Скандальний бізнесмен під ударом

Віктор Поліщук, відомий український бізнесмен, власник мережі “Ельдорадо” та ТРЦ “Гулівер”, опинився в центрі уваги через арешт значної частини його активів. У червні 2025 року суд наклав арешт на промислові та розподільчі склади в селі Квітневе під Броварами, а також на 31 гектар землі, що належать ТОВ “Техенерготрейд”, де Поліщук володіє 95% часткою. Ця подія стала кульмінацією низки скандалів, пов’язаних із боргами, звинуваченнями у шахрайстві та санкціями РНБО. Чи стане це остаточним ударом по бізнес-імперії Поліщука? У цій статті ми проаналізуємо ключові аспекти справи, її передумови та можливі наслідки для українського бізнесу.

Арешт активів: що сталося?

16 червня 2025 року суд ухвалив рішення про арешт значних активів, що належать ТОВ “Техенерготрейд”. Під арешт потрапили:

• Промислові та розподільчі склади у селі Квітневе під Броварами, які займають площу, еквівалентну 40 футбольним полям.

• 31 гектар землі під цими складами, що є ключовим активом складського бізнесу Поліщука.

За даними ЗМІ, складський бізнес оцінюється приблизно в 60 млн доларів, що робить його важливим елементом бізнес-імперії Поліщука. Однак цей арешт не пов’язаний із санкціями РНБО, введеними у квітні 2025 року через ймовірне постачання російських товарів під виглядом китайських. Натомість він є результатом розслідування справи про банкрутство банку “Михайлівський”, яке тягнеться ще з 2016 року.

Чому арешт складів є критичним?

Склади під Броварами були не лише логістичним центром для мережі “Ельдорадо”, але й важливим джерелом доходу. У 2022 році частина складів була зруйнована внаслідок російської ракетної атаки, що призвело до значних втрат, зокрема через необхідність утилізації замороженої продукції. КП “Бровари-Благоустрій” витратило місяці на ліквідацію наслідків, а для захоронення біологічних відходів довелося виділяти 2 гектари комунальної землі. Арешт решти складів може остаточно підірвати фінансовий стан бізнесу Поліщука, адже ритейл-сегмент “Ельдорадо” також перебуває в кризі.

“Ельдорадо”: від лідера до банкрутства

Мережа “Ельдорадо” колись була однією з найбільших в Україні, налічуючи 125 магазинів до початку повномасштабної війни у 2022 році. Проте станом на червень 2025 року їх залишилося лише три — два в Києві та один в Умані. Що призвело до такого занепаду?

1. Фінансові проблеми: ТОВ “Дієса”, юридична особа мережі, накопичило борги на суму 2,5 млрд грн. У 2023 році компанія намагалася уникнути банкрутства через процедуру досудової санації, яка передбачала повернення лише 30% боргів кредиторам, ще 40% — після компенсації збитків від країни-агресора, а решту — списання. Проте Верховний суд у листопаді 2024 року скасував цей план на вимогу кредиторів, які вважали, що банкрутство дасть кращі шанси на повернення коштів.

2. Скандали та санкції: У квітні 2025 року РНБО ввела санкції проти Поліщука через звинувачення у постачанні російської техніки під виглядом китайської. Це стало ще одним ударом по репутації мережі, яка й без того страждала від звинувачень у несплаті податків та невиконанні боргових зобов’язань.

3. Військові втрати: Руйнування складів у 2022 році значно послабило логістичну інфраструктуру “Ельдорадо”, що ускладнило операційну діяльність.

Наразі справа про банкрутство ТОВ “Дієса” (№910/12677/23) затягується через процедурні затримMutual: зміни кредиторів, перенесення судових засідань тощо. Це дає Поліщуку шанс виграти час, але чи надовго?

Банк “Михайлівський”: фінансова піраміда на 23 млрд грн

Одним із ключових епізодів, що призвели до арешту активів, стало розслідування банкрутства банку “Михайлівський”, де Поліщук мав частку 92,5%. У 2016 році банк був визнаний неплатоспроможним, а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) назвав його діяльність фінансовою пірамідою. Основні звинувачення:

• Виведення активів: Напередодні введення тимчасової адміністрації з банку було виведено заставне майно на 2,6 млрд грн.

• Фіктивні операції: Менеджмент “Михайлівського” провів фіктивне повернення 1,6 млрд грн на рахунки вкладників, хоча ці кошти реально не надходили.

• Загальний борг: За даними НБУ, Поліщук заборгував державі, вкладникам і кредиторам 23 млрд грн.

Цікаво, що попри розслідування, яке триває з 2016 року, жодного вироку у цій справі досі немає. Це викликає питання щодо ефективності правоохоронної системи та її здатності притягнути до відповідальності впливових бізнесменів.

ТРЦ “Гулівер”: борги на пів мільярда доларів

Ще один скандал пов’язаний із ТРЦ “Гулівер”, який Поліщук придбав у 2012 році. ТРЦ будувався на кредити державних банків “Ощадбанк” та “Укрексім” на суму 441 млн доларів, але Поліщук припинив їх обслуговувати у 2014–2016 роках. На початок 2024 року прострочка склала 500 млн грн, а загальний борг сягнув 14 млрд грн.

У 2020 році держава реструктуризувала борг із виплатами до 2044 року, що виглядало як поблажка для бізнесмена. Проте у березні 2024 року “Ощадбанк” розпочав процедуру стягнення, а в червні ТРЦ передали АРМА. Пошук управителя для “Гулівера” триває, але його оціночна вартість (7,6 млрд грн) покриває лише половину боргу. Це ставить під сумнів можливість повного повернення коштів державним банкам.

Девелоперський бізнес і зв’язки з Росією

Попри санкції та арешт активів, Поліщук зберігає вплив на девелоперський бізнес через торговельні марки та компанії, пов’язані з його родиною. Наприклад, він і його дружина Лілія Різва володіють брендами житлових комплексів, таких як Madison Garden, Krona Park, “Лавандовий” тощо. Партнерами Поліщука є особи, пов’язані з російським бізнесменом Дмитрієм Буряком та родиною ексміністра оборони Павла Лєбєдєва, якого підозрюють у державній зраді.

Щоб приховати зв’язки, Поліщук змінив структуру власності в деяких проєктах, зокрема в ТОВ “Альянс новобуд”. Це викликає питання: чому держава не реагує на ці маневри?

Окремої уваги заслуговують зв’язки родини Поліщука з Росією. Лілія Різва, дружина бізнесмена, є племінницею дружини Дмитра Медведєва. У 2013 році вона брала участь у поїздці до Росії з пропагандистською метою разом із особою, близькою до Віктора Януковича. Ці зв’язки, а також звинувачення у постачанні російських товарів, посилили тиск на Поліщука, але він досі уникає серйозних наслідків.

Чому держава не діє ефективно?

Попри гучні скандали, величезні борги (загалом близько 800 млн доларів, з яких більша частина — перед державою) та санкції, Віктор Поліщук залишається на свободі та продовжує вести бізнес, переписуючи активи на підставних осіб. Його поїздки за кордон під виглядом волонтерської діяльності також не призвели до серйозних наслідків, хоча у 2024 році було відкрито кримінальне провадження за незаконний перетин кордону.

Ця ситуація викликає питання про ефективність роботи державних інституцій. Чому розслідування справи “Михайлівського” не завершено? Чому держава дозволила реструктуризацію боргів “Гулівера” на вигідних для Поліщука умовах? І чому його бізнес-структури продовжують функціонувати, попри санкції?

Наслідки для українського бізнесу

Арешт активів Поліщука може стати переломним моментом для українського бізнес-середовища. По-перше, він сигналізує про посилення тиску на підсанкційних бізнесменів, що може підвищити довіру до правоохоронних органів. По-друге, це може вплинути на ритейл-ринок, адже занепад “Ельдорадо” відкриває можливості для конкурентів. По-третє, ситуація з “Гулівером” підкреслює проблему повернення боргів державним банкам, що є важливим для фінансової стабільності країни.

Однак ключовим залишається питання: чи вдасться державі довести справу до кінця? Попередній досвід показує, що впливові бізнесмени часто уникають відповідальності завдяки юридичним маневрам та зв’язкам.

Висновки

Арешт складів Віктора Поліщука став ще одним ударом по його бізнес-імперії, яка вже постраждала від санкцій, боргів та скандалів. Справи “Ельдорадо”, банку “Михайлівський” і ТРЦ “Гулівер” ілюструють системні проблеми українського бізнесу: слабкий контроль за фінансовими махінаціями, повільне правосуддя та недостатня реакція держави на зв’язки з країною-агресором. Чи стане цей арешт початком кінця для Поліщука, чи він знову уникне відповідальності? Час покаже, але ситуація вже викликала значний резонанс.

За матеріалами українських медіа

ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”