У серпні 2025 року Печерський районний суд Києва застосував запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту до двох суддів Мар’їнського районного суду Донецької області – Сергія Ліпчанського та Вікторії Приходько. Це рішення стало кульмінацією розслідування корупційної схеми, пов’язаної з війною Росії проти України. За даними слідства, судді брали участь у видачі сумнівних рішень, які дозволяли чоловікам призовного віку виїжджати за кордон, уникаючи мобілізації до Збройних сил України (ЗСУ).
Докази проти суддів
Сергій Ліпчанський, виконуючий обов’язки голови суду, підозрюється в перешкоджанні діяльності ЗСУ, службовому підробленні та втручанні в систему документообігу. З 2022 по 2024 рік він ухвалив 128 рішень про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав матерів та встановлення факту самостійного виховання дітей батьками. Нетипово, що позивачами в усіх випадках були чоловіки – до повномасштабного вторгнення РФ такі справи були рідкістю. Цими рішеннями скористалися 46 чоловіків для перетину кордону, адже вони дозволяли виїзд як “одиноким батькам”. Слідство оцінює хабарі за кожне рішення в 3000 доларів США.
Вікторія Приходько обвинувачується у виправданні збройної агресії РФ. Під час моніторингу злочинної групи в суді, слідчі зафіксували її Telegram-переписку з Ліпчанським, де вона виражала проросійські погляди. У листопаді 2024 року під час обшуку в неї вилучили телефон з цією перепискою, що стало ключовим доказом. Злочинна група включала помічника судді, заступника керівника апарату та секретаря, які координували схему.
21 серпня 2025 року Вища рада правосуддя (ВРП) дала згоду на цілодобовий домашній арешт Приходько, яка на той момент була відряджена до Шевченківського райсуду Запоріжжя. Ліпчанський відряджений до Апостолівського суду Дніпропетровської області. Профілі суддів на спеціалізованих платформах позначають їх як “заарештованих”.
Аналіз: Корупція як загроза національній безпеці
Ця справа ілюструє глибоку кризу в українському судочинстві під час війни. Мар’їнський суд, розташований поблизу лінії фронту, з 2022 року працював у Кураховому, а з січня 2025 року його справи передані до Апостолівського суду через бойові дії. Такі умови створюють ґрунт для зловживань: судді експлуатують хаос, щоб видавати “папери” для ухилянтів, підриваючи мобілізацію та довіру до ЗСУ.
Критично, запобіжний захід – нічний домашній арешт для обох, попри вимогу прокурора про тримання під вартою для Ліпчанського – здається м’яким. Це свідчить про слабкість системи: судді судять суддів, що може призводити до кругової поруки. Ширше, корупція в судовій владі України не нова; під час війни вона стає інструментом гібридної агресії РФ, дозволяючи уникати призову та деморалізуючи суспільство.
Наслідки та рекомендації
Скандал підкреслює необхідність реформ: посилення контролю ВРП, цифровізація документообігу для запобігання підробкам та жорсткіші покарання за зраду. Без цього судова система ризикує втратити легітимність. Суспільство вимагає прозорості – такі випадки, як у Мар’їнському суді, мусять стати уроком для очищення влади.
У висновку, арешт Ліпчанського та Приходько – крок вперед, але недостатній. Україні потрібні системні зміни, щоб суди служили народу, а не корупціонерам.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”