Андрій Портнов — ім’я, яке стало синонімом закулісного впливу в українській політиці та юстиції. Як заступник глави Адміністрації президента за часів Віктора Януковича, він вибудував потужну систему контролю над судами, правоохоронними органами та навіть бізнес-процесами. Його тінь залишалася в Україні навіть після втечі у 2014 році та повернення у 2019-му. 21 травня 2025 року Портнова застрелили біля американської школи в передмісті Мадрида, що спричинило шквал спекуляцій: від помсти російських спецслужб до конфліктів із бізнес-елітами чи навіть міжнародними наркокартелями. Ця стаття розкриває, як Портнов роками керував судовою системою України, які зв’язки він зберігав після від’їзду з країни та хто міг мати мотив для його усунення.
Хто такий Андрій Портнов?
Андрій Портнов увійшов в українську політику як юрист із репутацією “сірого кардинала”. Його кар’єра почалася ще в 2000-х, але справжній вплив він здобув за часів президентства Віктора Януковича (2010–2014). Як заступник глави Адміністрації президента, Портнов відповідав за судову реформу, яка на практиці стала інструментом концентрації влади в руках лояльних суддів. Його методи включали призначення “правильних” суддів, тиск на нелояльних і створення системи, де ключові рішення ухвалювалися за вказівкою зверху.
Після Революції Гідності в 2014 році Портнов залишив Україну, переїхавши до Росії, а згодом до Європи. Проте у 2019 році, напередодні інавгурації Володимира Зеленського, він повернувся до Києва. За даними джерел “Української правди”, його повернення не було випадковим: Портнов швидко відновив контроль над частиною судової системи та встановив зв’язки з новою владою. Його ім’я пов’язують із Печерським, Шевченківським і Київським апеляційним судами, а також із Державним бюро розслідувань (ДБР).
Портнов не був публічною особою в класичному сенсі. Його Telegram-канал, активний до січня 2022 року, був майданчиком для коментарів і тиску на опонентів, але після початку повномасштабного вторгнення Росії він замовк. Джерела повідомляли, що Портнов оселився в Туреччині, а згодом переїхав до Іспанії, де мешкав із родиною. Проте його вплив на українську політику та суди залишався відчутним.
Судова імперія Портнова
Печерський районний суд: Серце системи
Печерський районний суд Києва став символом впливу Портнова. Очолюваний Русланом Козловим, цей суд розглядає найчутливіші справи, пов’язані з Національною поліцією та ДБР. За законом, голова суду може обіймати посаду не більше двох трирічних термінів, але Козлов залишається на чолі суду вже четвертий термін поспіль. Це порушення, за словами джерел, стало можливим завдяки підтримці Портнова та його зв’язкам у владі.
Печерський суд відігравав ключову роль у справах, які стосувалися політичних опонентів влади. Наприклад, у так званій “вугільній справі” проти Петра Порошенка суд обмежив терміни ознайомлення захисту з матеріалами, що адвокати назвали інструментом тиску. Портнов, за даними джерел, координував ці процеси через свої контакти в ДБР.
Шевченківський суд: Контроль над справами СБУ
Шевченківський районний суд, очолюваний Євгеном Мартиновим із 2020 року, став ще однією ланкою в системі Портнова. Цей суд відповідає за розгляд справ Служби безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ), включаючи звинувачення в державній зраді, корупції та фінансових махінаціях. За інформацією “Української правди”, Шевченківський суд неодноразово фігурував у скандалах, пов’язаних із вибірковим правосуддям. Наприклад, рішення у справах, що стосувалися високопосадовців, часто викликали підозри в упередженості.
Київський апеляційний суд: Фільтр для чутливих рішень
Київський апеляційний суд, зокрема його кримінальна палата під керівництвом заступника голови Володимира Мельника, був ще одним інструментом Портнова. Мельник, за даними джерел, був давнім контактом юриста ще з 2010-х років. Цей суд фільтрував апеляції в справах, що стосувалися топпосадовців, правоохоронців і бізнесменів. Завдяки цьому Портнов міг забезпечувати “правильні” рішення на вищому рівні, уникаючи несподіваних поворотів у чутливих справах.
Механізми впливу
Система Портнова трималася на трьох стовпах: лояльності, кар’єрних послугах і точковому тиску. Судді, призначені за часів його активності, отримували посади, просування чи захист в обмін на виконання вказівок. Наприклад, джерела повідомляють, що Портнов мав прямий вплив на призначення суддів у ключових судах Києва. Ця вертикаль не лише вистояла після повернення Портнова в 2019 році, але й отримала додатковий імунітет за нової влади.
“Портнов був шахістом надвисокого рівня. Жоден інший гравець не міг так майстерно керувати судовою системою”, — зазначає екскерівник силового блоку в розмові з “Українською правдою”.
Портнов і бізнес-еліти
Портнов мав тісні зв’язки з ключовими бізнесменами України, зокрема Ігорем Коломойським, Дмитром Фірташем і Рінатом Ахметовим. Його юридична експертиза була незамінною в судових процесах, пов’язаних із бізнес-інтересами. Наприклад, у резонансній справі “Роттердам+” Портнов надавав консультації Ахметову, що допомогло бізнесмену уникнути серйозних санкцій.
Однак не всі стосунки були гладкими. Після арешту Коломойського в 2023 році Портнов, за даними джерел, відмовив олігарху в юридичній допомозі. Це могло викликати напругу, хоча доказів причетності Коломойського до вбивства Портнова немає. Аналогічно, Портнов мав конфлікти з іншими бізнесменами, зокрема з Костянтином Жеваго, який ще за часів Януковича скаржився на юриста президенту.
Вугільна справа: Особистий реванш
Однією з найгучніших справ, пов’язаних із Портновим, стала “вугільна справа” проти п’ятого президента України Петра Порошенка. За даними джерел, Портнов курував розслідування, яке активізувалося в грудні 2021 року після санкцій РНБО проти низки політиків, включно з Порошенком. Суть справи полягала в постачанні вугілля з окупованих територій Донбасу замість законтрактованого з ПАР. “Українська правда” вперше оприлюднила цю схему ще в 2016 році, вказавши на причетність Порошенка та Віктора Медведчука.
Портнов, за словами співрозмовників, розглядав цю справу як особистий проєкт. Його головною метою було покарати Порошенка, якого він вважав політичним антагоністом. Печерський суд відігравав ключову роль у тиску на захист, обмежуючи терміни ознайомлення з матеріалами справи. Адвокат Порошенка Ілля Новіков називав ці дії інструментом маніпуляції.
“Портнов роками добивався реваншу. Вугільна справа стала його особистим проєктом”, — стверджує джерело, знайоме з логікою розслідування.
Російський слід: Сівкович і Кулініч
Після вбивства Портнова в Мадриді українські правоохоронці розглядають російський слід як пріоритетну версію. Одним із можливих мотивів є конфлікт Портнова з Володимиром Сівковичем, ексзаступником секретаря РНБО, якого підозрюють у державній зраді та співпраці з ФСБ Росії. Сівкович, за даними слідства, разом із ексочільником СБУ в Криму Олегом Кулінічем передавав ворогу інформацію, що сприяла підготовці повномасштабного вторгнення.
Кулініч стверджував, що Портнов використовував свій вплив у ДБР, щоб ініціювати проти нього справу як помсту за старі конфлікти. Аудіозаписи розмов Сівковича та Кулініча, оприлюднені СБУ, підтверджують їхню співпрацю з російськими спецслужбами. Ця версія додає ваги припущенням, що вбивство Портнова могло бути операцією російських сил, спрямованих на усунення впливового гравця.
Мексиканський слід: “Хімпром” і наркокартелі
Ще одна версія, яку розглядає оточення Портнова, пов’язана з міжнародним наркокартелем “Хімпром”. За інформацією джерел, кілька років тому представники угруповання зверталися до Портнова за юридичною допомогою, але отримали різку відмову. “Хімпром” відомий агресивними методами боротьби з опонентами, включаючи залякування, фізичне насильство та навіть напади кислотою. Справи, пов’язані з картелем, часто потрапляли до Печерського суду, що могло викликати конфлікт інтересів.
За даними правоохоронців, до “Хімпрому” можуть бути причетні народні депутати, судді та прокурори. Наразі лідер угруповання, Єгор Буркін, переховується в Мексиці, а Україна подала запит на його екстрадицію. Оточення Портнова припускає, що вбивство могло бути “сигналом” для інших впливових фігур, зокрема Олега Татарова, заступника керівника Офісу президента.
Конфлікти з Ємельяновим і Жеваго
Портнов мав давні конфлікти з іншими впливовими особами, зокрема з ексзаступником голови Вищого господарського суду Артуром Ємельяновим і олігархом Костянтином Жеваго. Ємельянов, затриманий ДБР у грудні 2024 року, звинувачувався в корупції та втручанні в роботу суду. Його справа, за даними джерел, могла бути пов’язана з впливом Портнова, який контролював ДБР через свої зв’язки. Ємельянов називав своє переслідування замовним і пов’язував його з діяльністю Портнова.
Щодо Жеваго, конфлікт із Портновим сягає часів Януковича. Олігарх використовував прямий зв’язок із президентом, щоб скаржитися на юриста, що створювало Портнову проблеми. Після того, як у Жеваго почалися проблеми із законом, Портнов, за словами джерел, мав особисті мотиви сприяти втраті його активів.
Таємний візит до України
За даними “Української правди”, 17–18 травня 2025 року Портнов таємно відвідав Україну, де зустрічався з топпосадовцями, зокрема із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим і директором ДБР Олексієм Сухачовим. Теми цих зустрічей залишаються невідомими, але їхня значущість підкреслює роль Портнова як куратора правоохоронної системи. Джерела припускають, що він міг обговорювати чутливі справи або готувати нові юридичні стратегії.
Після вбивства Україна запропонувала створити спільну слідчу групу з іспанськими правоохоронцями, але отримала відмову. Іспанські слідчі не виключають причетності українських спецслужб, що ускладнює розслідування. За даними джерел, Україна зацікавлена в доступі до гаджетів Портнова, які можуть містити чутливу інформацію про його союзників і ворогів.
Хто замінить Портнова?
Смерть Андрія Портнова залишила вакуум у судовій системі України. Його вплив ґрунтувався на персональних зв’язках, точковому контролі та гарантіях безпеки для суддів. За словами джерел, відтворити таку систему за короткий час неможливо.
“Суддівська система Портнова — це не хабарі чи залякування. Це гарантії безпеки та кар’єрного зростання”, — пояснює один із прокурорів.
Судді, які працювали під контролем Портнова, можуть діяти за інерцією, але без його захисту їхня лояльність швидко зникне. Наразі навіть найвпливовіші політики не розуміють, чи будуть наступні вбивства і хто стане новою мішенню.
Вплив на владу Зеленського
Смерть Портнова стала ударом по системі влади Володимира Зеленського, яка, попри відсутність публічної опозиції з боку юриста, значною мірою залежала від його закулісного впливу. Його усунення може послабити контроль над судами та правоохоронними органами, що створює ризики для стабільності влади.
Портнов також активно шукав способи зняти з себе американські санкції, запроваджені проти нього в 2021 році. За даними джерел, він збирав інформацію про діяльність в Україні Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та громадських активістів, що могло викликати додаткові конфлікти.
Висновок
Вбивство Андрія Портнова в Мадриді відкрило ящик Пандори української політики. Його смерть залишила більше питань, ніж відповідей: чи був таємний візит до України напередодні вбивства випадковістю? Чи містять гаджети Портнова інформацію, яка може розкрити таємниці влади? І головне — хто стоїть за його усуненням?
Поки іспанське слідство триває, а Україна намагається отримати доступ до матеріалів, таємниці Андрія Портнова залишаються такими ж загадковими, як і його життя. Його смерть — це не лише втрата впливового гравця, а й сигнал про крихкість системи, яку він вибудовував роками. Чи зможе хтось заповнити цей вакуум, і чи стане це початком нових політичних потрясінь в Україні?
За матеріалами: