“Західний інформаційний фронт” продовжує розслідувати діяльність вихідців з оточення Геннадія Кернеса, які, за даними видання, контролюють корупційні потоки в структурах НАК “Нафтогаз України”. Одним із ключових фігурантів є Олексій Калина – колишній прокурор та ексчиновник Харківської міської адміністрації. Разом зі своєю командою, що складається переважно з земляків з Харкова, він обіймає впливові посади в ТОВ “Газорозподільні мережі України” – дочірній компанії “Нафтогазу”. Ця стаття розкриває нові деталі їхньої діяльності, зокрема скандали, пов’язані з тендерами, корупційними схемами та зв’язками з країною-агресором.
Олексій Калина: від прокуратури до “Нафтогазу”
Олексій Калина, який раніше працював у прокуратурі та був наближеним до Геннадія Кернеса, нині займає ключову позицію в ТОВ “Газорозподільні мережі України”. З його приходом до компанії почали з’являтися вихідці з Харківської міської адміністрації та колишні співробітники прокуратури. Ця тенденція викликає питання про те, як формуються кадрові рішення в компанії, що має стратегічне значення для України.
За даними “Західного інформаційного фронту”, Калина створив у “Газмережах” своєрідну “харківську діаспору”, яка контролює ключові департаменти, зокрема юридичний та безпеки. Це дозволяє групі впливати на розподіл ресурсів, контракти та закупівлі, що мають значні фінансові обсяги.
Володимир Рожанський: тіньовий керівник і скандальний минулий
Одним із ключових соратників Калини є Володимир Рожанський – ще один вихідець із Харкова, пов’язаний із Кернесом. Хоча офіційно Рожанський не входить до правління ТОВ “Газорозподільні мережі України”, джерела стверджують, що він фактично керує департаментом охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища.
Рожанський замінив на цій посаді Наталю Переверзеву, переселенку з Донбасу, яку, за чутками, усунули через звинувачення у проросійських поглядах. Цей крок викликав підозри, адже Рожанський сам має неоднозначну репутацію. Його кар’єра тісно пов’язана з Дмитром Святашем – екснардепом від “Партії регіонів” та “Партії “Відродження”, який нині перебуває в Росії та отримав заочний вирок в Україні за шахрайство й державну зраду.
Хто такий Володимир Рожанський?
Рожанський має довгу історію, пов’язану з політичними та корупційними скандалами:
-
У 2015 році він балотувався до Харківської обласної ради від партії “Відродження”, яку очолював Кернес. Завдяки адміністративному ресурсу партія здобула перемогу, а Рожанський став депутатом.
-
У 2018 році його призначили начальником Головного управління Держпраці у Харківській області, попри відсутність відповідного досвіду. Це призначення викликало критику, а згодом проти Рожанського подали скаргу через корупцію та зловживання.
-
У 2021 році його звільнили через негативну оцінку діяльності, після чого він недовго працював у державній регуляторній службі, а згодом перейшов до “Газмереж”.
Цікаво, що декларації Рожанського свідчать про його значні статки: 15 земельних ділянок, 7 квартир, дорогі автомобілі, колекція швейцарських годинників та навіть баня площею 50 м². Такі активи викликають питання про джерела їх походження, особливо враховуючи його державну службу.
Скандал із закупівлею укриттів: зв’язки з Росією
Одним із найгучніших скандалів, пов’язаних із Рожанським, стала закупівля швидкоспоруджуваних захисних споруд для філій “Газмереж” у Харківській, Сумській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Тендер на 18,7 млн гривень виграло ТОВ “Л7”, яке, за даними журналістів, має зв’язки з Росією через ТОВ “Хоббіт Хаус”.
Хто стоїть за ТОВ “Л7”?
-
Керівник: Костянтин Рева, комерційний директор ТОВ “Хоббіт Хаус”.
-
Засновники “Хоббіт Хаус”: Ілона Левковська та її чоловік Олексій Левковський, який, за даними ЗМІ, має зв’язки з російським ФСБ.
-
Проблема: Документи тендеру підтверджують, що “Л7” постачало вироби “Хоббіт Хаус”, але департаменти “Газмереж”, підконтрольні Калині та Рожанському, не звернули уваги на ці зв’язки.
Щобільше, укриття були закуплені за завищеною ціною. Наприклад, у Чернігівській філії “Газмереж” аналогічні споруди коштували 1,48 млн грн за одиницю, тоді як в інших філіях – 1,64 млн грн. Загальна переплата могла сягнути майже 500 тис. грн.
Низька якість укриттів
Згідно з договором від 23 жовтня 2024 року, укриття мали відповідати стандартам ДСТУ 9195:2022 та ДБН В.2.2-5-2023, які вимагають мінімальної товщини стін 330 мм. Однак перевірка показала, що товщина стін становить лише 300 мм, що знижує захисні властивості споруд. Це ставить під загрозу безпеку працівників “Нафтогазу” та викликає питання про доброчесність посадовців.
Чому правоохоронні органи мовчать?
“Західний інформаційний фронт” наполягає, що правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України, повинні розслідувати діяльність Калини, Рожанського та їхньої команди. Ключові питання, які потребують відповіді:
1. Чому укриття закуповувалися за завищеними цінами у єдиного учасника тендеру?
2. Чому департаменти “Газмереж” ігнорували зв’язки постачальника з країною-агресором?
3. Як Рожанський, не маючи відповідного досвіду, отримав впливову посаду в компанії?
Ці факти вказують на можливе зловживання службовим становищем та корупцію, що потребує негайної реакції.
Висновок
Діяльність Олексія Калини та його команди в ТОВ “Газорозподільні мережі України” викликає серйозні занепокоєння щодо прозорості та доброчесності в структурах “Нафтогазу”. Закупівлі за завищеними цінами, неякісні захисні споруди та зв’язки постачальників із Росією – лише верхівка айсберга. “Західний інформаційний фронт” закликає правоохоронні органи звернути увагу на ці схеми та провести ретельне розслідування. Без належної реакції корупційні потоки в стратегічно важливій компанії продовжуватимуть підривати довіру до державних інституцій.