Корупція в судовій системі України залишається однією з найбільших загроз для демократичного розвитку країни. У 2025 році, попри численні реформи та створення спеціалізованих органів як НАБУ та САП, скандали з недекларуванням майна чиновниками продовжують спливати на поверхню. Один з таких випадків – звинувачення проти судді Печерського районного суду міста Києва Романа Васильовича Новака. Громадська організація “Антикорупційний фронт Лариси Криворучко” (АФЛК) подала заяву про злочин, виявивши ознаки порушення частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави. У цій критичній та аналітичній статті ми розберемо деталі справи, правові аспекти, розрахунки прихованих доходів та ширший контекст корупції в українській судовій владі. Ми також розглянемо, чому такі випадки підривають довіру до системи та що потрібно для справжньої боротьби з корупцією.
АФЛК, очолювана Ларисою Криворучко, систематично моніторить діяльність державних органів, виявляючи факти корупції. Організація сприяє відкритому діалогу між громадянами, експертами та владою в сферах політики, економіки та екології. 21 серпня 2025 року під час перевірки Єдиного державного реєстру декларацій голова АФЛК виявила, що суддя Новак не вказав вартість двох об’єктів нерухомості: квартири в Києві площею 85,7 м² та житлового будинку в селі Гореничі Києво-Святошинського району Київської області площею 290 м². Це порушення приписів підпункту “А” пункту 3 частини 1 статті 46 Закону України “Про запобігання корупції”. Згідно з цим законом, суб’єкти декларування, включаючи суддів, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати декларацію з відомостями про цінне майно, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Відомості повинні включати вид майна, характеристики, дату набуття та вартість на дату набуття.
Аналізуючи декларації судді Новака за 2017–2024 роки, доступні на офіційному сайті НАЗК, ми підтверджуємо відсутність даних про вартість. Наприклад, у декларації за 2017 рік квартира набута 21 грудня 2017 року, з площею 85,7 м², у спільній власності (50% – Роман Новак, 50% – Наталія Новак), але вартість вказана як “Не відомо”. Аналогічно в деклараціях за 2018–2024 роки: вартість квартири та будинку систематично не вказана, що свідчить про умисне приховування. Це не просто технічна помилка, а потенційне кримінальне правопорушення, оскільки стаття 366-2 КК України карає за декларування недостовірної інформації штрафом від 3 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів, громадськими роботами або обмеженням волі.
Аналіз недекларування квартири в Києві: Розрахунок прихованих доходів
Розглянемо детально квартиру площею 85,7 м². Згідно з законом, судді як суб’єкти декларування (підпункт “Г” пункту 1 частини 1 статті 3 Закону “Про запобігання корупції”) зобов’язані подавати декларацію відповідно до статті 45 того ж закону. У деклараціях Новака за всі роки вартість квартири позначена як “Не відомо”, попри те, що набуття відбулося 21 грудня 2017 року.
Щоб оцінити масштаб приховування, звернемося до офіційних даних. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2017 року №291 встановлює орієнтовну вартість 1 м² загальної площі квартир у Києві на рівні 12 586 грн (з урахуванням ПДВ). Розрахунок простий: 12 586 грн × 85,7 м² = 1 078 620,20 грн. Це мінімальна сума, яку суддя Новак мав задекларувати як вартість на дату набуття. Не вказавши її, він приховав доходи своєї родини на щонайменше 1 мільйон гривень, що перевищує поріг для кримінальної відповідальності (розбіжність понад 500 прожиткових мінімумів).
Критичний аспект: чому суддя, який щодня застосовує закон, ігнорує його сам? Це вказує на недоброчесну поведінку, передбачену пунктами 10 та 12 частини 1 статті 106 Закону “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року №1402-VIII. Умисне незазначення відомостей у декларації та невідповідність рівня життя задекларованим доходам – класичні ознаки корупції. У контексті України, де корупція в судах сягає системного рівня, такий випадок не ізольований. За даними ОЕСР, Україна потребує посилення механізмів доброчесності, оскільки корупційні ризики в бізнесі та владі залишаються високими.
Недекларування будинку в Гореничах: Невідповідність доходам родини
Ще серйозніший випадок – житловий будинок площею 290 м² у селі Гореничі, набутий 11 грудня 2018 року. У деклараціях за 2018–2024 роки власником вказана мати судді, Людмила Пантелеївна Новак, з правом користування для Романа Новака, але вартість знову “Не відомо”.
Ринкові дані свідчать про високу вартість такої нерухомості. У 2018 році ціни на будинки в Гореничах коливалися від 59 900 до 1 303 375 доларів США, залежно від стану та локації. Навіть мінімальна оцінка – 59 900 USD (близько 1,5 млн грн за курсом 2018 року) – перевищує задекларовані доходи матері судді за 2014–2018 роки, які склали лише 442 963 грн. Це очевидна невідповідність, що вказує на можливе приховування джерел фінансування.
Аналізуючи, ми бачимо порушення тієї ж статті 46 Закону “Про запобігання корупції”: відомості про вартість майна, набутого в користування, обов’язкові. Критика тут полягає в тому, що судді часто використовують родичів для “маскування” активів, уникаючи декларування. Це типова схема в українській корупції, де сімейні зв’язки стають інструментом для обходу закону.
Ширший контекст: Корупційні скандали в судовій системі України 2020–2025
Справа Новака – не виняток, а симптом глибшої кризи. З 2020 по 2025 рік Україна пережила низку гучних корупційних скандалів у судах. Наприклад, у 2024 році викрито схеми збагачення на фортифікаціях та деревині, де судді часто “прикривали” корупціонерів. Інший приклад – справа Дмитра Сенниченка, де афера на 10 млрд грн включала судові маніпуляції. Верховний Суд опинився в центрі скандалів: корупція, саботаж реформ та рішення, що нівелюють антикорупційні зусилля.
У 2023 році скандал з акціями Полтавського ГЗК показав, як судді втручаються в економічні спори для особистої вигоди. А у 2025 році справа Ольги Стефанішиної та Олексія Чернишова виявила розкрадання в будівництві, де суди гальмували розслідування. Згідно з Transparency International, корупція в Україні коштує мільярди, а судова реформа гальмується через опір системи.
Критика: Реформи після Революції Гідності створили НАБУ та САП, але їх ефективність обмежена. З 2023 року НАБУ активізувало розслідування, але випадки як з Новаком показують, що судді залишаються “недоторканими”.
Політично некоректна правда: еліта використовує суди для захисту інтересів, ігноруючи суспільство. Це підриває євроінтеграцію, де антикорупція – ключова вимога.
Наслідки та рекомендації: Час для дій
Приховування доходів суддею Новаком – це не лише фінансова махінація, а й дисциплінарний проступок, що вимагає звільнення. АФЛК вимагає від НАБУ внести відомості до ЄРДР відповідно до статті 214 КПК України та надати витяг. Від САП – ініціювати перевірку та позов до Вищого антикорупційного суду про визнання активів необґрунтованими та стягнення в дохід держави.
У висновку, корупція судді Новака ілюструє системну проблему: брак прозорості в деклараціях веде до безкарності. Для вирішення потрібні суворіші перевірки НАЗК, автоматичне порівняння декларацій з ринковими даними та незалежні суди. Громадськість, як АФЛК, грає ключову роль, але без політичної волі зміни неможливі. Якщо НАБУ та САП не відреагують, це стане черговим ударом по довірі до влади. Корупція в судах – це не абстракція, а реальна загроза для кожного українця.
Лариса Криворучко, ГО “АФЛК”