Аналіз довіри до судової системи в Україні 2025 року

Вступ

10 липня 2025 року на конференції URC 2025 голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов заявив, що низький відсоток оскаржених рішень у господарських судах є доказом довіри до судової системи України. Ця теза викликала дискусії, адже вона виглядає спрощеною і поверхневою. Кількість оскаржень не є прямим показником довіри, а швидше відображає ефективність судів, їхнє навантаження, а також фінансові, процесуальні та інші бар’єри для подання скарг.

Ця стаття пропонує критичний аналіз тези Маслова, спираючись на соціологічні дані, експертні думки та поточні реформи судової системи в Україні. Ми розглянемо, чому довіра до судів залишається низькою, які фактори впливають на цю ситуацію, та оцінимо, чи достатні поточні реформи для її виправлення.

Соціологічні дані про довіру до судової системи

Довіра до судової системи в Україні залишається на критично низькому рівні. Згідно з даними Центру прав людини “ЗМІНА”, лише 9% українців довіряють судам. Дослідження Київського міжнародного інституту соціології та Фонду “Демініціативи”, проведене на замовлення DEJURE, показує, що 69% громадян не довіряють Верховному Суду. Бізнес-спільнота також вважає суди однією з трьох головних перешкод для інвестицій, що підкреслює системні проблеми в судовій системі.

Ці дані суперечать тезі Дениса Маслова. Як зазначає стаття на “Pravo.ua“, судова система демонструє певну адаптивність, але це не означає відновлення довіри. Суддя-спікер ПАГС Марина Барсук підкреслює, що висока публічна контрольовність сприяє прозорості та відповідальності, але довіра будується через щоденну роботу суддів і діалог із суспільством.

Фактори, що впливають на довіру

Низький рівень довіри до судової системи обумовлений кількома ключовими факторами:

1. Корупція

Історично корупція була однією з головних проблем судової системи України. Звинувачення суддів у хабарництві та політичному тиску підривають довіру громадян. За даними НАБУ за 2024 рік, лише 5 суддів із 4999 отримали підозри, що становить 0,1% від загальної кількості. Це найнижчий показник порівняно з іншими інституціями (наприклад, 10 із 401 народного депутата). Проте навіть такі низькі цифри не свідчать про відсутність корупції, а можуть вказувати на складність її виявлення.

2. Незалежність суддів

Питання незалежності суддів залишається актуальним. Згідно з доповіддю Європейської Бізнес Асоціації за 2023 рік, ефективність судової системи оцінюється у 2,73 бала за 5-бальною шкалою, що вказує на серйозні проблеми. Судді часто стикаються з тиском з боку політичних сил або впливових осіб, що підриває їхню здатність ухвалювати неупереджені рішення.

3. Ефективність судів

Затримки в розгляді справ і складності з доступом до правосуддя для деяких категорій громадян знижують довіру. Дослідження “Ставлення громадян України до судової системи” 2019 року, проведене Центром Разумкова, показало, що багато українців вважають суди повільними та неефективними.

4. Прозорість

Недостатня прозорість судових процесів і брак інформування громадськості також впливають на довіру. Хоча реформи передбачають впровадження цифрових технологій, їхній ефект поки що обмежений.

Фактор	Опис	Вплив на довіру
Корупція	Звинувачення суддів у хабарництві та політичному тиску	Значно знижує довіру
Незалежність суддів	Тиск з боку політичних сил і впливових осіб	Підриває віру в неупередженість судів
Ефективність судів	Затримки в розгляді справ і обмежений доступ до правосуддя	Знижує довіру через неефективність
Прозорість	Недостатня інформованість про судові процеси	Обмежує довіру через брак відкритості

Реформи судової системи

Україна активно працює над реформами судової системи, щоб підвищити її ефективність і відновити довіру. Однією з ключових ініціатив є Стратегія розвитку системи правосуддя на 2024-2029 роки, яка включає:

Реформу Верховного та Конституційного судів.
Посилення ролі Вищої ради правосуддя.
Оптимізацію Державної судової адміністрації.
Створення нових судів і нової мережі місцевих судів.

За даними “Sud.ua“, станом на червень 2025 року стратегія була готова на 99%, але ще не затверджена Президентом. Вона є частиною “Роудмапу з питань верховенства права”, який є ключовим для переговорів про вступ України до ЄС.

Інші важливі кроки включають:

Відкриті конкурси на посади суддів: Залучення іноземних експертів до конкурсних комісій спрямоване на забезпечення прозорості та професіоналізму. Проте, як зазначає стаття на “Ukrinform” від 26 грудня 2024 року, ці заходи не змогли суттєво підвищити довіру громадян.
Цифрова трансформація: Впровадження цифрових технологій у судову практику, включаючи використання штучного інтелекту, обговорювалося на міжнародній конференції “Судові системи в перехідний період” у липні 2025 року. Ці ініціативи покликані підвищити ефективність і доступність правосуддя.

Попри ці зусилля, прогрес залишається повільним. Наприклад, за даними Європейської Бізнес Асоціації, ефективність судової системи зросла лише з 2,67 у 2022 році до 2,73 у 2023 році, що є незначним покращенням.

Критика тези Дениса Маслова

Теза Дениса Маслова про те, що низький відсоток оскаржених рішень є доказом довіри, є спрощеною і не враховує складних факторів. По-перше, низька кількість оскаржень може бути наслідком того, що громадяни не бачать сенсу в апеляціях через неефективність судової системи або фінансові бар’єри. По-друге, соціологічні дані чітко вказують на низький рівень довіри до судів, що суперечить інтерпретації Маслова.

Як зазначає стаття на “Pravo.ua”, довіра до судової системи будується не через статистику оскаржень, а через щоденну роботу суддів, послідовність їхніх дій і діалог із суспільством. Без глибоких змін у культурі правосуддя, забезпеченні повної незалежності суддів і посиленні прозорості, статистичні показники залишатимуться лише цифрами.

Висновок

Для відновлення довіри до судової системи України потрібні не лише формальні реформи, але й глибокі зміни в культурі правосуддя. Незалежність суддів, прозорість процесів і ефективність судів є ключовими для створення системи, якій довірятимуть громадяни та бізнес. Поки що теза Дениса Маслова про низький відсоток оскаржень як доказ довіри не відповідає реальності, адже соціологічні дані та експертні думки вказують на системні проблеми.

Україна має продовжувати реформи, але з акцентом на реальні зміни, а не на статистичні показники. Лише комплексний підхід, що враховує юридичні, соціальні та культурні аспекти, зможе забезпечити створення справді довіреної судової системи, яка стане основою для відновлення країни, залучення інвестицій і європейського майбутнього.

Джерела

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”