Заступник начальника поліції Київської області Андрій Глянько опинився в центрі уваги після оприлюднення його декларації, яка розкриває значні статки. Згідно з даними, опублікованими на порталі Антикор, Глянько володіє п’ятьма квартирами, автомобілем Toyota Camry та готівкою на суму понад 1,4 млн грн. Ця інформація викликає питання щодо джерел доходів посадовця та прозорості його фінансової діяльності.
Нерухомість Глянька: п’ять квартир у двох регіонах
Декларація Андрія Глянька включає чотири квартири в Луганську, придбані у 2009 та 2013 роках:
-
Квартира площею 52,6 м², придбана 8 квітня 2009 року.
-
Квартира площею 44,7 м², куплена 26 лютого 2009 року.
-
Квартира площею 50,7 м², придбана 28 серпня 2013 року за 176 тис. грн.
Крім того, дружина посадовця, Наталія Глянько, володіє квартирою площею 58,4 м² у селі Чайки Київської області, придбаною у 2020 році за 1,65 млн грн. Подружжя також має спільну квартиру в Києві площею 58,1 м², придбану через лізинг від Державної іпотечної установи за 1,5 млн грн. Ця угода, укладена 26 серпня 2020 року, передбачає лізингові зобов’язання на суму 982,5 тис. грн.
Автомобіль та доходи
Андрій Глянько задекларував автомобіль Toyota Camry 2013 року випуску, придбаний у 2022 році за символ匆на сума 10 тис. грн, що викликає сумніви щодо ринкової вартості. У 2022 році Глянько заробив 868 тис. грн, з яких 668 тис. грн – зарплата від Нацполіції, 183 тис. грн – компенсація лізингових платежів, а також соціальні виплати. Наталія Глянько отримала 292 тис. грн доходу, включаючи зарплату від Ощадбанку та проценти.
Готівка та питання до статків
Глянько задекларував 900 тис. грн готівкою, а його дружина – 500 тис. грн та 8,4 тис. доларів. Значна сума готівки, а також дороговартісна нерухомість викликають інтерес до джерел таких активів, адже офіційні доходи подружжя не виглядають достатніми для накопичення таких коштів.
Прозорість чи приховані доходи?
Декларація Глянька порушує питання про прозорість доходів високопосадовців поліції. Велика кількість нерухомості, значні готівкові заощадження та лізингові угоди потребують ретельної перевірки, щоб виключити корупційні ризики. Суспільство очікує від НАЗК та правоохоронних органів належного аналізу таких декларацій.