Від звання судді до ганьби екссудді

Сергій Савицький, колишній суддя Хустського районного суду Закарпатської області, став символом усього того, що не так у сучасній українській судовій системі. Його кар’єра, яка розпочалася з призначення на посаду у 2004 році, завершилася ганебним звільненням у 2025 році через грубе порушення етичних норм і законів. Від суперечливого рішення про звільнення під заставу малолітнього вбивці у 2018 році до затримання п’яним за кермом у робочий час у 2024 році – дії Савицького не лише порушили закон, але й підірвали авторитет правосуддя в очах суспільства. Ця стаття – глибокий аналітичний огляд його скандальної біографії, заснований на офіційних документах, судових рішеннях і публікаціях у ЗМІ, – розкриває, як один суддя може дискредитувати всю систему. Ми розглянемо ключові епізоди, їх наслідки та ширші імплікації для судової реформи в Україні, з акцентом на критичний аналіз поведінки Савицького.

Савицький, призначений Указом Президента України №32 від 12 січня 2004 року, а згодом обраний безстроково Постановою Верховної Ради №1943-VI від 4 березня 2010 року, мав би бути взірцем чесності та непідкупності. Натомість його дії демонструють зневагу до норм суддівської етики, передбачених Законом України “Про судоустрій і статус суддів” (№1402-VIII). Зокрема, пункт 3 частини першої статті 106 цього закону чітко вказує на дисциплінарну відповідальність за поведінку, що порочить звання судді. Звільнення Савицького Вищою радою правосуддя (ВРП) 3 квітня 2025 року стало логічним фіналом кар’єри, сповненої скандалів.

У цій  статті ми детально розберемо ключові події: скандал з вбивством у Нижній Апші 2018 року, п’яне водіння 2024 року, дисциплінарне провадження та рішення Верховного Суду. Аналіз базується на фактах з офіційних джерел і публікацій, щоб підкреслити, чому Савицький став “антигероєм” судової системи.

Біографія Сергія Савицького: від початку кар’єри до перших підозр

Сергій Анатолійович Савицький народився в Закарпатській області й розпочав суддівську кар’єру в Хустському районному суді. Його призначення у 2004 році відбулося в період, коли судова система України ще не пройшла повноцінної реформи після Революції Гідності. За характеристикою голови суду, Савицький “зарекомендував себе юридично грамотним працівником“, але вже тоді відзначалися недоліки, як порушення строків розгляду справ. Це не завадило йому отримати безстрокове призначення у 2010 році.

Однак перші серйозні підозри в некомпетентності чи упередженості виникли у 2018 році. Савицький став фігурантом гучної справи про вбивство школяра в селі Нижня Апша Тячівського району. 14-річний підліток жорстоко вбив однокласника, але суддя вирішив відпустити обвинуваченого під заставу в розмірі, який викликав обурення місцевих жителів. Це рішення призвело до масових протестів: мешканці Тячівщини ледь не вчинили самосуд, блокуючи дороги та вимагаючи справедливості. ЗМІ охрестили Савицького “суддею, який випускає вбивць”, підкреслюючи, як його дії ігнорують суспільну небезпеку.

Аналізуючи цю справу, варто відзначити, що рішення про заставу базувалося на формальних підставах, але ігнорувало емоційний і соціальний контекст. За даними публікацій, вбивство відбулося 12 грудня 2018 року, і Савицький обрав запобіжний захід, не враховуючи ризиків для громадського порядку. Це не лише підірвало довіру до суду, але й стало прецедентом, коли суддівські рішення провокують соціальні заворушення. Критики, включаючи правозахисників, вказують, що такі дії свідчать про відсутність емпатії та розуміння ролі судді як захисника суспільства.

До 2024 року Савицький продовжував працювати, але його репутація вже була заплямована. Характеристика від голови суду згадує “випадки порушення строків“, а також попередні дисциплінарні стягнення. Це вказує на системну проблему: судді з сумнівною репутацією рідко стикаються з наслідками до критичних інцидентів.

 Скандал 2018 Року: випуск вбивці під заставу та суспільний резонанс

Одним з найбільш критичних епізодів у кар’єрі Савицького стала справа про вбивство в Нижній Апші. 14-річний підліток жорстоко вбив однокласника, але 12 грудня 2018 року суддя Савицький ухвалив рішення про звільнення під заставу. Згідно з санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, обвинуваченому загрожувало від 7 до 15 років ув’язнення, але заставу встановили в розмірі, який дозволив уникнути тримання під вартою.

Це рішення викликало масові протести. Мешканці Тячівщини блокували дороги, вимагаючи справедливості, і ледь не вчинили самосуд. ЗМІ, такі як Mukachevo.net, детально описали події: “Суд дозволив випустити 14-річного вбивцю під заставу”, що призвело до суспільного обурення. Аналітики вказують, що Савицький не врахував ризики рецидиву чи помсти, ігноруючи принципи пропорційності в запобіжних заходах.

Критика тут обґрунтована: суддя мав би керуватися не лише буквою закону, але й етичними стандартами, передбаченими Кодексом суддівської етики. Пункт 3 статті 106 Закону №1402-VIII прямо вказує на відповідальність за поведінку, що підриває авторитет правосуддя. Випускаючи вбивцю, Савицький не лише ризикував громадським спокоєм, але й посилив стереотип про “корумпованих суддів”. Порівняно з подібними справами, як вбивство в інших регіонах, де судді обирали варту, рішення Савицького виглядає необґрунтованим.

Наслідки: Протести тривали тижнями, і лише апеляційний суд 23 квітня 2018 року повернув обвинуваченого під варту. Це підкреслило системну проблему – відсутність нагляду за районними суддями. Суспільний резонанс став каталізатором для обговорення судової реформи, де фігура Савицького символізувала все негативне.

П’яне водіння 2024 року: Грубі порушення в робочий час

14 березня 2024 року Савицький був затриманий п’яним за кермом Mitsubishi Pajero Sport у Хусті на вулиці Свободи. О 08:43 ранку драгер показав 0.73 проміле – майже втричі більше норми (0.2 проміле). Це сталося в робочий час, що робить порушення ще критичнішим. Поліція склала протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і Савицький спочатку погодився на огляд у медзакладі, але потім відмовився.

Медіа вибухнули заголовками: “У Хусті затримали п’яним за кермом суддю Сергія Савицького” (Zakarpattya.net.ua), “Суддю зупинили п’яним за кермом у робочий час” (Zaxid.net). Це не просто порушення ПДР – це зневага до статусу судді, який має бути взірцем. Аналізуючи відео з нагрудних камер поліції, видно, як Савицький намагається уникнути відповідальності, що свідчить про свідомий умисел.

Тячівський районний суд 21 червня 2024 року оштрафував його на 17,000 грн і позбавив прав на рік. Апеляційний суд 9 серпня 2024 року залишив рішення без змін, підтвердивши докази: результат драгера, свідчення поліцейських. Савицький оскаржував докази, стверджуючи про несправність приладу, але відмовився від медогляду, що само по собі підозріло.

Критика: Як суддя, обізнаний з законами, міг ризикувати життям інших? Це грубе нехтування п. 2.9 ПДР і етикою. Порівняно з іншими суддями, як Монич з Мукачева, звільненим за подібне, Савицький став частиною статистики: за даними ВРП, щороку десятки суддів притягуються за п’яне водіння, підриваючи довіру.

Дисциплінарне провадження та звільнення: Аналіз рішень ВРП І Верховного Суду

Дисциплінарна скарга надійшла до ВРП 6 травня 2024 року. Третя Дисциплінарна палата 25 вересня 2024 року ухвалила подання на звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону №1402-VIII. ВРП 6 березня 2025 року залишила рішення без змін, наголосивши на підриві авторитету.

Савицький оскаржив це до Великої Палати Верховного Суду, але 17 липня 2025 року скаргу відхилили. Постанова детально аналізує: відсутність доказів на користь Савицького, умисел у поведінці, негативний резонанс у медіа. Суд підкреслив, що поведінка судді має відповідати Бангалорським принципам і Кодексу етики.

Критичний аналіз: Савицький намагався оскаржити докази, але його аргументи були формальними. Відмова від медогляду – це визнання вини. Звільнення 3 квітня 2025 року стало справедливим, але запізнілим: чому така людина працювала роками?

Широкі наслідки: Як дії Савицького підривають судову реформу

Дії Савицького – не ізольований випадок. За даними Dejure.foundation, понад 100 суддів щороку притягуються за етичні порушення. Його скандали посилили недовіру: опитування показують, що лише 10% українців довіряють судам. Порівняно з європейськими стандартами (Висновок КРЄС №3), українські судді часто ігнорують етику.

Критика: Савицький уособлює “стару гвардію” – суддів, призначених до реформи, які зневажають суспільство. Його звільнення – крок вперед, але потрібні системні зміни: жорсткий відбір, моніторинг.

 Висновок: Уроки з кар’єри екссудді Савицького

Сергій Савицький – приклад, як один суддя може зруйнувати довіру. Від випуску вбивці до п’яного водіння – його дії вимагають критики та реформ. Суспільство заслуговує на чесних суддів.

Головне фото і колаж від Закарпаття-онлайн

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”