У світі, де адвокати покликані стояти на сторожі справедливості, захищати права людини та забезпечувати верховенство права, з’являються персонажі, які, здається, більше дбають про власний імідж, ніж про ідеали професії. Одним із таких є Валентин Гвоздій, заступник голови Національної асоціації адвокатів України (НААУ), віцепрезидент Комітету експертів Ради Європи з питань захисту адвокатів (CJ-AV) та керуючий партнер юридичної фірми GOLAW. Його ім’я гучно звучить у медіа, але не завжди з позитивного приводу. Чи є він щирим захисником адвокатської професії, чи лише майстром самопіару, який використовує високі посади для власної вигоди? Розберімось, спираючись на факти.
Конвенція Ради Європи: Захист адвокатів чи піар Гвоздія?
13–14 травня 2025 року в Люксембурзі відбулася урочиста подія – підписання Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Тринадцять країн, серед яких Франція, Італія, Норвегія та інші, поставили свої підписи під документом, який має стати першим міжнародним договором, спрямованим на захист адвокатів від переслідувань, погроз і фізичних атак. Ще чотири країни – Бельгія, Ісландія, Молдова та Великобританія – приєдналися до підписантів 14 травня.
Але де в цьому списку Україна? Відповідь проста: її там немає. Чому? Можливо, тому, що легітимність керівництва адвокатського самоврядування в Україні, зокрема НААУ та Ради адвокатів України (РАУ), під великим питанням. А хто ж стоїть за цими структурами? Звісно, Лідія Ізовітова та її вірний соратник – Валентин Гвоздій.
Гвоздій, який любить називати себе одним із розробників Конвенції, не соромиться піаритися на кожному кроці. Віцепрезидент CJ-AV, заслужений юрист України, доктор філософії в галузі права – звучить вражаюче, чи не так? Але за блискучою вивіскою ховається тінь скандалів, які кидають сумнів на його професійну етику та щирість. Чи не здається вам, що Гвоздій більше схожий на актора, який грає роль захисника адвокатів, ніж на реального борця за справедливість?
Скандали, які затьмарюють кар’єру
Фінансові махінації: Заробітки, які шокують
За даними українських медіа, Гвоздій за чотири роки роботи в “Укргідроенерго” заробив понад 8 мільйонів гривень, що становить приблизно 170 000 гривень на місяць. Для порівняння, середня зарплата в Україні у 2023 році ледь дотягувала до 15 000 гривень. Але це ще не все! У 2023 році, у віці 45 років, Валентин Гвоздій отримав пенсію в розмірі 135 611 гривень (11 300 гривень на місяць). Пенсія в 45 років? Справді? Може, він уже досягнув такого рівня просвітлення, що заслужив відпочинок раніше за інших? Чи, можливо, справа в загадковому статусі інвалідності третьої групи, про який шепочуться в кулуарах?
Пенсійний фонд, до речі, відмовляється надавати деталі, посилаючись на “можливу шкоду для життя чи здоров’я” Гвоздія. Видно, інформація про його пенсію – це державна таємниця рівня ядерних кодів.
Але чи не час вже НАБУ та ДБР звернути увагу на цього здорового 45 річного пенсіонера, який отримав цей почесний статус дякуючи сумнозвісній ексначальниці МСЕК Тетяні Крупі?
Закордонні відрядження: Захист адвокатів чи втеча від війни?
Поки Україна бореться з повномасштабним вторгненням Росії, Валентин Гвоздій, здається, обрав інший шлях – шлях закордонних “відряджень”. За даними медіа, він провів 13 місяців за кордоном під час війни, працюючи в Україні лише 3 місяці. Це означає, що 85% часу він був відсутній у країні, яка потребувала підтримки своїх громадян. Виїхав за п’ять днів до вторгнення 24 лютого 2022 року, повернувся ненадовго, а потім знову зник у червні. Може, він захищав права адвокатів із сонячних пляжів чи затишних європейських кафе? Ця “відданість” державній компанії та адвокатській справі викликає лише саркастичну посмішку.
Корупційні звинувачення: 400 мільйонів для російського підрядника
Один із найгучніших скандалів, пов’язаних із Гвоздієм, стосується переплати 400 мільйонів гривень російському афілійованому підряднику для проєкту Дніпровської ГЕС у 2023-2024 році. Так, ви правильно прочитали – російському підряднику, і це під час війни з Росією! Цей інцидент викликав хвилю обурення та підозр у корупційних схемах. Хоча офіційних судових рішень немає, сама наявність таких звинувачень кидає тінь на репутацію Гвоздія. Чи може людина, яку звинувачують у таких махінаціях, бути лідером адвокатської спільноти?
Етичні суперечки: Легітимність під питанням
Гвоздій обіймає посаду заступника голови НААУ та РАУ, але чи легітимне це керівництво? Повноваження нинішнього складу закінчилися ще в жовтні 2022 року, але Лідія Ізовітова та її права рука Гвоздій продовжують триматися за свої крісла. Ба більше, ходять чутки, що Гвоздій планує замінити Ізовітову на посаді керівника НААУ. Невже ми дозволимо, щоб адвокатську спільноту очолила людина, чия репутація потоплена в болоті скандалів? Це було б гротескним завершенням епохи “захисту адвокатів”.
Конвенція Ради Європи: Захист чи ширма?
Повернімося до Конвенції Ради Європи. Документ, безумовно, важливий: він покликаний захищати адвокатів від погроз, переслідувань і фізичних атак. Але чи не використовує Гвоздій свою участь у розробці Конвенції як ширму для прикриття власних промахів? Його позиція віцепрезидента CJ-AV виглядає як ідеальний спосіб відвернути увагу від фінансових, корупційних та етичних скандалів. “Я розробляв Конвенцію, я захищаю адвокатів!” – звучить гарно, але чи відповідає це реальності?
Конвенція вимагає від держав гарантувати адвокатам безпечні умови роботи, проводити розслідування в разі порушень і захищати професійні об’єднання. Але як може Гвоздій, чия легітимність у НААУ під питанням, представляти Україну на міжнародній арені? Чи не є це знущанням з самої ідеї верховенства права, яку він нібито захищає?
Чи заслуговує Гвоздій на довіру?
Валентин Гвоздій – це яскравий приклад того, як можна вибудувати кар’єру на гучних званнях, піарі та участі у міжнародних проєктах, але втратити довіру через скандали та сумнівні дії. Його високі доходи, загадкова пенсія, тривалі закордонні відрядження та звинувачення в корупції створюють образ не захисника адвокатів, а майстра самопросування. Чи може така людина очолити НААУ, чи представляти Україну на міжнародному рівні? Питання риторичне.
Шановні адвокати, чи готові ми довірити майбутнє професії людині, чия репутація нагадує гротескний колаж із фінансових махінацій, корупційних звинувачень і етичних провалів? Мабуть, настав час задуматися, хто насправді стоїть за маскою “захисника адвокатів”. І якщо Гвоздій планує замінити Ізовітову, то, можливо, це лише черговий акт у трагікомедії під назвою “Українська адвокатура”.
Лариса Криворучко, Голова ГО “АФЛК”