У сучасній Україні, де боротьба з корупцією декларується на найвищому рівні, судові рішення часом шокують своєю несправедливістю. Яскравий приклад – справа Євгенія Павлишина, сина колишнього керівника Рівненської АЕС Павла Павлишина, якого обвинувачували в жорстокому побитті 64-річної Тамари Леус, що призвело до її смерті. Замість суворого покарання за умисне вбивство, суд виніс умовний вирок, фактично звільнивши обвинуваченого від реального ув’язнення. Це не просто юридична помилка, а симптом глибокої корупції в судовій системі, де статус і зв’язки переважують над справедливістю.
Інцидент стався 18 червня 2022 року на базі відпочинку “Холодок” біля Білого озера у Вараші, Рівненська область. Євгеній Павлишин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, справляв потреби біля входу в кунг. Коли Тамара Леус зробила йому зауваження, він ударив її кулаком у голову. Жінка впала, після чого нападник продовжив бити її ногами по тулубу. На крики прибігла донька потерпілої, Наталя Міленіна, але й вона отримала удар в обличчя. Медики зафіксували у Тамари Леус переломи ребер, струс мозку, численні синці та забої, а у доньки – закриту черепно-мозкову травму. Через чотири дні, 22 червня, Тамара Леус померла в лікарні. Поліція спочатку кваліфікувала справу як умисне вбивство, але під час судового розгляду версія змінилася: смерть нібито настала від падіння в палаті, де жінка вдарилася потилицею об підлогу.
Володимирецький районний суд під головуванням судді Олени Іванків виніс вирок 18 серпня 2025 року. Євгеній Павлишин, який спочатку заперечував провину, згодом визнав її та заявив про “розкаяння” після зміни кваліфікації. Суд визнав травми від побиття “несмертельними” і присудив два роки умовного покарання. Компенсація родині загиблої склала лише по 50 тисяч гривень моральної шкоди на двох потерпілих, без матеріальних вимог, плюс 103 тисячі гривень за експертизи. Родина просила 2,2 мільйона гривень і максимального покарання, але їхні вимоги проігнорували. Прокуратура оскаржила вирок як надто м’який, вказуючи на очевидну фальсифікацію доказів.
Цей вирок викликає серйозні питання про незалежність судової системи. Чому кваліфікацію змінили з умисного вбивства на хуліганство з тілесними ушкодженнями? Експертизи, ймовірно, були маніпульовані, адже свідки бачили жорстоке побиття, а медичні висновки підтверджували тяжкі травми. Батько обвинуваченого, Павло Павлишин, – впливова особа в енергетичній сфері. Навіть після скандалу він намагався повернутися на посаду керівника РАЕС, але суд відмовив у січні 2025 року. Це вказує на можливий тиск на слідство та суд через зв’язки в владі. Суспільство обурене: мешканці Вараша зверталися до президента Зеленського та генпрокурора Кравченка, але реакції не було.
Аналізуючи справу, видно системну проблему: “мажори” з впливових сімей уникають відповідальності. Подібні випадки, як побиття пенсіонерки на Рівненщині, підривають довіру до правосуддя. Зміна версії на “падіння в лікарні” – цинічна маніпуляція, ігнорування причинно-наслідкового зв’язку. Без реформи судів такі скандали триватимуть, посилюючи соціальну нерівність.
У висновку, вирок Євгенію Павлишину – ганьба для української юстиції. Прокуратура повинна домогтися перегляду, а влада – розслідувати корупцію. Тільки так можна відновити справедливість для родини Тамари Леус і запобігти подібним трагедіям.
За матеріалами українських медіа
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”