприяє міжнародному співробітництву та створює умови для відкритого діалогу. За 2024-2025 роки АФЛК виявила понад 500 випадків порушень у судах, включаючи втручання в АСДС. Наприклад, у липні 2025 року організація опублікувала аналіз скандалу з суддею Фазикошом О.В. в Ужгородському міськрайонному суді, де зафіксовано порушення строків розгляду справ.
Крім того, АФЛК активно висвітлює корупційні схеми в Міноборони, пов’язані з Рустемом Умєровим, та позови САП до ВАКС щодо конфіскації активів посадовців Нацполіції . Організація подає скарги до Вищої ради правосуддя (ВРП), Державної судової адміністрації (ДСА) та НАБУ, вимагаючи притягнення винних до відповідальності.
У соцмережах, таких як Facebook та X (Twitter), АФЛК ділиться відео та аналізами, наприклад, про дисциплінарну відповідальність за політичну позицію (пост від 23 липня 2024 року). Ця діяльність робить АФЛК ключовим гравцем у антикорупційному русі України, попри тиск з боку влади.
Проблема втручання в автоматизовану систему документообігу суду (АСДС)
Автоматизована система документообігу суду (АСДС) – це електронна платформа, запроваджена для забезпечення випадкового та прозорого розподілу справ між суддями. Згідно з Положенням про АСДС (затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, з змінами від 11.11.2024 №39), розподіл справ має відбуватися автоматично в день реєстрації, без ручного втручання. Ч.3 ст.35 КПК України та п.57 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) вимагають, щоб визначення судді відбувалося під час реєстрації матеріалів.
Незаконне втручання в АСДС криміналізовано ст.376-1 Кримінального кодексу України (КК). Воно включає умисне внесення неправдивих відомостей, несвоєчасне внесення даних або несанкціоновані дії з інформацією. За даними ДБР, у 2021-2025 роках зафіксовано понад 100 випадків такого втручання, зокрема в господарських судах, де групи осіб маніпулювали розподілом для “ручного” призначення суддів (https://dbr.gov.ua/news/sistematichne-vtruchannya-v-sistemu-avtomatizovanogo-rozpodilu-sprav-u-vishhomu-gospodarskomu-sudi-dbr-zavershilo-rozsliduvannya).
У Печерському суді АФЛК виявила систематичні порушення: розподіл справ не в день реєстрації, ручний запуск АСДС, що призводило до затримок від 2 до 12 днів. Це порушує п.п.2.3.1 п.2.3 розділу II Положення про АСДС та Інструкцію з діловодства в місцевих судах (наказ ДСА від 20.08.2019 № 814). Такі дії дозволяють “призначати” справи “зручним” суддям, сприяючи корупції. Аналіз АФЛК показує, що в 2024-2025 роках виявлено близько 400 випадків у Печерському суді, з яких 40 детально описано в скарзі АФЛК від 31 серпня 2025 року.
Критичний аспект: втручання не лише технічно, але й організаційно. Голова суду контролює апарат (ст.21 Закону “Про судоустрій і статус суддів”), а керівник апарату несе персональну відповідальність (ст.155 того ж Закону). АФЛК вимагає звільнення винних та службових перевірок, посилаючись на ці норми.
У ширшому контексті, подібні випадки зафіксовані в інших судах. Наприклад, у Вищому господарському суді ДБР розслідувало групове втручання, де обвинувачена – працівниця апарату. Фонд DEJURE зазначає, що маніпуляції з АСДС часто пов’язані з виключенням суддів з розподілу під надуманими приводами . Це призводить до “ручного правосуддя”, де справи розглядаються упередженими суддями, як у скандалах з ОАСК чи Печерським судом.
Аналіз випадків з суддею Новаком Р.В.
Суддя Печерського районного суду Роман Васильович Новак опинився в центрі скандалів через сумнівні статки та порушення етики. АФЛК виявила близько 400 випадків втручання в АСДС у справах, розглянутих Новаком у 2024-2025 роках. Для прикладу наведено 20 фактів: 10 за 2025 рік і 10 за 2024 рік.
У 2025 році, наприклад, у справі № 757/28066/25-к (надходження 12.06.2025, розподіл 17.06.2025) затримка склала 5 днів, з ручним запуском АСДС. Аналогічно в справі № 757/26356/25-к – 6 днів затримки. Це порушує ч.3 ст.35 КПК та Положення про АСДС. АФЛК стверджує, що такі затримки – умисне втручання для “призначення” Новака.
У 2024 році подібні порушення: справа № 757/33636/24-к – 12 днів затримки, № 757/34125/24-к – 7 днів. Загалом, АФЛК зафіксувала понад 300 випадків за 2024 рік.
Критичний аналіз: Новак приховує статки. За даними Anticor.foundation, він недекларував вартість квартири в Києві та будинку, придбав сину квартиру за 6 млн грн і новий кросовер. У березні 2025 року Новак відмовився відводити скандального суддю від справи Шабуніна. Це вказує на системну корупцію: втручання в АСДС дозволяє суддям як Новак уникати відповідальності.
Порівняння з іншими випадками: Подібно до скандалу з суддею Білоцерківцем, де зникли справи. ВРП доручила перевірку, але результати відсутні, що свідчить про неефективність контролю.
Аналіз випадків з суддею Литвиновою І.В.
Суддя Ірина Володимирівна Литвинова також фігурує в скарзі АФЛК з близько 370 випадками втручання в АСДС. За 2025 рік – 120 випадків, за 2024 – 250.
Приклади 2025 року: справа № 757/4493/25-к – 11 днів затримки, № 757/2339/25-к – 12 днів. У 2024: № 757/52673/24-к – 8 днів, № 757/55750/24-к – 6 днів.
Аналіз показує порушення: затримки дозволяють ручний розподіл, порушуючи хронологічний порядок. Литвинова відома упередженістю – у серпні 2025 року продовжила запобіжний захід Шабуніну, задовольнивши клопотання прокурорів. Вона задовольняла позови Портнова про “захист честі” та зобов’язувала НАЗК видаляти дані про корупціонерів.
Критика: Литвинова – приклад “печерного правосуддя”, де політичні зв’язки впливають на рішення. У контексті реформ, її дії гальмують очищення судів, як у справі ДБР про розкрадання.
Аналіз випадку з суддею Ільєвою Т.Г.
Суддя Тетяна Григорівна Ільєва обвинувачена в зловживанні владою (ч.2 ст.364 КК) та службовому підробленні (ч.1 ст.366 КК). АФЛК виявила втручання в АСДС у справі № 757/47731/20-к (2020 рік), де розподіл відбувся не в хронологічному порядку: справа з більшим номером розподілена раніше.
У 2020 році Ільєва незаконно зняла арешт з 110 700 євро та 9300 доларів, належних підозрюваному. НАБУ підозрює її в заподіянні тяжких наслідків. ВРП відмовила у відстороненні (2023), але НАБУ подало скаргу на дисциплінарну відповідальність (2025).
Родина Ільєвої володіє розкішним маєтком під Києвом та люксовими авто, не відповідними доходам . АФЛК вимагає внесення відомостей до ЄРДР за ч.2 ст.364 КК.
Аналіз: Це класичний приклад корупції, де втручання в АСДС поєднується з особистими вигодами. Подібно до справи Князєва, де суддя орендував квартиру за 1000 грн.
Більший контекст судової корупції в Україні
Корупція в Печерському суді – частина системної проблеми. У 2024-2025 роках ВРП доручила перевірку через зникнення справ суддів Білоцерківця та Гарника. ДБР та Печерський суд блокують очищення .
НАЗК внесло Дубінського до реєстру корупціонерів. ВАКС розглядає справи суддів Печерського суду.
Розкрадання в “Київпастрансі” (2024-2025) розслідує Нацполіція. Це свідчить про зв’язок судової корупції з іншими секторами.
Правовий аналіз
Порушення в Печерському суді суперечать Конституції (ст.6, ст.124), КПК (ст.35) та Закону “Про судоустрій” (ст.21, ст.155). Ст.376-1 КК карає за втручання в АСДС штрафом або ув’язненням до 5 років. DEJURE аналізує, що втручання – умисне, з метою вигоди.
АФЛК правильно посилається на Інструкцію з діловодства та Положення про ЄСІТС.
Рекомендації: посилити моніторинг АСДС, запровадити незалежний аудит.
Наслідки та рекомендації
Наслідки: ерозія довіри, гальмування реформ.
Рекомендації: ВРП – звільнення суддів; НАБУ – розслідування; ДСА – технічний захист АСДС; АФЛК – продовження моніторингу.
Висновок
Корупція в Печерському суді, викрита АФЛК, – загроза демократії. Потрібні негайні реформи для відновлення справедливості.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”