Корупційний скандал, що загрожує національній безпеці
Скандал із хабарництвом ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, який діяв в інтересах олігарха-втікача Костянтина Жеваго, ще не встиг затихнути, як спалахнув новий. Українські ЗМІ повідомляють, що суддя Верховного Суду Олена Кібенко блокує повернення державі 45,9 млрд грн, виведених Жеваго через банк “Фінанси та Кредит”. Ці кошти могли б значно посилити Збройні Сили України, але замість цього олігарх використовує їх для фінансування корупційних схем, політичних проєктів та медіаатак.
Ця стаття розкриває, як Жеваго через підкуп суддів, юристів та медіа намагається уникнути відповідальності, завдаючи шкоди державі та її обороноздатності.
Жеваго та банк “Фінанси та Кредит”: схема виведення мільярдів
Ще у 2023 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов проти Костянтина Жеваго, вимагаючи компенсацію збитків на суму 45,9 млрд грн через махінації з банком “Фінанси та Кредит”. Понад два роки минуло, але розгляд справи досі не розпочато. Чому? Юристи Жеваго у змові з корумпованими суддями штучно затягують процес.
Ключову роль у цій схемі відіграють Анна Огренчук, партнерка юридичної фірми LCF, та суддя Верховного Суду Олена Кібенко. Огренчук, яку пов’язують із “неформальною комунікацією” з суддями, стала центральною фігурою після того, як адвокат Жеваго Горецький отримав умовний вирок за хабар Князєву. Її чоловік, Андрій Довбенко, відомий як “смотрящий” за Мін’юстом часів Порошенка, також має зв’язки з олігархами, зокрема Сергієм Курченком.
Політолог Віталій Кулик зазначає:
“Усі скарги по справі Фонду проти Жеваго розглядає Олена Кібенко. Абсурдність скарг очевидна, але мета досягнута – розгляд справи максимально затягується.”
Ця схема дозволяє Жеваго уникати відповідальності, а державі – втрачати кошти, еквівалентні річним витратам Міноборони на дрони.
Корупція у Верховному Суді: роль Кібенко та Огренчук
Олена Кібенко, суддя Верховного Суду, стала ключовою ланкою в блокуванні справи. Її дії викликають підозри у співпраці з Жеваго через Огренчук. Хоча скарги Жеваго відхиляються, це лише формальність – затягування процесу дозволяє олігарху виводити активи та уникати покарання.
Такі дії не лише підривають довіру до судової системи, але й загрожують національній безпеці. Виведені Жеваго 45,9 млрд грн могли б піти на закупівлю зброї, дронів, ракет чи засобів ППО для ЗСУ. Натомість ці кошти осідають на рахунках олігарха, який роками уникає сплати податків, ренти за видобуток руди та відмиває гроші через “благодійні” фонди.
Правоохоронці повинні негайно розслідувати дії Кібенко та Огренчук у межах кримінального провадження, адже їхня діяльність має ознаки корупції та державної зради.
Медіаатаки Жеваго: Лазоренко та Булашев
Окрім судової корупції, Жеваго активно фінансує медіакампанію для дискредитації української влади. У Кременчуці цю діяльність координує депутат міської ради Богдан Лазоренко. Його сім’я тісно пов’язана з підприємствами Жеваго:
-
Батько Руслан Лазоренко – адвокат, який захищав у суді вбивцю мера Олега Бабаєва.
-
Мати Леся Лазоренко – головний редактор газети “Телеграф”.
-
Сам Богдан контролює “Кременчуцьку газету”, телеграм-канали “Х.Кременчук” та “Труха.Кременчук”.
Усі ці медіа отримують фінансування від Жеваго та його компаній, зокрема Ferrexpo. Лазоренко живе у квартирі, що належить ГЗК Жеваго, та уникає мобілізації, попри придатність до служби, завдяки “зв’язкам” у ТЦК.
Ще один ключовий пропагандист – росіянин В’ячеслав Булашев, відомий симпатіями до путіна. Булашев публікував інформацію про стратегічні об’єкти Кременчука, ображав волонтерів і переселенців, а також поширював наклепи на президента Зеленського та мера Кременчука. Його діяльність фінансується Жеваго як помста за кримінальні справи проти олігарха.
Булашев уникає арештів завдяки грошам Жеваго
Булашев також уникає покарання завдяки зв’язкам у правоохоронних органах. За даними ЗМІ, він має покровителя, який допомагає йому уникати арешту навіть після гучних скандалів.
Політичний вплив Жеваго: контроль над “Європейською солідарністю”
Жеваго не обмежується судами та медіа. Він фінансує фракції партії “Європейська солідарність” у місцевих радах Кременчука та Полтавської області. Завдяки його впливу було передано опалення лівобережної частини Кременчука “Полтаватеплоенерго”, яке одразу встановило завищені тарифи.
Такий контроль дозволяє Жеваго просувати власні інтереси на місцевому рівні, одночасно підриваючи довіру до центральної влади. Його мета – захоплення політичного впливу в Кременчуці, що стане плацдармом для подальших корупційних схем.
Наслідки для держави та ЗСУ
Дії Жеваго мають катастрофічні наслідки для України:
1. Втрата 45,9 млрд грн – це кошти, які могли б піти на озброєння, медичне забезпечення чи захист критичної інфраструктури.
2. Підрив довіри до судової системи – корупція у Верховному Суді знищує реформи та відлякує іноземних інвесторів.
3. Посилення ворожої пропаганди – медіа-атаки Жеваго створюють соціальну напругу та підривають єдність у воєнний час.
Ці дії потребують негайної реакції правоохоронних органів, зокрема НАБУ, ДБР та СБУ. Жеваго, Кібенко, Огренчук, Лазоренко та Булашев мають бути притягнуті до відповідальності.
Час зупинити корупцію Жеваго
Костянтин Жеваго роками обкрадав Україну, виводячи мільярди через банк “Фінанси та Кредит”, уникаючи податків і фінансуючи корупцію у судах та медіа. Його дії загрожують не лише економіці, але й обороноздатності країни.
Держава повинна:
-
Прискорити розгляд справи проти Жеваго у Верховному Суді.
-
Розслідувати діяльність Кібенко, Огренчук та інших фігурантів.
-
Притягнути до відповідальності Лазоренка, Булашева та їхніх покровителів.
Українці заслуговують на справедливість, а ЗСУ – на ресурси для перемоги. Час зупинити Жеваго та його корупційну імперію.
За матеріалами: КРЕМЕНЧУК TODAY
Звертаюся до Голови Організації Криворучко Л.С., доктора юридичних наук, професора, автор численних наукових публікацій в Україні і за кордоном з 2001 року, монографій, книг, до адвоката, керівника Юридичної компанії «Криворучко».
ЗАЯВА
Я, Лазоренко Руслан Володимирович, житель територіальної громади Кременчука, адвокат Національної асоціації адвокатів України згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №457 від 06.04.2006, про що відомості внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.
Також, зареєстрований як фізична особа-підприємець та в ході своєї господарської діяльності- «діяльність у сфері права» сплачує відповідні кошти до бюджетів, у тому числі до бюджету територіальної громади міста Кременчука.
Здійснення професії адвоката є основним моїм заробітком і доходом для мене і моєї родини.
У мене троє дітей, зокрема, син Лазоренко Б.Р. – депутат Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Згідно п.п.1,2,7 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено: адвокат – фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
– адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту;
– клієнт – фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: 1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності; 6) життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом; 16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
Я не здійснював і не здійснює антиукраїнської діяльності, я не є «людиною Жеваго», я не дію «в інтересах Жеваго» в контексті поширеної інформації, хоча громадянин України Жеваго К.В. може бути, але не був і не є клієнтом в інтересах якого здійснюється адвокатська діяльність, я не пов’язаний “з підприємствами Жеваго”, я не вчиняв протиправних дій, я не захищав у суді вбивцю мера Олега Бабаєва, а здійснював захист клієнта, при цьому у цій кримінальній справі відсутній обвинувальний вирок, який набрав законної сили.
VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам від 01.08.1990 прийняті Основні положення про роль адвокатів в яких зазначено: «…1. Будь-яка людина в праві звернутися по допомогу до адвоката за своїм вибором для підтвердження своїх прав і захисту в усіх стадіях кримінальної процедури.
16. Уряди мають забезпечити адвокатам:
а) можливість здійснювати їх професійні обов’язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання;
б) можливість вільно пересуватися і консультувати клієнта у своїй країні та за кордоном;
в) виключення можливості піддавати покаранню або погрожувати його застосуванням та можливості обвинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за дії, здійснювані відповідно до визнаних професійних обов’язків, стандартів та етичних норм.
17. Там, де безпека адвокатів перебуває під загрозою у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, вони мають бути адекватно захищені властями.
18. Адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв’язку з виконанням професійних обов’язків.
19. Суд або адміністративний орган не повинні відмовляти у праві адвоката, що має допуск до практики, представляти інтереси свого клієнта, якщо він не був дискваліфікований відповідно до національного права і практики його застосування й даних Положень.
20. Адвокат повинен мати кримінальний і цивільний імунітет від переслідувань за заяви, що стосуються справи, роблені у письмовій або усній формі при сумлінному виконанні свого обов’язку й здійсненні професійних обов’язків в суді, трибуналі або іншому юридичному або адміністративному органі.
21. Обов’язком компетентних влад є забезпечення адвокату можливості своєчасно знайомитися з інформацією, документами і матеріалами справи, а у кримінальному процесі – не пізніше закінчення розслідування – до судового розгляду.
22. Уряди повинні визнавати і додержувати конфіденційності комунікацій і консультацій між адвокатом і клієнтом в рамках відносин, пов’язаних з виконанням адвокатом своїх професійних обов’язків…».
Законодавство України прямо забороняє ототожнення адвоката з клієнтом, а порушення гарантій діяльності захисника є злочином.
Заборона на ототожнення адвоката з клієнтом є міжнародним стандартом.
Хоча Acquis Європейського Союзу не містить норм, які б регулювали питання відповідальності за ототожнення, це випливає з принципу верховенства права та його складових, які закріплені у фундаментальних договорах ЄС та в Угоді про асоціацію.
У Договорі про ЄС вказано, що Союз засновано на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та поваги до прав людини. І ці цінності є спільними для всіх держав-членів.
Угодою про асоціацію України з ЄС також декларується повага до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, а також повага до принципу верховенства права, повинні формувати основу внутрішньої та зовнішньої політики Сторін і є основними елементами цієї Угоди.
У Розділі ІІІ «Юстиція, свобода та безпека» Угоди передбачено, що Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової̈ влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості. Співробітництво буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.
Щодо ролі адвокатів висловлювався і Європейський суд з прав людини, який зазначав, що вони мають особливий та спеціальний статус.
Адвокати сприяють належному здійсненню правосуддя, а, отже, підтримці довіри громадськості до нього (див., наприклад, рішення у справі Rodriguez Ravelo v. Spain, 2016).
Оцінюючи реформи України у сфері верховенства права та фундаментальних прав, Європейська Комісія у своєму звіті від 08.11.2023, зазначила, що незалежна та професійна адвокатура є ключовою передумовою для забезпечення доступу до правосуддя та функціонування ринкової̈ економіки.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (2000)21 від 25.10.2000 про свободу професійної̈ діяльності адвокатів, адвокати не повинні потерпати або зазнавати погроз щодо застосування до них санкцій, чи зазнавати тиску під час здійснення своєї̈ діяльності у відповідності зі своїми професійними стандартами.
У Модельному кодексі поведінки для європейських юристів 2021 року, розробленого Радою адвокатів та правових товариств Європи (Council of Bars and Law Societies of Europe), вказано, що адвокат повинен залишатися незалежним від свого клієнта, якщо він хоче користуватися довірою третіх сторін і судів. Незалежність необхідна для захисту адвокатів від випадків ототожнення їх з клієнтами.
Враховуючи вищевикладене, стає очевидно, що міжнародні та європейські стандарти гарантій адвокатської діяльності передбачають заборону ототожнення адвоката з його клієнтом під час надання правничої допомоги.
Напади на адвокатів, тиск з боку суспільства та політиків, та навіть фізичне насильство – все це наслідки недостатньої правової обізнаності та ігнорування вимог закону як пересічними громадянами, так і державними органами.
Рада адвокатів України неодноразово наголошувала на неприпустимості ототожнення адвоката з клієнтом, адже це заважає реалізації права на захист і порушує принципи справедливого суду.
Я дорожу своєю честю, гідністю та діловою репутацією.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
У відповідності до ст.55 Конституції права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 62 Конституції передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
При цьому, ст.68 Конституції передбачено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.200 ЦК України та ст.1 Закону України «Про інформацію» інформацією – є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Згідно ч.2 ст.200 ЦК суб’єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права.
У відповідності до ч.1 ст.270 ЦК фізична особа серед іншого має право на повагу до гідності та честі право на недоторканність особистого і сімейного життя.
Гідність – особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні своєї самоцінності й моральної рівності з іншими людьми; ставлення до людини інших людей, в якому визнається її безумовна цінність.
На відміну від гідності моральна цінність людини в понятті «честь» пов’язується з її реальною життєдіяльністю, соціальним статусом, визнаними чеснотами.
Честь – особливе моральне ставлення людини до себе, що виявляється в усвідомленні свого соціального статусу, роду діяльності й моральних заслуг, і відповідне ставлення до неї суспільства, яке рахується з її репутацією.
Ділова репутація – це сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.
Частинами 2,3 статті 273 ЦК передбачено, що юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов’язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов’язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
Статтею 276 ЦК передбачено, що юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов’язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
У відповідності до ч.1,4,6 ст.277 ЦК фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових(службових) обов’язків, вважається юридична особа, у якій вона працює, а ч.5 цієї статті передбачено, якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла(видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв’язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
У відповідності до ст.308 ЦК фотографія, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.
Одним із основних принципів інформаційних відносин згідно зі ст.2 Закону України «Про інформацію» є достовірність і повнота інформації.
В публікації, виходячи з контексту, поширена недостовірна, негативна та наклепницька інформація про мене та мою родину, також без моєї згоди і моєї родини незаконно поширені фотографії.
Контекст поширеної інформації направений на формування у стороннього читача негативного образу відносно мене так і моєї родини, у тому числі і моєї діяльності,
як адвоката.
Поширенням недостовірної інформації порушується моя честь, гідність і ділова репутація, так і родини.
Також, звератю увагу, що веб-сайт “КРЕМЕНЧУК.TODAY” не зареєстрований як медіа, не має вихідних даних, але є поширювачем недостовірної, негативної та наклепницької інформації.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.09.2024 у справі №524/423/23, яке набрало законної сили, встановлено факт, що інформація, яка розміщена на веб-сайті «КРЕМЕНЧУК.TODAY» (https://kremen.today) за посиланням (https://kremen.today/2022/02/22/hto-u-kremenchutsi-ye-agentamy-kremlya-i-putina/ в статті мовою оригіналу «Хто у Кременчуці є агентами Кремля і Путіна?»: «…У Кременчуці агентів Кремля фінансує олігарх Жеваго. Нижче наведемо докази антиукраїнської диверсійної діяльності Жеваго та його людей.
Через 5 років сепаратист Музика з’явився у штабі Жеваго і брав участь в акціях Піддубної. Є інформація, що куратором Музики тоді був тодішній технолог штабу Жеваго Лазоренко…
На виборах у 2020 році Жеваго купив осередки партії «Європейська солідарність» у Полтаві та Кременчуці. Однак у виборчі списки включили зовсім інших людей, які працюють на Жеваго. Саме так депутатом міськради Кременчука став Лазоренко.
У Кременчуці в інтересах Жеваго діє вся родина Лазоренків. Батько Руслан – адвокат «Візиту». Він, до речі, попався на підробці документів під час реєстрації жевагівських кандидатів на виборах у 2020 році. Мама Леся – головний редактор сайту «Телеграф», який останні два роки веде агітацію за Жеваго і його ГОКи. Їхній син Богдан – став головним кандидатом на посаду мера Кременчука.
Лазоренко зараз хоче видати себе за партійця Євросолідарності. На офіційних заходах він намагається говорити українською, хоча в побуті та серед друзів демонструє зневагу до мови.
І ось останні скандали за його участі: він відмовився піднімати Державний прапор на офісі ЄС в Кременчуці в День єдності.
А на позачерговій сесії 15 лютого Лазоренко намагався зірвати голосування на сесії в Кременчуці, підігруючи Кремлю…» є недостовірною, негативною та такою, що порушує честь, гідність та перешкоджає діловій репутації Лазоренка Богдана Руслановича, Лазоренка Руслана Володимировича і Лазоренко Лесі Василівни.
Також, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.02.2025 у справі №524/423/23, яке набрало законної сили, встановлено факт порушення немайнового права Лазоренка Б.Р., Лазоренка Р.В. і Лазоренко Л.В. на розповсюдження фотографій на веб-сайті «КРЕМЕНЧУК.TODAY» (https://kremen.today).
Приймаючи до уваги викладене, прошу:
1. Видалити публікацію “Медіаатаки Жеваго: Лазоренко та Булашев”.
2. Про розгляд заяви прошу повідомити на мою – е-пошту: lazorenko.pravo@gmail.com
Шановний Руслане Володимировичу, прошу надати офіційне спростування від інтернет-видання КРЕМЕНЧУК.TODAY про те що опублікована стаття https://kremen.today/2022/02/22/hto-u-kremenchutsi-ye-agentamy-kremlya-i-putina/ не відповідає дійсності для того, щоб у нас були відповідні підстави видалити передрук даної статті з нашого інтернет-видання. З повагою, редакція видання.