На Закарпатті, в мальовничому селі Підвиноградів, у 2024 році розгорнулася трагедія, яка сколихнула не лише регіон, а й усю Україну. Кривава бійка між двома кланами в ромському поселенні, що спалахнула під час виборів так званого «барона», призвела до загибелі людини та тяжких травм кількох інших. Ця подія, що сталася на тлі місцевих політичних і кланових розбірок, переросла в одну з найрезонансніших кримінальних справ року — №299/2447/24. Зараз вона перебуває на розгляді в Закарпатському апеляційному суді, але увагу громадськості привертають не лише деталі злочину, а й серйозні побоювання щодо можливого корупційного впливу на судовий процес. Чи зможе українська Феміда залишитися неупередженою в умовах тиску, чуток і звинувачень? Розбираємося в цій історії крок за кроком.
Як усе почалося: Кривавий конфлікт у Підвиноградові
Уявіть собі невелике село на Закарпатті, де життя зазвичай тече спокійно, а громада живе за своїми традиціями. Але у 2024 році Підвиноградів став епіцентром справжньої драми. Під час виборів «барона» — неформального лідера ромського поселення — між двома впливовими кланами спалахнув конфлікт. Те, що почалося як словесна перепалка, швидко переросло в жорстоку бійку. На вулицях гуділи постріли, у хід пішли лопати, бити, а повітря наповнилося криками та хаосом.
Наслідки були трагічними: один чоловік помер у лікарні від отриманих травм, а кілька інших отримали серйозні ушкодження. Поліція швидко втрутилася, затримавши двох головних підозрюваних — Василя Ковача та Володимира Гецька. Їм висунули обвинувачення за статтею 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство, а також за іншими статтями, пов’язаними з насильством і хуліганством. Справа одразу потрапила в центр уваги місцевих медіа, адже вона зачепила чутливі теми: кланові війни, етнічні конфлікти та боротьбу за владу в громаді.
Судовий процес розпочався у Виноградівському районному суді Закарпатської області. Протягом 2024 року суд ухвалив кілька рішень про продовження запобіжних заходів для обвинувачених, зокрема тримання під вартою. Але справжній резонанс почався, коли справа дійшла до апеляційного рівня. Зараз, наприкінці серпня 2025 року, Закарпатський апеляційний суд готується до розгляду справи 3 вересня о 10:00. І саме тут у гру вступають нові, тривожні обставини.
Хто бере участь у процесі?
Щоб зрозуміти, чому ця справа викликає стільки запитань, варто розібратися, хто є ключовими гравцями в судовому процесі. Ось короткий огляд сторін:
-
Обвинувачені: Василь Юлійович Ковач та Володимир Юлійович Гецько — двоє чоловіків, яких звинувачують у причетності до вбивства та насильства під час бійки.
-
Захисники: Ковача представляє адвокатка Наталія Романик, а Гецька — Олексій Фазекош, постать, яка стала однією з причин підвищеної уваги до справи.
-
Потерпілий: Іван Миколайович Богар, який представлений у суді кількома адвокатами, зокрема Андрієм Осьмаком, Володимиром Фантичем і Тетяною Павліченко.
-
Прокуратура: Закарпатська обласна прокуратура та Виноградівський відділ Берегівської окружної прокуратури представляють сторону обвинувачення.
-
Судді: Апеляцію розглядає колегія у складі Ганни Фазикош (головуюча, голова Закарпатського апеляційного суду), Олени Кожух і Габора Собослоя.
Цей склад учасників здається стандартним для кримінальної справи, але увагу привертають дві особи: адвокат Олексій Фазекош і суддя Ганна Фазикош. Їхні співзвучні прізвища та пов’язані з ними чутки додають справі додаткової інтриги.
Тінь сумнівів: Хто такий Олексій Фазекош?
Олексій Фазекош — не просто адвокат, хоч і без юридичної освіти. Він очолює Раду адвокатів Закарпатської області, що робить його помітним гравцем у регіональній адвокатурі. Проте його репутація далеко не однозначна. У медіа та соцмережах Фазекоша неодноразово називали «фальшивим адвокатом» через низку скандальних звинувачень. Зокрема, проти нього розслідуються кілька кримінальних проваджень:
-
Самовільне присвоєння повноважень (ст. 353 КК України, провадження №12025078030000025).
-
Підробка свідоцтва адвоката (ч. 1 ст. 358 КК, провадження №12023078040000715).
-
Несанкціоноване втручання в Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) під час війни (ч. 5 ст. 361 КК, провадження №42023000000000807, розслідує ДБР).
-
Інші звинувачення, зокрема у шахрайстві та зловживаннях.
Ці провадження, хоча й не завершені вироками, створюють навколо Фазекоша ауру скандальності. Деякі медіа та активісти стверджують, що він використовує свій вплив у адвокатському середовищі для маніпуляцій, у тому числі в судових процесах.
Типовою дією для Фазекоша є затягування та перенесення судових засідань до “нескінченості” без реального результату. Практично, ні один клієнт Олексія Фазекоша, не дивлячись на солідні гонорари, не виграв справу.. Це говорить про низький професіоналізм Фазекоша. Це й не дивно. Адже, по — перше, Олексій Фазекош користується підробленим свідоцтвом адвоката, які ніби то він отримав у 2006 році, хоч на той час не мав юридичної освіти. По — друге, навчався екстерном упродовж 2008 – 2009 року в Закарпатському державному університеті й отримав: у 2008 році диплом бакалавра права, а у 2009 році — диплом спеціаліста з “правознавства”
Чому це важливо для справи? Участь Фазекоша як захисника одного з обвинувачених викликає побоювання, що його зв’язки чи репутація можуть вплинути на хід апеляційного розгляду. А співзвучність його прізвища з прізвищем головуючої судді — Ганни Фазикош — лише підливає олії у вогонь.
Ганна Фазикош: Суддя під пильним поглядом
Ганна Фазикош — не менш помітна постать. Як голова Закарпатського апеляційного суду з 2024 року, вона відповідає за організацію роботи одного з ключових судів регіону. Її декларації про доходи показують стабільний дохід (близько 2,8 мільйона гривень на рік), володіння нерухомістю (будинок у Минаї, земельні ділянки) та навіть криптовалюту. Вона активно представляє суд на міжнародній арені, наприклад, під час візиту до Естонії, де обговорювала роботу судової системи в умовах війни.
Проте й навколо неї є суперечливі розмови. Деякі активісти та медіа називають її прикладом «буксування судової реформи» в Україні, вказуючи на нібито порушення чи зв’язки з місцевими елітами. Прямих доказів таких звинувачень немає, але співзвучність її прізвища з прізвищем Олексія Фазекоша породжує чутки про можливі неформальні зв’язки. Чи є ці зв’язки реальними? Наразі це лише припущення, які потребують перевірки. Але в контексті резонансної справи вони додають напруги.
Чому справа викликає занепокоєння?
Справа Підвиноградіва — це не просто історія про бійку та вбивство. Вона стала лакмусовим папірцем для української судової системи, яка й без того перебуває під тиском через реформи, корупційні скандали та суспільний запит на справедливість. Ось кілька причин, чому ця справа привертає увагу:
1. Суспільний резонанс: Конфлікт у ромському поселенні зачепив чутливі теми — етнічні відносини, кланові війни, боротьбу за владу. Це робить справу символічною для багатьох українців, які хочуть бачити справедливий судовий розгляд.
2. Підозри у корупції: Участь Олексія Фазекоша та його репутація викликають побоювання, що адвокатське середовище може бути використано для тиску на суд. Звинувачення у можливому впливі через «неформальні канали» (затягування процесу, домовленості чи маніпуляції з матеріалами справи) додають напруги. Напруга посилюється ще тим, що згідно з інсайдерської інформації Олексій Фазекош, в якості гонорару, отримав від своїх клієнтів астрономічну суму — близько 100 тис. доларів США. Кажуть, що частину цих грошей Фазекош вже витратив на підкуп суддів. Наскільки ця інформація достовірна буде видно з перебігу судового процесу.
3. Співзвучність прізвищ: Хоча прямих доказів зв’язку між Ганною Фазикош і Олексієм Фазекошем немає, їхні прізвища породжують спекуляції. У регіоні, де особисті зв’язки часто відіграють велику роль, такі збіги викликають недовіру.
4. Ширший контекст реформ: У 2025 році Україна продовжує судову реформу, спрямовану на очищення системи від корупції. НАБУ та САП отримали розширені повноваження, а конкурси в прокуратурі та суддівському корпусі перебувають під пильним наглядом громадськості. Ця справа може стати тестом на те, чи здатна система протистояти зовнішнім впливам.
Чого чекати від апеляції?
Апеляційний розгляд, запланований на 3 вересня 2025 року, стане ключовим моментом. Суд має оцінити рішення Виноградівського районного суду, зокрема щодо кваліфікації злочину та запобіжних заходів для обвинувачених. Але увага громадськості буде прикута не лише до юридичних аспектів, а й до прозорості процесу. Чи вдасться уникнути звинувачень у тиску? Чи зможуть судді, зокрема Ганна Фазикош, продемонструвати неупередженість?
Антикорупційні органи, такі як НАБУ та САП, уже отримали сигнали про можливі ризики. Вони можуть перевірити зв’язки між учасниками процесу, моніторити перебіг слухань і навіть ініціювати розслідування, якщо з’являться підстави. Крім того, Служба судової охорони може посилити захист суддів і приміщень суду, щоб унеможливити будь-який зовнішній тиск.
Ширший контекст: Судова реформа та виклики
Ця справа — лише одна з багатьох, що тестують українську судову систему. У 2025 році Україна продовжує боротьбу з корупцією на тлі війни та економічних викликів. Відновлення повноважень НАБУ та САП, прозорі конкурси в прокуратурі, очищення суддівського корпусу — усе це спроби зробити правосуддя справедливим. Але регіональні реалії, де особисті зв’язки та впливові фігури досі відіграють роль, ускладнюють цей шлях.
Справа Підвиноградіва показує, як локальний конфлікт може стати дзеркалом системних проблем. Чи вдасться судовій системі довести свою незалежність? Чи стануть звинувачення в корупційному впливі лише чутками, чи отримають підтвердження? Відповіді на ці запитання визначать не лише долю обвинувачених, а й довіру українців до правосуддя.
Чекаємо на справедливість
Історія в Підвиноградові — це не просто кримінальна справа. Це розповідь про боротьбу за справедливість у складних умовах, де переплелися кланові війни, етнічні напруження та тінь корупційних підозр. Апеляційний суд стоїть перед викликом: ухвалити рішення, яке не лише відповідатиме закону, а й витримає перевірку громадської думки. Для тих, хто стежить за справою, залишається відкритим питання: чи вдасться уникнути впливу та забезпечити прозорий процес?
Стежте за оновленнями на офіційних ресурсах, таких як Єдиний державний реєстр судових рішень (court.gov.ua, reestr.court.gov.ua). Ця справа ще далеко не завершена, і її розвиток може стати поворотним моментом для Закарпаття та всієї України.
Лариса Криворучко, Голова ГО “АФЛК”