Корупція як тінь президентства Зеленського
Корупція в Україні залишається однією з ключових проблем, що підривають довіру до влади та її здатність ефективно управляти країною в умовах війни. Скандал з Олексієм Чернишовим, ексміністром розвитку громад і територій та ексголовою НАК «Нафтогаз», а нині віцепрем’єром та Міністром єдності став черговим підтвердженням системних проблем у владі. Його термінове «відрядження» за кордон на тлі розслідування НАБУ, чутки про домовленості з близьким другом президента Тимуром Міндічем і мовчання Офісу президента лише посилили суспільні підозри. Ця стаття аналізує скандал із Чернишовим, його зв’язок із ширшою системою корупції в Україні та наслідки для репутації президента Володимира Зеленського.
Хто такий Олексій Чернишов і чому його «відрядження» викликало скандал?
Олексій Чернишов — один із ключових гравців у команді Зеленського. Як міністр розвитку громад і територій (2020–2022), він курував амбіційний проєкт «Велике будівництво», який передбачав масштабну реконструкцію інфраструктури за бюджетні кошти. З 2022 року Чернишов очолював НАК «Нафтогаз», а потім став віцепрем’єром та Міністром єдності, що лише посилило його вплив. Однак у 2024 році НАБУ розпочало розслідування, пов’язане з діяльністю Чернишова та його оточення. За даними слідства, компанія KSM Group, пов’язана з Чернишовим, передавала елітні квартири високопосадовцям в обмін на сприяння в отриманні земельних ділянок і дозволів на будівництво.
Коли інформація про розслідування просочилася в ЗМІ, а НАБУ готувалося до обшуків, Чернишов раптово виїхав за кордон у так зване «відрядження». Офіс президента не розкрив ані мети, ані термінів поїздки, що лише підігріло чутки про втечу. За інформацією ZN.UA, близький друг Зеленського, співвласник студії «Квартал 95» Тимур Міндіч терміново вирушив за Чернишовим, щоб переконати його повернутися, обіцяючи передати справу до «більш лояльного» правоохоронного органу. Хоча офіційних підтверджень цим домовленостям немає, сам факт їхньої появи в інформаційному просторі свідчить про глибоку недовіру до влади.
Повернення Чернишова в Україну, як повідомив журналіст Михайло Ткач, стало можливим завдяки «гарантіям». Проте його сім’я залишилася в Європі, що може свідчити про обережність міністра та недовіру до обіцянок Офісу президента. Цей інцидент не лише завдав удару по репутації Зеленського, а й підкреслив системний характер корупції в його оточенні.
«Велике будівництво» чи «Велике крадівництво»?
Проєкт «Велике будівництво», який курував Чернишов, став символом амбіцій Зеленського, але водночас і джерелом численних корупційних скандалів. За даними розслідувань, значна частина бюджетних коштів, виділених на інфраструктурні проєкти, розкрадалася через фіктивні схеми, завищені ціни та підкуп чиновників. Наприклад, у матеріалах справи НАБУ згадуються випадки передачі земельних ділянок і дозволів на будівництво в обмін на хабарі у вигляді елітної нерухомості.
Ці схеми не лише підривали ефективність проєкту, а й відвертали ресурси від критичних потреб, таких як зміцнення армії. У той час, коли Росія готувалася до повномасштабного вторгнення, значна частина бюджетних коштів спрямовувалася на дороги, а не на оборону. Це стало однією з причин слабкої підготовки до війни, що визнали навіть деякі соратники Зеленського.
Корупція в оточенні Зеленського: ключові скандали
Скандал із Чернишовим — лише вершина айсберга. За час президентства Зеленського його команда неодноразово потрапляла в гучні корупційні історії. Ось кілька прикладів:
1. Розкрадання військової допомоги
За даними американського журналіста Сеймура Херша, Україна могла втратити до $400 млн, призначених для закупівлі пального та озброєння. Ці кошти розкрадалися через фіктивні контракти та закупівлі через посередників, у тому числі з Росії. ЦРУ передало Зеленському список із 35 причетних чиновників, але лише 10 із них були звільнені, а кримінальних справ так і не відкрили.
2. Скандали в Міноборони
Міністерство оборони стало епіцентром корупційних схем. Найвідоміші випадки:
-
В’ячеслав Шаповалов: звинувачений у закупівлі їжі для ЗСУ за завищеними цінами (наприклад, яйця по 17 грн за штуку при ринковій ціні 7 грн).
-
Богдан Хмельницький: арештований за закупівлю неякісного умундирування.
-
Артем Шило: звинувачення в розкраданні 95 млн грн на трансформаторах.
-
Олексій Резніков: ексміністр оборони, чия каденція запам’яталася скандалами із закупівлями неякісної форми та завищеними цінами. Попри обіцянки піти у відставку, Резніков уникнув кримінального переслідування і зараз працює в аналітичному центрі GLOBSEC.
3. Відсутність фортифікацій
Одним із найсерйозніших скандалів стало фіктивне будівництво фортифікаційних споруд. У 2024 році ЗМІ повідомили, що з 38 млрд грн, виділених на укріплення, значна частина була розкрадена через «фірми-прокладки». У Харківській, Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях фортифікації або не будувалися, або існували лише на папері. Це призвело до деморалізації військ і загрози прориву фронту. Навіть Зеленський, який особисто контролював проєкт, визнав проблеми, але конкретних дій для їх вирішення не було.
Чому корупція залишається безкарною?
Ключова проблема полягає в системному характері корупції та відсутності політичної волі для її подолання. Офіс президента, замість прозорого розслідування, вдається до тактики «домовленостей» і переведення справ до лояльних правоохоронних органів. Приклад Чернишова, де замість арешту чи обшуків відбулися переговори через Міндіча, є яскравим підтвердженням цього підходу.
Ще одним фактором є контроль над інформаційним простором. «Єдиний марафон», запроваджений після початку війни, обмежив доступ опозиції до медіа, що дозволило владі приглушувати критику. Однак західні партнери, які надають Україні мільярди доларів, дедалі частіше висловлюють занепокоєння щодо розкрадання допомоги. Їхні питання залишаються без відповідей, що загрожує скороченням підтримки.
Наслідки для Зеленського та України
Скандали, подібні до історії з Чернишовим, мають далекосяжні наслідки:
1. Втрата довіри всередині країни: Кумулятивний ефект корупційних скандалів призвів до падіння рейтингу Зеленського. Якщо на початку війни його образ «втомленого Черчилля» викликав довіру, то нині суспільство дедалі більше розчаровується в лідері, який не може контролювати своє оточення.
2. Послаблення міжнародної підтримки: Західні партнери, зокрема США та ЄС, дедалі частіше вимагають прозорості у використанні допомоги. Скандали з розкраданням ставлять під загрозу подальше фінансування.
3. Загроза обороноздатності: Відсутність фортифікацій і розкрадання військової допомоги послаблюють армію, що особливо небезпечно в умовах активних бойових дій.
Чи здатна влада змінитися?
Скандал з Олексієм Чернишовим — це не просто історія про одного чиновника. Це відображення системної кризи в управлінні державою, де корупція стала нормою, а безкарність — правилом. Замість реформ і прозорості влада вдається до кулуарних домовленостей, що лише погіршує ситуацію. Для Зеленського цей скандал є черговим викликом, який вимагає не лише слів, а й дій. Чи здатен він нарешті розірвати корупційне коло? Поки що відповідь залишається невтішною.
Якщо Україна хоче зберегти підтримку партнерів і довіру громадян, потрібні кардинальні зміни: від прозорого розслідування корупційних справ до реформ у правоохоронній і судовій системах. Без цього кожен новий скандал лише наближатиме країну до межі, де втрата довіри стане незворотною.
Головне зображення: колаж Антикор
Лариса Криворучко, Голова ГО “антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”