Юлія Свириденко, яка 17 липня 2025 року стала 19-м прем’єр-міністром України, є однією з ключових фігур в економічній політиці країни за останні роки. Її кар’єрний шлях від Чернігівської обласної державної адміністрації до Кабінету Міністрів та Офісу Президента демонструє швидке просування, яке, однак, супроводжується критикою щодо її лояльності до влади, ефективності економічних ініціатив та окремих суперечливих моментів, таких як висока зарплата за викладання в Київській школі економіки (KSE). У цій статті ми критично проаналізуємо діяльність Свириденко, оцінимо її внесок у розвиток економіки України та розглянемо суперечності, які викликають дискусії в суспільстві.
Кар’єрний шлях Юлії Свириденко
Юлія Свириденко народилася 25 грудня 1985 року в Чернігові. Закінчивши Київський національний торгівельно-економічний університет зі ступенем магістра з антимонопольного менеджменту, вона розпочала кар’єру у 2008 році як економістка в українсько-андоррському підприємстві АТ «АМП». У 2011 році Свириденко очолила представництво Чернігова в місті Усі (Китай), що стало унікальним досвідом для залучення інвестицій в економіку регіону. З 2015 року вона працювала директоркою Департаменту економіки Чернігівської ОДА, а у 2018 році виконувала обов’язки голови ОДА.
У 2019 році Свириденко приєдналася до Міністерства економіки як заступниця міністра, а згодом стала першою заступницею та очолила міністерство у 2021 році. Її призначення на посаду першої віцепрем’єр-міністерки та міністерки економіки пов’язують із впливом Андрія Єрмака, керівника Офісу Президента, що викликало критику щодо її політичної залежності.
Економічні ініціативи: успіхи та виклики
Паливна криза 2022 року
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Свириденко відповідала за розв’язання паливної кризи, спричиненої ударами по інфраструктурі. Хоча вона активно працювала над стабілізацією постачання пального, критики зазначають, що реакція уряду була повільною, а дефіцит пального тривав довше, ніж очікувалося, що негативно вплинуло на економіку та населення.
Національний кешбек та інші програми
Свириденко була ініціаторкою програми національного кешбеку, яка мала стимулювати внутрішнє споживання та підтримувати економіку. Проте економісти розкритикували цю ініціативу, вказуючи на її низьку ефективність та недостатнє обґрунтування. Аналогічні критичні відгуки отримала програма «Зимова тисяча», спрямована на підтримку громадян під час кризи. Ці програми часто сприймалися як популістські, а їхній внесок в економічне зростання (2,9% ВВП у 2024 році) був незначним порівняно з очікуваннями.
Бронювання від мобілізації
Свириденко також відповідала за систему бронювання працівників від мобілізації, що викликало суперечки. Критики вказують на непрозорість процесу та можливі зловживання, коли бронювання отримували не лише ключові працівники стратегічних галузей, але й особи, наближені до влади. Це підірвало довіру до її управлінських рішень.
Угода про корисні копалини зі США
Одним із ключових проєктів Свириденко була підготовка угоди зі США щодо видобутку корисних копалин, підписаної 30 квітня 2025 року. Угода охоплює 57 мінералів і передбачає створення інвестиційного фонду для відбудови України. Хоча Свириденко наголошувала на рівноправності угоди, критики, зокрема Reuters, повідомляли про напружену атмосферу переговорів та вимоги США щодо контролю над частиною газотранспортної системи. Це викликало занепокоєння щодо втрати суверенітету над ресурсами.
Скандали та суперечності
Хоча ім’я Свириденко рідко асоціювалося з гучними скандалами, один із них привернув значну увагу. У 2024 році вона задекларувала 3,1 мільйона гривень доходу за шість місяців викладання в Київській школі економіки (KSE). Ця сума перевищувала її річний дохід у Кабінеті Міністрів, що викликало звинувачення в конфлікті інтересів, оскільки KSE отримувала гранти, розподілом яких займалося Міністерство економіки. Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку, але результати залишаються невідомими.
Критики також зазначають, що Свириденко демонструє надмірну лояльність до Офісу Президента, зокрема до Андрія Єрмака. Її швидке кар’єрне зростання пов’язують із підтримкою Єрмака, що викликає питання щодо її незалежності у прийнятті рішень.
Економічні результати та критика
Економіка України під керівництвом Свириденко зазнала значних викликів. У 2022 році ВВП країни впав на третину, у 2023 році зріс на 5,5%, але в 2024 році зростання сповільнилося до 2,9%. Світовий банк прогнозує подальше зниження темпів зростання до 5,2% у 2026 році. Критики, зокрема нардеп Данило Гетманцев, вважають, що економічний блок уряду недопрацьовує, а Свириденко не змогла забезпечити стабільне відновлення.
Попри це, Свириденко має певні досягнення. Вона сприяла дерегуляції (скасовано 620 дозволів і ліцензій у 2024 році), розвитку індустріальних парків та локалізації виробництва (58% українських компонентів у держзакупівлях оборонної техніки). Проте ці ініціативи часто сприймаються як недостатні для розв’язання економічних проблем.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”