У сучасній Україні судова система продовжує боротися з корупцією та непрозорістю, але випадки, подібні до дій судді Фазикоша О.В., підривають будь-які реформи. Олексій Васильович Фазикош, суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, став фігурантом скандалу навколо справи ЄУН 308/11085/25. Ця справа, подана Ларисою Криворучко до Олексія Фазекоша (голови Ради адвокатів Закарпатської області) та самої Ради, виявила грубі порушення правил авторозподілу, що може кваліфікуватися як дисциплінарний проступок або навіть злочин за ст. 376-1 Кримінального кодексу України. Аналізуючи факти, ми побачимо, як такі дії судді Фазикоша О.В. не лише порушують закон, але й свідчать про глибші проблеми: корупцію, конфлікти інтересів та сімейний непотизм.
Спочатку розглянемо конкретне порушення в авторозподілі. Згідно з Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК) України, авторозподіл справ має відбуватися автоматично в хронологічній послідовності за єдиними унікальними номерами (ЄУН). Справа 308/11085/25 надійшла до суду 5 серпня 2025 року та була розподілена о 09:54:13.523 на суддю Фазикоша О.В. Однак, попередня справа 308/11084/25, з меншим номером, була розподілена пізніше – о 09:56:10.169. Це пряме порушення хронології: справа з більшим номером не може розподілятися раніше за меншу. Порівняємо з сусідньою справою 308/11083/25, розподіленою о 09:23:30.126 – все йде за порядком, окрім аномалії з 11084 та 11085.
Така невідповідність вказує на можливе ручне втручання в автоматизовану систему документообігу суду (АСДС). Згідно з Положенням про АСДС, будь-яке втручання заборонено, а суддя зобов’язаний перевірити законність формування складу суду та заявити самовідвід при виявленні порушень. Фазикош О.В. цього не зробив, хоча протокол розподілу був доданий до матеріалів справи. Це не просто технічна помилка – це дисциплінарний проступок, виділений у бланках Вищої ради правосуддя (ВРП). Мало того, ч. 1 ст. 376-1 КК передбачає кримінальну відповідальність за втручання в АСДС для призначення конкретного судді. В Україні вже судять кількох суддів за подібні дії, з обвинувальними актами та триваючими процесами.
Чому це критично? Порушення авторозподілу ставить під сумнів об’єктивність усього процесу. Як зазначає ДеЮре Фаундейшн, обхід системи часто відбувається через домовленості за неправомірну вигоду, що призводить до скасування навіть обвинувальних вироків.
У випадку Фазикоша О.В., справа стосується позову до Фазекоша О.А., голови Ради адвокатів Закарпаття. Антикорупційні розслідування виявляють дружні зв’язки між родиною Фазикошів та Фазекошем О.А., що створює конфлікт інтересів. Наприклад, сестра судді, Ганна Фазикош, голова Закарпатського апеляційного суду, має “певні послуги неформального характеру” з Фазекошем О.А., як стверджують джерела. Це робить Фазикоша О.В. заангажованим, адже сімейні зв’язки в судовій системі Закарпаття – класичний непотизм.
Родина Фазикошів – справжня династія: батько Василь Георгійович був суддею, сестра Ганна очолює апеляційний суд, а Олексій Васильович обіймає посаду в міськрайонному. Такі зв’язки дозволяють маніпулювати системою. У 2024 році Ганні Фазикош подарували землю в Ужгороді, вартістю значно вищою за офіційну, що викликало скандал.
Аналогічно, декларації Олексія Васильовича показують стрімке зростання доходів: з 217 201 грн у 2015 до 1 366 874 грн у 2020, при цьому майно (земельні ділянки до 8 005 м², будинок 293,8 м²) не відповідає зарплаті. Активісти стверджують, що ділянки придбано за заниженою ціною (79 000 грн проти ринкової 340 000–500 000 грн), в обмін на “легалізацію сумнівних рішень“. Це класичне незаконне збагачення, подібне до справ, де Громадська рада доброчесності визнала Ганну Фазикош недоброчесною.
Критика Фазикоша О.В. не обмежується цією справою. У 2022 році він перебував на лікарняному, переносячи справи, що свідчить про неефективність.
Загалом, Закарпаття відоме дисциплінарними скандалами: звільнення суддів за п’яне водіння чи системні порушення, як у випадках Савицького та Тулика. Фазикош О.В. ігнорує обов’язок самовідводу, постановляючи рішення в незаконному складі суду, що робить їх недійсними. Лариса Криворучко, авторка скарги, вже подавала подібні на інших суддів, наприклад, на Ємця, Кривенду та Погрібного за недостовірні декларації та порушення гласності. Її дії – приклад громадянського контролю.
Що робити? Необхідно подати скаргу до ВРП про дисциплінарний проступок, повідомлення до ВККСУ для суддівського досьє, скаргу на керівника апарату суду за втручання в АСДС та заяву про злочин за ст. 376-1 КК. Громадськість повинна завжди перевіряти авторозподіл – це підстава для скасування рішень.
Дії судді Фазикоша О.В. – не ізольований випадок, а симптом корумпованої системи Закарпаття, де сімейні династії домінують. Це підриває довіру до правосуддя, порушуючи Конституцію та Європейську конвенцію з прав людини. Реформи потрібні негайно: посилення контролю за АСДС, обов’язкові перевірки конфліктів інтересів та звільнення недоброчесних суддів. Інакше судова система залишиться інструментом для еліт, а не справедливості.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”