Юлія Тимошенко, лідерка партії «Батьківщина», відома своєю харизматичною риторикою та політичною активністю, знову привернула увагу громадськості своєю пропозицією щодо реформування антикорупційних органів в Україні. У програмі «Суботній політклуб» на телеканалі Еспресо.TV вона заявила, що формування таких структур, як НАБУ, САП та Антикорупційний суд, має здійснюватися героями України, а не міжнародними дорадчими радами. Ця ідея, хоча й звучить патріотично, викликає низку питань щодо її практичності, впливу на міжнародну підтримку України та відповідності цілям європейської інтеграції.
У цій статті ми критично аналізуємо ініціативу Тимошенко, розглядаємо її популістський характер, потенційні наслідки для України та мотиви, що стоять за цією пропозицією.
Популізм як основа політичної стратегії Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко давно асоціюється з популізмом у політиці. Її риторика часто апелює до емоцій виборців, пропонуючи прості рішення для складних проблем. Наприклад, у 2019 році вона виступала проти продажу землі, обіцяючи захистити інтереси селян, а раніше пропонувала ліквідувати НАК «Нафтогаз» як посередницьку структуру, оцінюючи газотранспортну систему України в 300 мільярдів доларів. Експерти, такі як Сергій Дяченко з Бюро комплексного аналізу, називали такі заяви популістськими, вказуючи на їхню нереалістичність.
Пропозиція передати формування антикорупційних органів героям України також має ознаки популізму. Заклик до героїв, які брали участь у бойових діях, апелює до патріотичних почуттів українців, особливо в умовах війни. Проте ця ідея виглядає як спроба спростити складний процес боротьби з корупцією, ігноруючи міжнародні стандарти та наслідки для зовнішньої підтримки України.
Антикорупційні органи: поточний стан та виклики
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд були створені за підтримки міжнародних партнерів, зокрема ЄС, США та МВФ, як ключові інституції для боротьби з корупцією. Ці органи мають бути незалежними від політичного впливу, а їхнє формування частково контролюється міжнародними дорадчими радами, щоб забезпечити прозорість і відповідність європейським стандартам.
Тимошенко стверджує, що ці структури діють неефективно через «зовнішнє управління» та принцип «свій-чужий». Вона звинувачує міжнародні ради в непрозорості та відстоює ідею, що герої України, як моральні авторитети, зможуть краще обирати керівництво антикорупційних органів. Однак ця пропозиція викликає кілька критичних зауважень:
1. Відсутність чіткого механізму. Тимошенко не уточнює, як саме герої України формуватимуть Національну асамблею, як відбуватиметься відбір кандидатів і як забезпечуватиметься їхня компетентність у юридичних та антикорупційних питаннях.
2. Ризик суб’єктивності. Герої України, попри їхній незаперечний внесок у захист країни, не є професійними антикорупційними експертами. Їхній вибір може бути емоційно вмотивованим або вразливим до політичного тиску.
3. Недовіра до міжнародних стандартів. Критика «зовнішнього управління» ігнорує той факт, що міжнародні дорадчі ради були створені для забезпечення незалежності антикорупційних органів від української політичної еліти, яка часто сама була причетна до корупційних скандалів.
Вплив на міжнародну допомогу Україні
Україна значною мірою залежить від фінансової та військової підтримки західних партнерів, зокрема ЄС, США та МВФ. Ці країни неодноразово наголошували на важливості незалежності антикорупційних органів як умови для продовження допомоги. Наприклад, нещодавні спроби обмежити повноваження НАБУ та САП викликали занепокоєння в Брюсселі, а Financial Times повідомила, що такі дії можуть поставити під загрозу фінансову підтримку та перспективи вступу до ЄС.
Пропозиція Тимошенко замінити міжнародні дорадчі ради на Національну асамблею героїв України може бути сприйнята міжнародними партнерами як відкат реформ. У статті на Eurointegration.com.ua зазначається, що Україна, яка веде війну, не може дозволити собі послаблення антикорупційних інституцій, на відміну від країн, таких як Угорщина. Відмова від міжнародного нагляду може призвести до:
-
Зменшення фінансової допомоги. ЄС та МВФ можуть скоротити фінансування, якщо вважатимуть, що антикорупційні органи втратили незалежність.
-
Ускладнення переговорів про вступ до ЄС. Європейський Союз вимагає від кандидатів на членство відповідності Копенгагенським критеріям, зокрема верховенства права та ефективної боротьби з корупцією. Пропозиція Тимошенко може бути розцінена як порушення цих принципів.
-
Послаблення довіри партнерів. Західні країни можуть розглядати таку ініціативу як спробу повернутися до політичного впливу на антикорупційні структури, що підірве довіру до України.
Вплив на вступ до ЄС та НАТО
Юлія Тимошенко неодноразово заявляла про підтримку європейської та євроатлантичної інтеграції України. Проте її пропозиція щодо антикорупційних органів суперечить стандартам, яких вимагають ЄС і НАТО. Європейський Союз у рамках Угоди про асоціацію наголошує на необхідності незалежних антикорупційних інституцій. Аналогічно, НАТО розглядає боротьбу з корупцією як ключовий елемент реформ для країн-кандидатів.
Заміна міжнародних дорадчих рад на Національну асамблею може бути сприйнята як спроба локалізувати контроль над антикорупційними органами, що суперечить принципам прозорості та незалежності. Це може ускладнити переговори про вступ до ЄС, оскільки Брюссель уже висловлював занепокоєння через подібні ініціативи, як-от законопроєкт №12414, який обмежував повноваження НАБУ та САП. Крім того, НАТО, яке активно підтримує Україну, може розцінити такі зміни як послаблення демократичних інститутів, що є критичним для членства.
Мотиви та політична вигода
Пропозиція Тимошенко виглядає як спроба здобути політичні дивіденди, використовуючи патріотичну риторику. Називаючи героїв України «моральними авторитетами», вона апелює до національної гордості та невдоволення частиною суспільства зовнішнім впливом. Це відповідає її попереднім стратегіям, коли вона використовувала популістські гасла, наприклад, про дешевий газ чи захист земельного ринку.
Критики, зокрема видання NV, зазначають, що Тимошенко часто вдається до суперечливих заяв, які привертають увагу, але не мають чіткого плану реалізації. Її ініціатива може бути спрямована на:
-
Мобілізацію електорату. У контексті війни та економічних труднощів патріотичні заклики можуть резонувати з виборцями, які відчувають розчарування через корупцію чи зовнішній вплив.
-
Послаблення конкурентів. Критика «зовнішнього управління» може бути спрямована проти чинної влади, зокрема президента Зеленського, якого Тимошенко раніше звинувачувала у спробах узурпувати антикорупційні органи.
-
Відволікання уваги. Пропозиція може відвернути увагу від інших політичних питань, де «Батьківщина» має менший вплив, наприклад, від провалу коаліційних переговорів у 2021 році.
Альтернативний законопроєкт «Батьківщини»
Тимошенко анонсувала, що «Батьківщина» подасть альтернативний законопроєкт, який дозволить героям України формувати антикорупційні органи. Проте відсутність деталей щодо цього законопроєкту викликає сумніви в його реалістичності. Попередні ініціативи «Батьківщини», такі як мораторій на продаж землі чи реструктуризація боргів «Південмашу», часто критикувалися за популізм і брак економічного обґрунтування.
Для порівняння, президентський законопроєкт, який викликав протести через обмеження незалежності НАБУ та САП, був частково переглянутий після суспільного тиску та критики з боку ЄС. Це свідчить про те, що будь-які зміни в антикорупційній сфері мають враховувати міжнародні стандарти, щоб уникнути ізоляції України.
Суспільна реакція та ризики
Пропозиція Тимошенко викликала неоднозначну реакцію. З одного боку, ідея залучення героїв України може знайти підтримку серед патріотично налаштованих громадян. З іншого боку, експерти та активісти наголошують на ризиках, пов’язаних із відходом від міжнародних стандартів. Протести проти законопроєкту №12414 у липні 2025 року показали, що українське суспільство чутливе до питань незалежності антикорупційних органів.
Крім того, історія політичної діяльності Тимошенко, зокрема кримінальні справи проти неї в 2010–2014 роках, які зрештою були закриті після Євромайдану, може підривати її авторитет у питаннях боротьби з корупцією. Хоча вона була офіційно реабілітована, ці епізоди нагадують про її суперечливу репутацію.
Висновки
Пропозиція Юлії Тимошенко щодо формування антикорупційних органів героями України є прикладом популізму, який апелює до патріотичних почуттів, але ігнорує складність антикорупційних реформ. Хоча ідея виглядає привабливою, на перший погляд, вона не враховує ризиків для міжнародної підтримки України, переговорів про вступ до ЄС і НАТО, а також практичних викликів у реалізації. Замість чіткого плану Тимошенко пропонує емоційно заряджену риторику, яка більше спрямована на політичну вигоду, ніж на реальне розв’язання проблем корупції.
Для України, яка перебуває у стані війни та залежить від західної допомоги, відкат реформ чи послаблення антикорупційних інституцій може мати катастрофічні наслідки. Замість популістських ініціатив необхідні виважені рішення, які поєднують патріотизм із відповідністю міжнародним стандартам. Тимошенко, попри її досвід і харизму, ризикує залишитися «вічною опозиціонеркою», чиї пропозиції привертають увагу, але рідко знаходять практичне втілення.
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”