У сучасному правовому полі України, де верховенство права є фундаментальним принципом, кожен процесуальний документ, поданий до суду, повинен відповідати не лише формальним вимогам, але й етичним стандартам професії. Особливо це стосується адвокатів, які представляють інтереси клієнтів у судових інстанціях.
У цій аналітичній статті ми розглянемо конкретний випадок – відзив адвоката Олександра Шманька на позовну заяву Сікори Степана Ілліча до Фазекоша Олексія Андрійовича та Ради адвокатів Закарпатської області (РАЗО) про захист честі, гідності та ділової репутації. Ця справа, що розглядається суддею Мирошниченком Ю.М. у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області під номером 303/6025/25, стала об’єктом критики через численні недоліки відзиву, поданого 25 серпня 2025 року.
Позовна заява Сікори Степана Ілліча стосується захисту його честі, гідності та ділової репутації від дій відповідачів. Зокрема, позивач стверджує, що інформація, яка порочить його, була розміщена на офіційній сторінці РАЗО у Facebook, а не на офіційному сайті, як намагається стверджувати відзив. Відзив адвоката Шманька, представника РАЗО, обсягом близько 1,5 сторінки, містить низку тверджень, які не лише не спростовують позовні вимоги, але й демонструють повну юридичну безграмотність. Документ не містить жодних посилань на відповідні статті закону, що є грубим порушенням стандартів процесуального права.
Більше того, у відзиві використовуються образливі терміни, такі як “безпрецендентно безграмотний правовий документ”, “юридична еквілібристика” та згадки про “подругу Сікори” – Криворучко Л.С., що межує з порушенням адвокатської етики.
Аналізуючи відзив крок за кроком, ми побачимо, як він не відповідає вимогам статті 178 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), чому подання його в паперовому вигляді без використання електронної системи ЄСІТС є недопустимим для адвоката, та як відсутність спростувань фактів позову робить документ неефективним. Ця критика базується на логічному розборі, юридичній послідовності та посиланнях на норми закону, позиції Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Ми також розглянемо наслідки таких дій для репутації РАЗО, яка уособлює всіх адвокатів регіону, та можливу дисциплінарну відповідальність Шманька.
Спочатку зупинимося на загальній характеристиці відзиву. Документ починається з шапки, де вказані дані представника – Шманько Олександр Антонійович, з адресою в Мукачеві, телефоном та згадкою про електронний кабінет в ЄСІТС. Однак, уже тут помітна невідповідність: відзив подано паперово, хоча адвокат заявляє про наявність електронного кабінету. Це суперечить нормам ЦПК, які з 2021 року зобов’язують адвокатів, зареєстрованих в ЄСІТС, подавати документи виключно електронно з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Позиція Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 944/6062/23 чітко вказує, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (ЄСІТС), а подання через email чи папір без поважних причин призводить до повернення без розгляду. Аналогічно, у рішенні від 11 квітня 2025 року Верховний Суд підтвердив, що документи, подані адвокатом електронною поштою без ЄСІТС, підлягають поверненню.
Ця невідповідність не є випадковою. Відзив Шманька ігнорує імперативні вимоги частини 1 статті 178 ЦПК України, яка детально регламентує зміст відзиву на позовну заяву. Згідно з цією статтею, відзив повинен містити: повне найменування відповідача (для юридичних осіб), його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ, номери засобів зв’язку, адресу електронної пошти та відомості про наявність електронного кабінету. У відзиві Шманька відсутні відомості про найменування РАЗО як юридичної особи, її адресу згідно з ЄДР, код ЄДРПОУ та інформацію про електронний кабінет РАЗО. Це не просто формальність – це фундаментальна вимога, яка забезпечує прозорість та ідентифікацію сторін. Позиція Верховного Суду в рішенні від 20 травня 2024 року у справі № 119378647 підкреслює, що ненадання відзиву відповідно до ст. 178 ЦПК без поважних причин призводить до розгляду справи за наявними матеріалами, але якщо відзив подано з порушеннями, він повертається без розгляду.
Розглянемо детальніше пункт за пунктом невідповідність вимогам ст. 178 ЦПК.
По-перше, відсутність повного найменування відповідача – РАЗО. Відзив згадує РАЗО, але не вказує його як юридичну особу з повними реквізитами. Це порушує пункт 2 частини 1 статті 178, який вимагає чіткої ідентифікації.
По-друге, немає адреси місцезнаходження та поштового індексу РАЗО згідно з ЄДР. Адвокат Шманько наводить свої дані, але ігнорує дані клієнта, що є імперативним.
По-третє, відсутній код ЄДРПОУ РАЗО, який є обов’язковим для юридичних осіб.
По-четверте, не вказано наявність чи відсутність електронного кабінету в РАЗО, хоча сам Шманько заявляє про свій. Ці помилки роблять відзив неповним і підлягаючим поверненню, як зазначено в постанові Касаційного цивільного суду від 2024 року, де суд повертає заяву без розгляду за недотримання вимог частини першої статті.
Крім того, відзив не відповідає вимогам щодо надсилання копій іншим учасникам справи. Частина 4 статті 178 ЦПК вимагає, щоб копія відзиву та додатків була надіслана іншим учасникам одночасно з поданням до суду. До відзиву мають додаватися документи, що підтверджують надсилання (пункт 2 частини 5 ст. 178). Належним доказом є оригінал поштової квитанції з описом вкладення, як визначено Правилами надання послуг поштового зв’язку від 5 березня 2009 року № 270. У відзиві Шманька додано лише квитанцію про надсилання рекомендованого листа позивачу Сікорі, але відсутні підтвердження, що саме відзив був надісланий – немає опису вкладення з поіменним переліком документів. Це грубе порушення, яке робить відзив недійсним. Практика Верховного Суду, наприклад, у рішенні від 19 серпня 2025 року у справі №129606159, підтверджує, що відсутність належних доказів надсилання призводить до ігнорування документа судом.
Переходячи до змістовної частини, відзив демонструє абсолютну відсутність спростувань викладених у позовній заяві фактів. Замість аргументованого заперечення позовних вимог, Шманько вдається до загальних фраз, таких як “неможливо зрозуміти якими саме діями РАЗО порушила права Сікори” чи “РАЗО не поширювала інформації стосовно позивача”. Однак, жодного посилання на докази чи норми закону немає. Це суперечить суті відзиву як інструменту захисту, передбаченого ст. 178 ЦПК, де відзив повинен містити заперечення проти позову з обґрунтуванням. Позиція Великої Палати Верховного Суду в огляді практики від березня 2024 року наголошує, що відзив без обґрунтованих спростувань не впливає на розгляд справи, а суд вирішує за наявними матеріалами.
Одним з найсерйозніших недоліків є маніпуляція фактами. Шманько стверджує, що “твердження позивача, що інформація розповсюджена стосовно нього розміщена на офіційному сайті Ради адвокатів Закарпатської області не відповідає дійсності”. Однак, позов стосується розміщення на офіційній сторінці РАЗО у Facebook, а не на сайті. Це класична маніпуляція, яка спотворює суть позову.
У судовій практиці маніпуляція фактами в документах вважається зловживанням процесуальними правами, що може призвести до санкцій. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 29 січня 2024 року зазначається, що дії, вчинені з метою маніпуляції, визнаються зловживанням і тягнуть наслідки, включаючи штраф чи дисциплінарну відповідальність.
Для адвоката така поведінка суперечить статті 14 Правил адвокатської етики, яка забороняє маніпуляції та вимагає добросовісності.
Ще більш кричущим є використання образливих висловлювань. Шманько називає позов “прикладом безпрецендентно безграмотного правового документа”, звинувачує в “юридичній еквілібристиці” та згадує “подругу Сікори” – Криворучко Л.С., натякаючи на копіювання тексту. Ці фрази є образливими для позивача та його представника, порушуючи адвокатську етику.
Згідно зі статтею 40 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порушення етики тягне дисциплінарну відповідальність. Правила адвокатської етики (стаття 26) забороняють образливі висловлювання в процесуальних документах.
Практика Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) у рішенні № І-005/2024 від 26 січня 2024 року підтверджує, що такі висловлювання можуть бути підставою для притягнення до відповідальності, хоча висловлювання, що відображають позицію клієнта, захищені, але якщо вони перевищують межі – ні.
У рішенні ВКДКА № ІІ-004/2023 від 23 лютого 2023 року наголошується, що створення підстав відповідальності, які суперечать закону, є неприпустимим.
Недостатня правова обізнаність та відсутність посилань на норми закону?
Відзив Шманька є яскравим прикладом недостатньої правової обізнаність через повну відсутність посилань на конкретні статті закону. Замість цього документ наповнений суб’єктивними судженнями, такими як “Фазекош озвучував свою суб’єктивну точку зору” чи “РАЗО не приймала рішень”. Це ігнорує вимоги до обґрунтування, передбачені ст. 178 ЦПК. Позиція Верховного Суду в рішенні від 9 вересня 2022 року у справі № 705/309/22 вказує, що справа розглядається без повідомлення сторін, якщо відзив не містить суттєвих заперечень. Без посилань на норми, відзив втрачає юридичну силу.
Розширюючи аналіз, варто зазначити, що така безграмотність шкодить репутації РАЗО як колегіального органу, що входить до Національної асоціації адвокатів України. Згідно зі статтею 45 Закону “Про адвокатуру”, РАЗО здійснює діяльність відповідно до закону, і її представник повинен демонструвати високий рівень професіоналізму. Шманько, як представник, несе відповідальність за якість документа, і його недоліки можуть бути підставою для скарги до ВКДКА.
Маніпуляція фактами та її наслідки
Маніпуляція фактами в відзиві проявляється не лише в спотворенні місця розміщення інформації (Facebook vs сайт), але й у спробі перекласти відповідальність на Фазекоша як фізичну особу, ігноруючи його посаду Голови РАЗО. Шманько стверджує, що Фазекош коментував факти “як він їх розуміє”, але це не спростовує порочення репутації. У практиці, як у вебінарі НААУ від 9 лютого 2022 року, обговорювалися маніпуляції в сімейних спорах, але принцип застосовний: маніпуляція тягне етичні наслідки. Наслідки для адвоката – можливе притягнення до дисциплінарної відповідальності за статтею 34 Закону “Про адвокатуру”, як у рішенні від 7 листопада 2023 року НААУ.
Детальний розбір показує, що маніпуляція спрямована на уникнення відповідальності РАЗО, але це не працює, оскільки позов стосується дій органу. Позиція Верховного Суду в справі про маніпуляцію автоматизованим розподілом (від 2024) аналогічна: такі дії визнані зловживанням.
Порушення адвокатської етики через образливі висловлювання
Образливі терміни в відзиві, як “безграмотний документ” чи “еквілібристика”, порочать позивача та його представника Криворучко Л.С. Це порушує статтю 27 Правил адвокатської етики, яка вимагає поваги до гідності. Практика ВКДКА, наприклад, у рішенні від 28 березня 2024 року, підтверджує, що порушення етики через висловлювання тягне відповідальність. Навіть якщо висловлювання відображають позицію клієнта, вони не можуть бути образливими, як зазначено в статті від 16 травня 2025 року НААУ.
Наслідки: можлива скарга до дисциплінарної палати, зупинення права на адвокатську діяльність. Це шкодить професії загалом.
Спосіб подання відзиву: паперовий vs електронний
Подання паперово без КЕП, попри наявність кабінету, порушує ст. 5 та 42 ЦПК. Позиція ВС від 23 квітня 2025 року: адвокати подають виключно через “Електронний суд”. У рішенні від 15 квітня 2025 року ВС підтвердив, що електронна форма обов’язкова. Це призводить до повернення.
Наслідки та рекомендації
Відзив Шманька є невідповідним закону, з маніпуляціями та порушеннями етики. Він підлягає поверненню, а Шманько – можливій дисциплінарній відповідальності. Для позивача це шанс на справедливість, для адвокатури – урок верховенства права.
Лариса Криворучко, Голова ГО “АФЛК”
