Лариса Криворучко як символ боротьби за справедливість
У сучасній Україні, де політичні інтриги, медійні маніпуляції та боротьба за владу стали невід’ємною частиною суспільного життя, адвокати, які захищають принципи справедливості, часто стають мішенями для наклепницьких кампаній. Лариса Криворучко, відомий адвокат, є яскравим прикладом професіонала, який не боїться братися за складні та резонансні справи, попри тиск і спроби дискредитації. Її нинішня роль у захисті охоронців п’ятого Президента України Петра Порошенка — Вадима Чучковського та Сергія Волевача — у справі про нібито отримання 40 мільйонів доларів для фінансування виборчої кампанії 2019 року привернула увагу не лише громадськості, а й медіа з сумнівною репутацією, таких як znaj.ua, bagnet.org та advokatpost.com.
Ці видання, відомі своєю історією маніпулятивного контенту та порушеннями журналістських стандартів, розгорнули кампанію проти Криворучко, звинувачуючи її в скандальній репутації, зв’язках із одіозними постатями та навіть антиукраїнській діяльності. Однак уважний аналіз цих звинувачень показує, що вони ґрунтуються на маніпуляціях, перекручених фактах і політичній упередженості, а не на достовірних доказах. Ця стаття детально розбирає справу охоронців Порошенка, аналізує наклепницькі кампанії проти Лариси Криворучко, критикує діяльність згаданих інтернет-видань і висвітлює її внесок у боротьбу за справедливість.
Справа охоронців Порошенка: політична розправа чи реальні звинувачення?
Суть звинувачень і їхня слабка доказова база
Вадим Чучковський і Сергій Волевач, охоронці п’ятого Президента України Петра Порошенка, звинувачуються у змові та отриманні 40 мільйонів доларів, які нібито призначалися для фінансування його виборчої кампанії у 2019 році. Ця справа набула широкого розголосу, адже вона стосується не лише охоронців, а й самого екс-президента, який уже перебуває під тиском інших кримінальних проваджень. Проте ключовим моментом, який викликає сумніви в обґрунтованості звинувачень, є доказова база.
Єдиним “доказом” у цій справі є змонтоване відео та аудіоматеріали, записані на флешку, яку українські правоохоронці отримали від російських джерел під час воєнних дій. Виходячи з норм міжнародного права, такі матеріали не можуть вважатися легітимними в українському суді, адже:
1. Походження доказів: Матеріали, отримані від країни-агресора, особливо в умовах війни, викликають серйозні сумніви щодо їхньої автентичності. Росія неодноразово використовувала фальсифіковані докази для політичних маніпуляцій, і ця справа може бути одним із таких випадків.
2. Монтаж і маніпуляції: Відео та аудіозаписи мають ознаки монтажу, що робить їх ненадійними. Відсутність незалежної експертизи, яка б підтвердила їхню цілісність, лише посилює підозри.
3. Політичний контекст: Справа з’явилася в період загострення політичної боротьби в Україні, коли опоненти Порошенка активно використовують медіа та судові механізми для його дискредитації.
Лариса Криворучко, яка взяла на себе захист Чучковського та Волевача, неодноразово підкреслювала, що справа є політичною та спрямованою на підрив репутації Петра Порошенка. У своєму інтерв’ю на телеканалі “Прямий” 7 червня 2025 року вона заявила про тиск на неї, зокрема про спроби позбавити її адвокатського свідоцтва через її участь у цій справі. Ці заяви підтверджують, що справа має не лише юридичний, а й політичний вимір.
Фізична можливість транспортування 40 мільйонів доларів
Щоб оцінити правдоподібність звинувачень, розглянемо фізичну можливість транспортування 40 мільйонів доларів готівкою, адже саме так, за версією слідства, ці кошти нібито передавалися. Проведемо детальні розрахунки:
-
Розмір і маса купюр:
-
Найпоширеніший номінал для великих сум — 100 доларів.
-
Розмір однієї купюри: 156 × 66 × 0.11 мм.
-
Маса однієї купюри: приблизно 1 грам.
-
Кількість купюр для 40 мільйонів доларів:
40 000 000 / 100 = 400 000 купюр. -
Загальна маса:
400 000 × 1 г = 400 кг.
-
-
Об’єм готівки:
-
Об’єм однієї купюри:
15.6 × 6.6 × 0.011 см = 1.13 см³. -
Загальний об’єм (ущільнене пакування):
400 000 × 1.13 см³ = 452 000 см³ = 0.452 м³. -
На практиці купюри упаковуються в пачки по 100 штук, що додає додатковий об’єм через повітряні проміжки та пакувальні матеріали. З урахуванням цього об’єм може становити 0.6–0.8 м³.
-
-
Чи можливо розмістити в багажнику легкового автомобіля?
-
Об’єм багажника середнього легкового автомобіля (наприклад, седана): 300–600 літрів (0.3–0.6 м³).
-
Для позашляховиків або мінівенів (Toyota Land Cruiser, Mercedes Sprinter) об’єм багажника може сягати 0.7–1.2 м³.
-
Висновок: 40 мільйонів доларів у 100-доларових купюрах теоретично можуть поміститися у великий позашляховик чи мінівен, але транспортування 400 кг готівки вимагало б значних логістичних зусиль, які важко приховати. Наприклад, для перевезення знадобилися б міцні сумки або коробки, спеціально обладнаний транспорт і кілька осіб для завантаження.
-
Ці розрахунки підкреслюють абсурдність звинувачень. Перевезення такої кількості готівки є не лише технічно складним, а й малоймовірним у реальних умовах без залучення значних ресурсів і конспірації. Це ще один аргумент на користь тези про політичну замовність справи.
Критика інтернет-видань: знаряддя маніпуляцій і наклепів
Znaj.ua: платформа з історією фейків і політичного піару
Znaj.ua, яке входить до холдингу Znaj Media, є одним із найбільш суперечливих інтернет-видань в Україні. За даними Вікіпедії, у 2019 році Facebook видалив 168 профілів, 149 акаунтів і 79 груп, пов’язаних із Znaj Media, через поширення фейків і координовану неаутентичну активність. Інститут масової інформації (ІМІ) у 2020 році провів аналіз 19 українських ЗМІ і встановив, що лише 16% матеріалів на znaj.ua відповідають професійним журналістським стандартам, таким як правдивість, достовірність джерел і відокремлення фактів від коментарів. Ці дані свідчать про те, що видання часто використовується для маніпуляцій і політичного піару.
Стаття від 18 червня 2025 року на znaj.ua, присвячена Ларисі Криворучко, є прикладом такого маніпулятивного контенту. Вона опублікована в розділі “компромат” і зосереджена на звинуваченнях у її скандальній репутації, дисциплінарних провадженнях і нібито зв’язках із Віктором Медведчуком. Основні проблеми статті:
1. Відсутність автора: Стаття не має вказівки на автора, що є поширеною практикою для замовних матеріалів, які прагнуть уникнути відповідальності.
2. Маніпулятивний тон: Заголовки на кшталт “Адвокатка Медведчука на службі у Порошенка” мають на меті сформувати негативне сприйняття, хоча зв’язки з Медведчуком ґрунтуються на подіях 2012 року, коли Криворучко брала участь у заходах “Українського вибору”. На той час організація ще не була відкрито проросійською, і такі звинувачення є перебільшенням.
3. Відсутність доказів: Стаття не містить конкретних фактів чи документів, які б підтверджували звинувачення. Наприклад, згадки про “сотні скарг” проти Криворучко не підкріплені жодними офіційними даними.
4. Політична мотивація: Публікація з’явилася в період загострення політичної боротьби проти Порошенка, що вказує на можливу координацію з іншими медіа для дискредитації як адвокатки, так і її клієнтів.
Ймовірним власником znaj.ua є Антон Федченко, пов’язаний із компанією Pragmatico, яка спеціалізується на політичному піарі та просуванні брендів у соціальних мережах. Ця інформація, а також історія видання, підтверджує, що стаття проти Криворучко могла бути частиною замовної кампанії, спрямованої на підтримку певних політичних сил.
Bagnet.org: анонімність і сумнівна об’єктивність
Інтернет-портал bagnet.org, заснований у 2005 році, позиціонує себе як аналітичне видання, що висвітлює теми політики, безпеки та суспільства. Проте його репутація викликає сумніви через непрозорість структури власності та зв’язки з політичними діячами. За деякими даними, видання може бути пов’язане з Олегом Уткіним, Сергієм Вовкуном або навіть Олександром Третьяковим, хоча офіційного підтвердження цьому немає. Окремі джерела, такі як сайт Genshtab, стверджують, що власником є народний депутат Василь Грицак, хоча він публічно заперечив цю інформацію.
Стаття на bagnet.org про Ларису Криворучко повторює звинувачення, опубліковані на znaj.ua, зокрема щодо її участі в “Українському виборі” та скандальної репутації. Основні недоліки:
1. Відсутність нових фактів: Стаття не додає нових даних до вже відомих звинувачень, а лише переказує інформацію з інших джерел, що вказує на її вторинний характер.
2. Упереджений тон: Матеріал акцентує на нібито “дискредитованій репутації” Криворучко, не надаючи доказів чи посилань на офіційні документи.
3. Політичний контекст: Публікація з’явилася одночасно зі статтею на znaj.ua, що може свідчити про скоординовану кампанію.
Непрозорість власності та відсутність чітких джерел інформації роблять bagnet.org ще одним інструментом у медійній війні проти Криворучко та її клієнтів.
Advokatpost.com: “жовта” журналістика під маскою юридичної об’єктивності
Advokatpost.com, яке позиціонує себе як інформаційне агентство, що висвітлює питання адвокатури та правосуддя, насправді є прикладом “жовтої” журналістики. Статті проти Лариси Криворучко, такі як “АДВОКАТ КРИВОРУЧКО ПИСАЛА СТАТТІ ДЛЯ САЙТУ ВІКТОРА МЕДВЕДЧУКА ‘УКРАЇНСЬКИЙ ВИБІР’”, містять кричущі заголовки та голослівні звинувачення. За даними джерел, фактичним власником видання є Валентин Гвоздій, нелегітимний заступник голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ), чиї бізнес-інтереси тісно пов’язані з корупційними скандалами в адвокатурі.
Основні проблеми advokatpost.com:
1. Упередженість і вибірковість: Видання систематично атакує Криворучко, звинувачуючи її в шахрайстві, порушенні етики та інших “злочинах”, але уникає критики таких постатей, як Лідія Ізовітова чи Олексій Фазекош, які мають сумнівну репутацію.
2. Відсутність доказів: Звинувачення проти Криворучко не підкріплені документами чи офіційними джерелами. Наприклад, згадки про її “сотні скарг” є перебільшенням, адже дисциплінарні провадження проти неї завершувалися на її користь.
3. Анонімність авторів: Більшість статей не мають вказівки на автора, що є ознакою замовного контенту.
4. Зв’язки з НААУ: Валентин Гвоздій, імовірний власник, використовує advokatpost.com як інструмент для зведення особистих рахунків, зокрема проти адвокатів, які критикують корупцію в НААУ.
Ці недоліки вказують на те, що advokatpost.com є частиною ширшої кампанії з дискредитації Криворучко, спрямованої на захист інтересів певних груп у адвокатурі.
Лариса Криворучко: адвокатка, яка кидає виклик системі
Професійний шлях і досягнення
Лариса Криворучко є однією з найвідоміших адвокаток України, яка спеціалізується на складних і резонансних справах. Її клієнтський портфель включає таких відомих осіб, як:
-
Вадим Чучковський і Сергій Волевач: Охоронці Петра Порошенка, звинувачені у справі про 40 мільйонів доларів.
-
Андрій Недзельський: Кримінальний авторитет, звинувачений у вбивстві, який перебуває в міжнародному розшуку.
-
Мирослав Продан: Екс-голова Державної фіскальної служби, звинувачений у незаконному збагаченні.
-
Сергій Кузьміних: Народний депутат, підозрюваний у хабарництві.
Незважаючи на одіозність деяких клієнтів, Криворучко дотримується принципу адвокатської етики, який забороняє ототожнювати адвоката з його підзахисними. Її здатність братися за складні справи свідчить про високий професіоналізм і готовність працювати в умовах тиску.
Дисциплінарні провадження: правда чи маніпуляція?
Звинувачення у “скандальній репутації” Криворучко часто базуються на її дисциплінарних провадженнях. За даними Єдиного реєстру адвокатів України, її адвокатська діяльність кілька разів призупинялася:
-
25 жовтня 2023 року: КДКА Рівненської області призупинила її свідоцтво (справа № Д/10-6), але 4 листопада 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд (справа № 460/27546/23) скасував це рішення.
-
23 листопада 2023 року: КДКА Закарпатської області знову призупинила її діяльність, але 13 червня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд (справа № 260/10589/23) поновив її права.
-
28 серпня 2024 року: Нова спроба призупинення, скасована судом 19 лютого 2025 року (справа № 260/5758/24).
Цей “калейдоскоп рішень” свідчить не про порушення з боку Криворучко, а про систематичний тиск на неї. Усі рішення про призупинення її діяльності були скасовані судами, що підтверджує її правоту. Звинувачення у “сотнях скарг” є перебільшенням, адже офіційних даних про таку кількість немає. Натомість ці провадження можуть бути частиною кампанії з дискредитації, організованої впливовими фігурами в адвокатурі.
Зв’язки з “Українським вибором”: міф чи реальність?
Одним із ключових звинувачень проти Криворучко є її нібито зв’язки з Віктором Медведчуком через участь у діяльності “Українського вибору” у 2012 році. Ці звинувачення потребують детального аналізу:
1. Контекст 2012 року: На той час “Український вибір” позиціонувався як громадська організація, яка виступала за економічну інтеграцію з Росією, але ще не мав відверто антиукраїнської риторики. Участь Криворучко в круглих столах чи написання статей для сайту організації не є доказом її антиукраїнської позиції.
2. Відсутність доказів: Жодне з видань не надало документів, які б підтверджували, що Криворучко була активною учасницею проросійських ініціатив. Її діяльність обмежувалася професійними та академічними заходами.
3. Маніпулятивне використання: Звинувачення у зв’язках із Медведчуком використовуються для дискредитації Криворучко, особливо в контексті її захисту охоронців Порошенка, якого також звинувачують у зв’язках із Медведчуком.
Ці звинувачення є прикладом маніпулятивного використання минулого для створення негативного образу адвоката. Її професійна діяльність у 2012 році не має прямого зв’язку з нинішньою справою.
Чому Криворучко обрали для захисту охоронців Порошенка?
Вибір Лариси Криворучко для захисту Вадима Чучковського та Сергія Волевача не є випадковим. Її досвід у резонансних справах, стійкість до тиску та готовність протистояти системі роблять її ідеальним адвокатом для такої складної справи. На відміну від інших адвокатів, які можуть уникати політичних справ через ризик репутаційних втрат, Криворучко демонструє сміливість і відданість принципам справедливості.
Її здатність вигравати судові справи проти КДКА, а також успішний захист клієнтів у складних обставинах підтверджують її компетентність. Команда Порошенка, ймовірно, обрала її саме через ці якості, а не через нібито “зв’язки з Медведчуком”, як стверджують критики.
Аналіз медіа-кампанії проти Криворучко
Механізми дискредитації
Кампанія проти Лариси Криворучко має чіткі ознаки організованої медійної атаки:
1. Синхронність публікацій: Статті на znaj.ua, bagnet.org і advokatpost.com з’явилися майже одночасно, що вказує на можливу координацію.
2. Використання маніпулятивних заголовків: Заголовки на кшталт “Адвокатка Медведчука на службі у Порошенка” чи “Непростий шлях адвоката Криворучко” мають на меті привернути увагу та сформувати негативне сприйняття.
3. Відсутність доказів: Усі звинувачення базуються на чутках, перебільшеннях або перекручених фактах, без посилань на офіційні джерела.
4. Анонімність: Відсутність авторів статей є типовою ознакою замовного контенту, який прагне уникнути відповідальності.
5. Політичний контекст: Публікації з’явилися на тлі загострення політичної боротьби проти Порошенка, що вказує на їхню спрямованість на підтримку певних політичних сил.
Хто стоїть за кампанією?
Ключовою фігурою, яка може бути причетною до кампанії проти Криворучко, є Валентин Гвоздій, імовірний власник advokatpost.com і заступник голови НААУ. Його інтереси тісно пов’язані з Лідією Ізовітовою, головою НААУ, та Олексієм Фазекошем, головою Ради адвокатів Закарпатської області. Ці особи мають історію корупційних скандалів і конфліктів із адвокатами, які виступають за реформи в адвокатурі.
Криворучко, як адвокат, яка критикує корупцію в НААУ, стала незручною для цієї групи. Її захист охоронців Порошенка лише посилив бажання дискредитувати її, адже ця справа має політичне значення і може вплинути на репутацію впливових фігур.
Правда сильніша за наклепи
Лариса Криворучко є символом адвоката, який не боїться кидати виклик системі та захищати справедливість у найскладніших обставинах. Її захист Вадима Чучковського та Сергія Волевача у справі про 40 мільйонів доларів демонструє її професіоналізм і сміливість. Звинувачення проти її клієнтів, засновані на сумнівних доказах із російських джерел, є прикладом політичної розправи, а наклепницькі кампанії з боку znaj.ua, bagnet.org і advokatpost.com лише підтверджують замовний характер атак.
Ці видання, відомі своєю історією маніпуляцій і порушень журналістських стандартів, використовують перекручені факти та голослівні звинувачення, щоб підірвати репутацію Криворучко. Проте її професійна діяльність, успішна боротьба з дисциплінарними провадженнями та відданість принципам справедливості доводять, що вона є справжньою героїнею української адвокатури.
У той час як політичні інтриги та медійні маніпуляції продовжують впливати на суспільство, Лариса Криворучко залишається прикладом того, що правда і справедливість завжди перемагають. Її боротьба проти наклепів і тиску є не лише захистом її клієнтів, а й внеском у зміцнення верховенства права в Україні.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”