Для них закон не писаний: Як прокурори та силовики повертають собі надвеликі пенсії в Україні

Конфлікт між державою та спецпенсіонерами

В Україні останніми роками загострюється проблема надвеликих пенсій, які отримують окремі категорії громадян, зокрема прокурори, судді та колишні працівники правоохоронних органів. Законодавство встановлює чіткі обмеження на розмір пенсій — не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн у 2025 році). Проте 17 тисяч українців, переважно з-поміж силовиків, успішно обходять ці обмеження через суди, що призводить до значних фінансових навантажень на державний бюджет. Загальна заборгованість за судовими рішеннями щодо пенсій сягає 85 мільярдів гривень, що створює серйозні виклики для Пенсійного фонду України (ПФУ).

Ця стаття розкриває, як спецпенсіонери повертають собі надвисокі виплати, чому держава зазнає труднощів у боротьбі з цією практикою та які кроки плануються для реформування пенсійної системи. Ми проаналізуємо причини, наслідки та перспективи вирішення цього конфлікту, звертаючи увагу на справедливість і прозорість системи.

Солідарна пенсійна система: Як вона працює в Україні

Пенсійна система України базується на трьох рівнях, але на практиці функціонує лише перший — солідарний. У цій системі працездатне населення сплачує внески до Пенсійного фонду, які розподіляються для виплат нинішнім пенсіонерам. На відміну від накопичувальної системи, де розмір пенсії залежить від особистих внесків, солідарна система передбачає рівномірний розподіл ресурсів.

Для забезпечення справедливості в солідарній системі діють такі обмеження:

1. Максимальний розмір внесків: Внески до ПФУ сплачуються із зарплати, що не перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тис. грн на місяць у 2025 році). Це запобігає надмірним внескам, які могли б претендувати на пропорційно високі пенсії.

2. Мінімальна та максимальна пенсія: Закон встановлює діапазон від одного (2 310 грн) до десяти прожиткових мінімумів (23 610 грн) для осіб, які втратили працездатність.

Ці обмеження стосуються всіх громадян, включно з тими, чиї пенсії регулюються спеціальними законами (прокурори, судді, силовики). Однак саме спецпенсіонери знайшли спосіб обходити ці норми, звертаючись до судів.

Хто отримує надвеликі пенсії?

За даними Міністерства соціальної політики, на початку 2025 року в Україні налічувалося 17 тисяч осіб, чиї пенсії перевищують встановлений максимум у 23 610 грн. Більшість із них — колишні прокурори, судді, військовослужбовці та працівники правоохоронних органів. Найвищі виплати сягають сотень тисяч гривень: наприклад, пенсія однієї колишньої судді становить 390 тис. грн на місяць.

Чому пенсії такі високі?

Спеціальні пенсії прив’язані до зарплат діючих працівників на аналогічних посадах:

Прокурори отримують 60–90% від зарплати чинного прокурора.
Військовослужбовці та правоохоронці — до 70% грошового забезпечення діючих службовців.

Таке прив’язування дозволяє спецпенсіонерам отримувати виплати, що значно перевищують середню пенсію в Україні (6 410 грн станом на липень 2025 року). Крім того, через суди вони скасовують законодавчі обмеження, аргументуючи це порушенням їхніх прав на соціальний захист.

Як спецпенсіонери обходять обмеження?

Основний інструмент для отримання надвеликих пенсій — судові позови. Спецпенсіонери оскаржують обмеження максимального розміру пенсії, посилаючись на:

Конституційні гарантії: Стаття 46 Конституції України гарантує соціальний захист, включаючи право на пенсію. Позивачі стверджують, що обмеження їхніх виплат порушує це право.
Прецеденти Конституційного Суду: Рішення КСУ, наприклад, від 12 жовтня 2022 року, визнають неконституційними деякі обмеження пенсій, якщо вони звужують набуті права.

За даними Мінсоцполітики, із 17 тисяч спецпенсіонерів 4 815 осіб оскаржили обмеження виплат у 2025 році, і в більшості випадків суди стають на їхній бік. Наприклад, у 1 424 справах ПФУ подав апеляції, але 89 рішень уже набрали законної сили, зобов’язавши фонд відновити виплати без обмежень.

Судова практика: Приклади

1. Справа № 580/234/19 (Верховний Суд, 2020): Позивач, працівник льотно-випробувального складу, вимагав перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру. Суд визнав відмову ПФУ законною, оскільки обмеження не порушувало набутих прав.

2. Справа № 420/25467/23 (2024): Позивачка вимагала індексації пенсії без обмеження максимального розміру. Суд відхилив позов, зазначивши, що індексація не тотожна встановленню максимального розміру пенсії.

Ці приклади свідчать про неоднозначність судової практики: одні суди підтримують позивачів, інші — державу.

Дії держави: Обмеження та реформи

Постанова уряду 2025 року

Щоб зменшити фінансове навантаження, уряд у січні 2025 року ухвалив постанову, яка запровадила зменшувальні коефіцієнти для пенсій, що перевищують 23 610 грн:

Для пенсій, які перевищують 10 прожиткових мінімумів, застосовуються коефіцієнти від 0,9 до 0,1 залежно від суми перевищення.
Наприклад, пенсія прокурора у 251 тис. грн зменшилася до 51,5 тис. грн після застосування коефіцієнта.

Ця постанова дозволила зекономити 3,4 млрд грн у 2025 році, але викликала хвилю судових позовів. Мінсоцполітики зазначає, що постанова ґрунтується на законі про держбюджет і висновках КСУ, але її законність оскаржується в судах.

Плани пенсійної реформи

Уряд працює над масштабною реформою, яка має:

1. Відв’язати пенсії від зарплат: Спеціальні пенсії не залежатимуть від поточних зарплат діючих працівників.

2. Запровадити справедливі пільги: Пільгові умови виходу на пенсію надаватимуться за фактом участі в бойових діях, а не за професійною ознакою. Це має підтримати мобілізованих громадян, а не лише кадрових силовиків.

3. Забезпечити прозорість: Реформа передбачає створення спеціального фонду для гарантування пенсійних накопичень, подібного до Фонду гарантування вкладів.

Проте реформа стикається з перешкодами:

Відсутність законопроєкту: Ідеї реформи ще не оформлені в офіційний документ.
Опір спецпенсіонерів: Прокурори, судді та силовики активно протидіють змінам, використовуючи суди та лобіювання в парламенті.

Фінансові наслідки: Борг у 85 мільярдів

За останні п’ять років кількість судових рішень щодо пенсій зросла в 26 разів — до 758 тисяч. Загальна заборгованість держави за цими рішеннями становить 85 млрд грн. До 2025 року виплачено борги лише за рішеннями, що набрали чинності до 20 листопада 2020 року.

Уряд затвердив новий порядок виплат за судовими рішеннями (постанова від 14 липня 2025 року № 821), який передбачає:

Щомісячні виплати пропорційно до наявних коштів у бюджеті ПФУ.
Виділення окремого бюджету на судові рішення, розподіленого за джерелами фінансування (держбюджет і страхові внески).

Цей механізм має зробити виплати прозорішими, але не розв’язує проблему накопичення нових боргів через судові позови.

Виклики та перспективи

Чому держава програє?

1. Юридична неоднозначність: Судова практика щодо пенсійних обмежень залишається суперечливою. У 23 справах суди відмовили позивачам, але в більшості випадків підтримують спецпенсіонерів.

2. Політичний тиск: Спецпенсіонери, зокрема прокурори, мають значний вплив на парламент і судову систему, що ускладнює реформи.

3. Фінансові обмеження: В умовах воєнного стану та дефіциту бюджету держава не може оперативно погасити борги чи профінансувати реформу.

Чи є шанс на справедливість?

Уряд налаштований оптимістично, але реформа потребує політичної волі та підтримки парламенту. Без зареєстрованого законопроєкту та з опором впливових груп перспективи залишаються туманними. Крім того, будь-які зміни не торкнуться тих, хто вже має право на спецпенсії, що зберігає нерівність у системі.

Висновки

Проблема надвеликих пенсій в Україні — це не лише фінансовий, а й етичний виклик. Поки 17 тисяч спецпенсіонерів отримують виплати, що в десятки разів перевищують середню пенсію, держава накопичує борги та втрачає довіру громадян. Постанова уряду 2025 року стала спробою обмежити ці виплати, але суди часто скасовують такі рішення, повертаючи спецпенсіонерам їхні привілеї.

Пенсійна реформа могла б стати вирішенням, але її впровадження гальмується через політичний опір і відсутність чіткого плану. Для створення справедливої системи необхідно:

Завершити розробку реформи та зареєструвати законопроєкт.
Забезпечити прозорість судової практики.
Розширити пільги на мобілізованих громадян, а не лише кадрових силовиків.

Без цих кроків Україна ризикує залишитися в зачарованому колі судових баталій і зростаючої заборгованості.

За матеріалами: Економічна правда