Система правосуддя в Україні покликана забезпечувати справедливість, законність і захист прав громадян. Проте випадки, коли судді допускають порушення процесуальних норм, підривають довіру до судової системи. Дисциплінарна скарга, подана адвокатом Криворучко Ларисою Сергіївною проти судді Шевченківського районного суду міста Києва Хардіної Оксани Петрівни, є прикладом серйозних звинувачень у порушенні норм Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). У цій статті детально аналізуються обставини справи ЄУН 761/29897/25, пов’язаної з розглядом клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному Чучковському В.В., а також оцінюється поведінка судді Хардіної в контексті дисциплінарної відповідальності.
Контекст дисциплінарної скарги
Дисциплінарна скарга була подана 25 липня 2025 року до Вищої ради правосуддя (ВРП) адвокатом Криворучко Ларисою Сергіївною, яка виступає захисником підозрюваного Чучковського Вадима Вячеславовича у кримінальному провадженні № 62021000000000702 від 20.08.2021. Скарга стосується дій судді Хардіної Оксани Петрівни, яка розглядала клопотання про зміну запобіжного заходу в рамках справи ЄУН 761/29897/25 у Шевченківському районному суді міста Києва. Скаржник стверджує, що суддя допустила низку серйозних порушень, які підпадають під підстави для дисциплінарної відповідальності, визначені статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Основні звинувачення проти судді Хардіної
Скарга містить конкретні звинувачення, які можна згрупувати за такими ключовими напрямами:
1. Порушення порядку автоматизованого розподілу справ, передбаченого ч. 3 ст. 35 КПК України.
2. Недотримання правил самовідводу (ст. 75, ст. 80 КПК України).
3. Безпідставне затягування розгляду клопотання, що порушує розумні строки судового розгляду.
4. Порушення прав людини, зокрема статей 5 та 6 ЄКПЛ, що гарантують право на свободу та справедливий судовий розгляд.
Ці звинувачення підкріплені документальними доказами, включаючи копію картки руху документу, звіт автоматизованого розподілу справ та інші процесуальні документи.
Порушення порядку автоматизованого розподілу справ
Одним із ключових звинувачень є порушення суддею Хардіною порядку визначення слідчого судді для розгляду клопотання, що є прямим порушенням ч. 3 ст. 35 КПК України. Згідно з цією нормою, визначення судді для розгляду справи має відбуватися через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (ЄСІТС) у момент реєстрації клопотання. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, також чітко вказує, що розподіл справ має здійснюватися в день їх реєстрації.
У справі ЄУН 761/29897/25 клопотання про зміну запобіжного заходу було зареєстровано 17 липня 2025 року о 14:20 через підсистему «Електронний суд». Проте, згідно зі звітом автоматизованого розподілу, розподіл справи відбувся лише о 15:17 того ж дня, що суперечить вимогам законодавства. Ця затримка, хоч і здається незначною, є критичною, оскільки порушує принцип випадковості та об’єктивності розподілу справ, який має забезпечувати неупередженість судового розгляду.
Такі дії судді Хардіної свідчать про грубе порушення норм КПК України, що може кваліфікуватися як дисциплінарний проступок за п. Д ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Це також підриває довіру до судової системи, оскільки автоматизований розподіл справ є ключовим механізмом запобігання корупції та упередженості.
Недотримання правил самовідводу
Ще одним серйозним порушенням є ігнорування суддею Хардіною вимог щодо самовідводу. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у провадженні, якщо було порушено порядок визначення судді, встановлений ч. 3 ст. 35 КПК України. У такому разі суддя зобов’язаний заявити самовідвід відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України.
У справі ЄУН 761/29897/25 суддя Хардіна не заявила самовідвід, незважаючи на очевидне порушення процедури розподілу справи. Це свідчить про свідоме ігнорування процесуальних норм, що може бути розцінено як умисне порушення або груба недбалість. Такі дії не лише компрометують законність судового процесу, але й порушують право підозрюваного на справедливий розгляд справи компетентним судом, як це передбачено ст. 6 ЄКПЛ.
Безпідставне затягування розгляду клопотання
Скарга також вказує на безпідставне затягування суддею Хардіною строків розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, розгляд клопотань про застосування чи зміну запобіжних заходів має відбуватися оперативно, оскільки це безпосередньо впливає на права підозрюваного, зокрема на право на свободу (ст. 5 ЄКПЛ).
Хоча точні строки затримки розгляду клопотання у скарзі не деталізовано, сам факт порушення процедури розподілу справи вже створює передумови для затягування. Це може свідчити про недбалість судді або навіть умисне зволікання, що є підставою для дисциплінарної відповідальності за п. Д ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Порушення прав людини: ст. 5 та ст. 6 ЄКПЛ
Одним із найсерйозніших звинувачень є порушення суддею Хардіною прав підозрюваного Чучковського В.В., гарантованих статтями 5 та 6 Європейської конвенції з прав людини. Згідно з п. 1 ст. 6 ЄКПЛ, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Термін «суд, встановлений законом» охоплює не лише юридичну основу існування суду, але й дотримання норм, що регулюють його діяльність, включаючи склад суду в кожній справі (рішення ЄСПЛ у справах «Сокуренко і Стригун проти України» та «Бускаріні та інші проти Сан-Марино»).
Порушення процедури автоматизованого розподілу справи, а також ігнорування вимог щодо самовідводу свідчать про те, що суддя Хардіна діяла всупереч принципу «суду, встановленого законом». Це ставить під сумнів легітимність її участі у розгляді справи, що є прямим порушенням ст. 6 ЄКПЛ.
Крім того, ст. 5 ЄКПЛ гарантує, що нікого не може бути позбавлено свободи, окрім як компетентним судом відповідно до встановленої законом процедури. Рішення ЄСПЛ у справі «Yefimenko проти Росії» (§§ 109-11) чітко вказує, що суд не є компетентним, якщо його склад не відповідає вимогам закону. У даному випадку порушення процедури визначення судді робить розгляд справи нелегітимним, що порушує право Чучковського В.В. на свободу.
Аналіз дисциплінарної відповідальності судді
Згідно зі статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарна відповідальність судді може наставати за низку порушень, включаючи умисне або внаслідок грубої недбалості порушення норм процесуального права, порушення прав людини, безпідставне затягування розгляду справи та недотримання правил самовідводу. Усі ці підстави прямо стосуються дій судді Хардіної у справі ЄУН 761/29897/25.
Умисність чи груба недбалість?
Скарга стверджує, що порушення були умисними, що є серйозним звинуваченням. Умисність передбачає свідоме ігнорування суддею норм закону, що може свідчити про недоброчесність. Однак навіть якщо дії судді були результатом грубої недбалості, це не зменшує їхньої тяжкості, оскільки такі порушення призводять до істотних негативних наслідків для підозрюваного та довіри до правосуддя загалом.
Вплив на авторитет правосуддя
Дії судді Хардіної, описані у скарзі, підривають авторитет правосуддя. Порушення принципів неупередженості, законності та своєчасності розгляду справ створюють враження, що судова система не здатна забезпечити справедливість. Це особливо критично в умовах, коли довіра до судів в Україні залишається низькою через історичні проблеми з корупцією та упередженістю.
Юридичні наслідки та рекомендації
Згідно зі статтею 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», дисциплінарна скарга може призвести до притягнення судді до відповідальності, аж до звільнення з посади. Скаржник Криворучко Л.С. прямо просить звільнити суддю Хардіну, що є крайньою мірою, але може бути виправданою за умови підтвердження всіх викладених фактів.
Вища рада правосуддя має розглянути скаргу в рамках дисциплінарного провадження, перевіривши надані докази, зокрема копії картки руху документу та звіту автоматизованого розподілу справ. У разі підтвердження порушень ВРП може застосувати дисциплінарне стягнення, яке може включати догану, тимчасове відсторонення або звільнення.
Для забезпечення справедливого розгляду скарги рекомендується:
1. Провести ретельну перевірку всіх документів, поданих скаржником.
2. Допитати суддю Хардіну щодо причин порушення процедури розподілу справи та ігнорування самовідводу.
3. Залучити незалежних експертів для аналізу відповідності дій судді нормам КПК України та ЄКПЛ.
4. Забезпечити прозорість дисциплінарного провадження для уникнення звинувачень у упередженості.
Висновки
Дисциплінарна скарга проти судді Хардіної Оксани Петрівни у справі ЄУН 761/29897/25 висвітлює серйозні проблеми у функціонуванні Шевченківського районного суду міста Києва. Порушення порядку автоматизованого розподілу справ, ігнорування правил самовідводу та безпідставне затягування розгляду клопотання є не лише порушеннями процесуального законодавства, але й прямими порушеннями прав людини, гарантованих ЄКПЛ. Ці дії підривають довіру до судової системи та вимагають негайного реагування з боку Вищої ради правосуддя.
Суддя Хардіна, як особа, що здійснює правосуддя, зобов’язана дотримуватися найвищих стандартів етики та законності. Натомість її дії, описані у скарзі, свідчать про можливу недбалість або навіть умисне порушення закону, що є неприпустимим для судді. Вища рада правосуддя має вжити всіх необхідних заходів для встановлення істини та забезпечення справедливості, щоб подібні випадки не повторювалися в майбутньому.
Джерела
1. Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
2. Кримінальний процесуальний кодекс України.
3. Європейська конвенція з прав людини.
4. Рішення ЄСПЛ у справах «Сокуренко і Стригун проти України», «Бускаріні та інші проти Сан-Марино», «Yefimenko проти Росії».
5. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39.
6. Лист ВССУ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів».
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”