Криза довіри до адвокатури України

Адвокатура в Україні є одним із ключових інститутів правової системи, покликаним захищати права громадян та забезпечувати верховенство закону. Проте останні події, пов’язані з діяльністю Лідії Ізовітової, нелегітимної голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ) та Ради адвокатів України (РАУ), а також Олексія Фазекоша, нелегітимного голови Ради адвокатів Закарпатської області, ставлять під сумнів їхню відповідність високим стандартам професії. Звинувачення у підробці документів, порушеннях адвокатської етики та наклепницьких кампаніях, зокрема проти патріотів України, таких як Степан Сікора та Лариса Криворучко, свідчать про системну кризу в адвокатурі. Ця стаття аналізує їхні дії, спираючись на публікації в інтернеті, зокрема з офіційного сайту НААУ та видання «Фенікс-слово», “ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”,  а також юридичні норми, включаючи Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правила адвокатської етики.

Лідія Ізовітова: Нелегітимність і бездіяльність

Лідія Ізовітова,  яка поза визначені Законом нелегітимно очолює НААУ та РАУ, позиціонує себе як лідер, що зміцнює авторитет адвокатури. Проте її діяльність викликає серйозні запитання щодо легітимності та ефективності. Звинувачення у нелегітимності її перебування  на посаді голови НААУ неодноразово лунали в професійних колах, однак досі не отримали належної перевірки. Більше того, її бездіяльність у питанні реагування на скандали, пов’язані з Олексієм Фазекошем, підриває довіру до інституту адвокатури.

Бездіяльність у справі Фазекоша

Олексій Фазекош, нелегітимний голова Ради адвокатів Закарпатської області, опинився в центрі скандалу через кримінальне провадження №12023078040000715 від 06.10.2023, де його звинувачують у підробці свідоцтва про право на адвокатську діяльність (ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ст. 255 Кримінального кодексу України). Ці звинувачення стосуються серйозних злочинів, таких як шахрайство.

Замість того, щоб ініціювати дисциплінарне провадження чи призупинити повноваження Фазекоша до з’ясування обставин, Ізовітова не вживає жодних публічних заходів. Це суперечить ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка зобов’язує адвокатів, зокрема керівників, зміцнювати повагу до професії.

Чому Ізовітова терпить Фазекоша, попри його скандальну поведінку? Чи є це свідченням її неспроможності управляти організацією, чи, можливо, існує особистий інтерес у збереженні статус-кво? Відсутність реакції з її боку створює враження, що НААУ під її керівництвом ігнорує принципи прозорості та відповідальності, що є прямим порушенням ст. 57 Правил адвокатської етики (ПАЕ), яка вимагає від адвокатів уникати дій, що завдають шкоди авторитету професії.

Порушення принципів лідерства

Як голова НААУ, Ізовітова мала б бути прикладом дотримання етичних стандартів. Проте її мовчання щодо дій Фазекоша, який використовує YouTube-канали для наклепницьких атак, свідчить про неспроможність виконувати свої обов’язки. Згідно зі ст. 8 ПАЕ, адвокат зобов’язаний уникати приниження гідності інших осіб, а ст. 10 ПАЕ забороняє співпрацю з особами сумнівної репутації. Ігноруючи порушення Фазекоша, Ізовітова опосередковано сприяє деградації адвокатської професії, що має далекосяжні наслідки для правової системи України.

Олексій Фазекош: Символ гротескної деградації

Олексій Фазекош, як голова Ради адвокатів Закарпатської області, мав би бути взірцем професіоналізму та етики. Натомість його дії свідчать про систематичне порушення норм закону та етичних принципів. Звинувачення у підробці свідоцтва, наклепницькі кампанії та використання одіозних персонажів для дискредитації опонентів роблять його символом кризи в адвокатурі.

Кримінальне провадження: Підробка документів

Згідно з інформацією, опублікованою на сайтах «Фенікс-слово» та “ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”, проти Фазекоша відкрито кримінальне провадження №12023078040000715 від 06.10.2023 за статтями, що стосуються підробки документів, шахрайство. Ці звинувачення є надзвичайно серйозними, адже підробка свідоцтва про право на адвокатську діяльність не лише дискредитує самого Фазекоша, але й ставить під сумнів легітимність його діяльності як адвоката та керівника.

Замість того, щоб захищати свою репутацію в судовому порядку, Фазекош обрав шлях інформаційного терору, використовуючи YouTube-канали «Погляд Фазекоша» та «Олексій Фазекош» для поширення наклепу. Це є прямим порушенням ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка вимагає від адвоката демонструвати повагу до професії у всіх сферах діяльності.

Наклепницькі кампанії на YouTube

Фазекош використовує свої YouTube-канали як платформи для дезінформації та атак на громадян, зокрема Степана Сікору, шеф-редактора «Фенікс-слово», та Ларису Криворучко, голову ГО «Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко». У відео, таких як «Актуальне інтерв’ю Олексія Фазекоша про адвокатуру, нечисту силу, агентів РФ і долю України», він бездоказово звинувачує їх у співпраці з Російською Федерацією, фінансуванні через Словенію та причетності до тяжких злочинів. Наприклад:

«…Є група осіб. Серед них Лариса Криворучко, Степан Сікора. Це люди, які за останніми нашими даними, працюють на російську федерацію. При чому – напряму. Здійснюється їх фінансування. По останнім даним, які отримали, фінансування відбувається через Словенію, через колишніх співробітників КДБ СРСР…»

Такі звинувачення, висловлені в умовах воєнного стану, є не лише наклепом, але й потенційно злочинними діями, що підпадають під ст. 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину). Вони спрямовані на дискредитацію патріотів, які активно підтримують національні інтереси України.

Гротескні образи та моральна деградація

Фазекош не обмежується звинуваченнями у державній зраді. У своїх відео він вдається до гротескних образ, порівнюючи Сікору, Криворучко та інших із «особливо небезпечними» пацієнтами психіатричної клініки:

«…Що приїзджає перевірка психіатричну клініку, йдуть по коридору врачі, і зліва тихопомішані, справа буйнопомішані, в кінці велика залізна клітка з надписом: «Особливо небезпечні». І там сидить Криворучко, Сікора …»

Такі висловлювання порушують ст. 8 ПАЕ, яка забороняє приниження гідності інших осіб, а також ст. 297 Цивільного кодексу України, що захищає честь і гідність громадян. Ще більш обурливим є використання фейкових звинувачень у тяжких злочинах, таких як отруєння дітей та зґвалтування, з демонстрацією порнографічного матеріалу як «доказу». Це може підпадати під ст. 301 ККУ (поширення матеріалів порнографічного характеру).

Співучасники наклепу

Фазекош залучає до своєї кампанії одіозних персонажів, таких як Олександр Красовицький, якого у 2021 році СБУ затримала за хабарництво, а нині він перебуває у розшуку за викрадення дитини. У відео Красовицький повторює наклепницькі звинувачення, називаючи Сікору та Криворучко «гряззю з-під нігтів». Співпраця з особами сумнівної репутації є прямим порушенням ст. 10 ПАЕ.

Російська символіка: Провокація чи зрада?

Особливо скандальним є використання Фазекошем російської символіки. У відео «Актуальне звернення голови Ради адвокатів Закарпатської області Олексія Фазекоша» на задньому плані видно герб Росії, частково прикритий прапором України. У період воєнного стану це виглядає як відверта провокація, що вимагає перевірки правоохоронними органами. Такі дії суперечать патріотичним принципам, які адвокат мав би підтримувати, і викликають запитання щодо його лояльності до України.

Порушення адвокатської етики в соцмережах

Офіційна позиція НААУ, викладена в публікації від 30.06.2025 на сайті unba.org.ua, підкреслює, що адвокат у соцмережах завжди сприймається як представник професії.

За словами Юрія Григоренка, заступника голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення, адвокат зобов’язаний демонструвати повагу до інституту адвокатури, уникати конфліктів інтересів і не розголошувати адвокатську таємницю.

Проте дії Фазекоша прямо суперечать цим принципам. Його YouTube-канали стали ареною для наклепу, образ і дезінформації, що завдає шкоди репутації адвокатури.

Згідно зі ст. 57 ПАЕ, адвокат у соцмережах може розміщувати лише ту інформацію, яка не шкодить авторитету професії. Фазекош, навпаки, використовує ці платформи для особистих атак, що є грубим порушенням етичних норм. Його поведінка контрастує з рекомендаціями Григоренка, який закликає адвокатів будувати комунікацію на демонстрації фаховості, а не на приниженні інших.

Вплив на суспільство та адвокатуру

Дії Ізовітової та Фазекоша мають далекосяжні наслідки:

1. Дискредитація адвокатури: Скандали, пов’язані з Фазекошем, та бездіяльність Ізовітової підривають довіру до НААУ та адвокатури загалом.

2. Атмосфера страху: Наклепницькі кампанії створюють атмосферу недовіри, особливо в умовах війни, коли єдність є критично важливою.

3. Відволікання від реальних проблем: Атаки на патріотів, таких як Степан Сікора та Лариса Криворучко, відволікають увагу від боротьби з корупцією та зловживаннями в адвокатурі.

Інтернет-видання “ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко” та  «Фенікс-слово» відіграють ключову роль у викритті цих порушень, надаючи платформу для правди. Проте Фазекош намагається дискредитувати це медіа, звинувачуючи Сікору у «псевдожурналістиці», що є ще одним прикладом його маніпулятивної тактики.

Юридична оцінка дій

Дії Фазекоша мають ознаки кількох правопорушень:

1. Наклеп (ст. 383 ККУ): Завідомо неправдиві звинувачення у співпраці з Росією, зґвалтуванні та отруєнні дітей.

2. Поширення порнографічного контенту (ст. 301 ККУ): Використання порнографічного відео як «доказу».

3. Порушення адвокатської етики (ст. 8, 10, 57 ПАЕ): Приниження гідності, співпраця з особами сумнівної репутації, шкода авторитету адвокатури.

4. Підрив авторитету адвокатури (ст. 12 Закону): Дії, що суперечать принципам професії.

Бездіяльність Ізовітової також може розглядатися як порушення її обов’язків як керівника НААУ, що вимагає розслідування.

Висновки та рекомендації

Лідія Ізовітова та Олексій Фазекош є символами кризи в українській адвокатурі. Бездіяльність Ізовітової та скандальні дії Фазекоша, включаючи підробку документів, наклеп і використання російської символіки, підривають довіру до професії. Суспільство, РАУ та правоохоронні органи мають негайно відреагувати:

1. Дисциплінарне провадження проти Фазекоша: НААУ повинна призупинити його повноваження до завершення розслідування кримінального провадження.

2. Перевірка легітимності Ізовітової: Потрібна прозора перевірка перебування  Ізовітової на посаду голови НААУ.поза визначений Законом термін.

3. Захист жертв наклепу: Степан Сікора, Лариса Криворучко та інші мають подати позови про захист честі, гідності та ділової репутації.

4. Реформування НААУ: Необхідні зміни в управлінні організацією для забезпечення прозорості та відповідальності.

Адвокатура України потребує лідерів, які зміцнюють її авторитет, а не руйнують його. Час для відповідальності настав.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”