Тінь сумнівів над судовою системою
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області опинився в центрі скандалу через звинувачення у незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу (АСДС). У центрі уваги – суддя Олексій Фазикош, якого звинувачують у порушенні принципів судового розподілу справ. Скарга, подана Ларисою Криворучко 20 серпня 2025 року, викриває серйозні порушення, які ставлять під сумнів доброчесність судді та функціонування судової системи в цілому.
Ця стаття детально аналізує звинувачення, підкріплені доказами з офіційних документів, та їхні наслідки для судової реформи в Україні.
Зміст скарги: Факти порушення закону
Скарга, адресована Офісу Генерального прокурора, Вищій раді правосуддя, Раді суддів України, Державній судовій адміністрації та Ужгородському міськрайонному суду, викладає чіткі факти, які вказують на незаконне втручання в роботу АСДС. Згідно з документом, 4 серпня 2025 року Лариса Криворучко подала позовну заяву через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» про захист честі, гідності та ділової репутації. Позов було зареєстровано 5 серпня 2025 року о 09:36 з єдиним унікальним номером (ЄУН) 308/11085/25.
Відповідно до Положення про АСДС, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року, розподіл справ між суддями має відбуватися автоматично, у хронологічному порядку за зростанням ЄУН, із дотриманням принципів випадковості та рівномірного навантаження. Проте, як зазначено у скарзі, розподіл справи ЄУН 308/11085/25 відбувся 5 серпня 2025 року о 09:54:13.523, тоді як справа з меншим номером ЄУН 308/11084/25 була розподілена пізніше – о 09:56:10.169. Це прямо суперечить принципу хронологічного порядку, що є грубим порушенням закону.
Докази порушення
Скарга наводить конкретні приклади коректного розподілу справ в Ужгородському суді для порівняння:
-
Справа ЄУН 308/11081/25: розподіл відбувся 5 серпня 2025 року о 09:09:03.229.
-
Справа ЄУН 308/11082/25: розподіл відбувся 5 серпня 2025 року о 09:14:51.989.
-
Справа ЄУН 308/11083/25: розподіл відбувся 5 серпня 2025 року о 09:23:30.126.
Ці дані підтверджують, що справи з меншими номерами розподілялися раніше, як і передбачено законом. Однак у випадку зі справою ЄУН 308/11085/25 хронологічний порядок був порушений, що, за твердженням скаржника, свідчить про умисне втручання в роботу АСДС з метою призначення конкретного судді – Олексія Фазекоша.
Хто такий Олексій Фазикош?
Олексій Фазикош – суддя Ужгородського міськрайонного суду, який раніше потрапляв у поле зору громадськості через сумніви в його доброчесності. У 2019 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядала його кандидатуру на посаду у Верховному Суді, але громадськість Закарпаття висловила занепокоєння щодо його доброчесності та можливого незаконного збагачення. Зокрема, активісти вказували на невідповідність задекларованих доходів Фазикоша його майновому стану, що може свідчити про корупційні правопорушення, передбачені статтею 368-2 Кримінального кодексу України.
Ці звинувачення не нові. Сім’я Фазиткошів, зокрема сестра Олексія, Ганна Фазикош, також була об’єктом критики через непрозорість статків та звинувачення у впливі на судові рішення. Такі прецеденти лише поглиблюють недовіру до судді Фазикоша, особливо в контексті скарги про незаконне втручання в АСДС.
Юридична оцінка порушення
Згідно зі статтею 376-1 Кримінального кодексу України, умисне втручання в роботу автоматизованих систем, зокрема АСДС, є кримінальним правопорушенням, яке карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Скарга стверджує, що суддя Фазикош, будучи головуючим у справі ЄУН 308/11085/25, знав про порушення хронологічного порядку розподілу, але не вжив заходів для його усунення. Це робить його співучасником злочину, передбаченого частиною 2 статті 376-1 ККУ.
Крім того, скарга вказує на відповідальність керівника апарату суду та голови суду Віктора Данка за неналежний контроль за функціонуванням АСДС. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VIII) покладає на голову суду обов’язок забезпечувати ефективність роботи апарату, а на керівника апарату – відповідальність за належне функціонування інформаційних систем. Порушення цих обов’язків може призвести до дисциплінарної відповідальності та звільнення.
Вимоги скаржника
Лариса Криворучко у своїй скарзі висуває чіткі вимоги до компетентних органів:
1. Розпочати службове розслідування за фактом незаконного втручання в АСДС 5 серпня 2025 року.
2. Встановити особу працівника апарату, відповідального за розподіл справи ЄУН 308/11085/25, та притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
3. Звільнити керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду.
4. Порушити питання про звільнення Віктора Данка з посади голови суду.
5. Розглянути скаргу як заяву про злочин, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та розпочати розслідування щодо Олексія Фазикоша та інших причетних осіб.
6. Надати Криворучко пам’ятку про права потерпілого.
Ці вимоги підкреслюють серйозність звинувачень і необхідність негайного реагування з боку правоохоронних та судових органів.
Наслідки для судової системи
Цей скандал має далекосяжні наслідки для довіри до судової системи України. Незаконне втручання в АСДС не лише порушує принципи справедливого судочинства, а й підриває основи судової реформи, яка спрямована на забезпечення прозорості та незалежності судів. Ужгородський міськрайонний суд уже стикався з критикою через фінансові проблеми, зокрема заборгованість перед «Укрпоштою», що призвела до припинення поштових послуг у 2022 році. Подібні інциденти лише посилюють сприйняття суду як установи, що не відповідає стандартам ефективності та доброчесності.
Ба більше, звинувачення проти Олексія Фазикоша додають ваги до ширшої проблеми – корупції в судовій системі. Громадськість та активісти неодноразово вказували на системні порушення в роботі судів Закарпатської області, зокрема щодо впливу окремих суддів на розподіл справ та винесення рішень.
Чому це важливо для суспільства?
Справедливість судового процесу – основа демократичного суспільства. Якщо суддя, як Олексій Фазикош, свідомо чи несвідомо стає частиною схеми маніпуляцій із розподілом справ, це підриває довіру громадян до правосуддя. Скарга Криворучко є не лише індивідуальним актом захисту прав, а й сигналом для суспільства про необхідність посилення контролю за судовою системою.
Громадськість має право вимагати прозорості та підзвітності від суддів. Вища рада правосуддя та Офіс Генерального прокурора повинні оперативно реагувати на такі скарги, щоб запобігти подальшому руйнуванню довіри до судів. Крім того, цей випадок підкреслює необхідність вдосконалення АСДС, щоб унеможливити маніпуляції з розподілом справ.
Час діяти
Звинувачення проти Олексія Фазикоша у незаконному втручанні в роботу АСДС Ужгородського міськрайонного суду є серйозним викликом для судової системи України. Докази, наведені у скарзі Лариси Криворучко, вказують на явне порушення закону, яке не може залишитися без наслідків. Суддя Фазикош, як особа, що знала про порушення, але не вжила заходів, має бути притягнутий до відповідальності.
Цей випадок є лакмусовим папірцем для судової реформи. Чи зможуть компетентні органи – Вища рада правосуддя, Офіс Генерального прокурора, Державна судова адміністрація – вжити рішучих заходів? Чи залишиться це ще одним прикладом безкарності у судовій системі? Суспільство чекає відповідей.
Закликаємо громадськість, ЗМІ та правозахисні організації звернути увагу на цей скандал і вимагати справедливого розслідування. Тільки спільними зусиллями ми зможемо очистити судову систему від корупції та забезпечити верховенство права в Україні.
Джерела:
-
Скарга Лариси Криворучко від 20 серпня 2025 року.
-
Положення про АСДС, затверджене Радою суддів України від 11.11.2024 № 39.
-
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII.
-
Стаття 376-1 Кримінального кодексу України.
-
Інформація з офіційного сайту «Судова влада України» (court.gov.ua).
-
Публікації про сумніви в доброчесності Олексія Фазикоша.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”
Додатки




