28 квітня Вищий антикорупційний суд знову чекатиме на Андрія Довбенка, підозрюваного у розкраданні в АРМА. Але адвокат-утікач, ймовірно, не з’явиться – він переховується в Лондоні, у розкішній квартирі, придбаній його дружиною Анною Огренчук за два тижні до їхнього гучного весілля в Сен-Тропе. Поки НАБУ полює на Довбенка, його дружина, Анна Огренчук, залишається у тіні, хоча її діяльність викликає не менше запитань.
Хто така Анна Огренчук?
Анна Огренчук – не просто юристка. Вона – президентка Асоціації правників України (АПУ) у 2019–2021 роках, чинна віцепрезидентка АПУ, радниця із судової реформи. Її ім’я асоціюється з реформами та етичною юриспруденцією, але за фасадом ховається інша реальність. Огренчук роками вибудовувала мережу зв’язків із суддями, олігархами та політиками, використовуючи АПУ як інструмент впливу.
Її кар’єра почалася з вигідного шлюбу з Романом Самсіним, сином ексголови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ігоря Самсіна. Після розлучення вона пов’язала життя з Андрієм Довбенком, якого в часи Порошенка називали «смотрящим» за Мін’юстом. Разом із Денисом Бугаєм, ексюристом олігарха Курченка, вони створювали судові «рішення під ключ».
АПУ як інструмент впливу
Коли Бугай залишив посаду голови АПУ через скандали, Огренчук очолила організацію. Вона використовувала АПУ для налагодження контактів із суддями, а її юридична фірма LCF стала притулком для клієнтів, які шукали «потрібні» судові рішення. Розкішне весілля в Сен-Тропе, де серед гостей були судді та тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан, стало демонстрацією її впливу.
Сьогодні Огренчук формально залишається віцепрезиденткою АПУ, використовуючи організацію як прикриття. У керівництві АПУ – поважні судді, які допомагають їй підтримувати «комунікацію» з Фемідою. Одна з таких фігур – суддя Олена Кібенко, чиї зв’язки з Огренчук заслуговують окремого розслідування.
Лондонське життя та українські схеми
Проживаючи в Лондоні, Огренчук продовжує заробляти в Україні. За даними журналістських розслідувань, її фірма LCF обслуговує підсанкційних олігархів, займається схемами із заарештованим майном та затягуванням судових процесів. ЗМІ неодноразово писали про її причетність до «потрібних» судових рішень.
Іронічно, що Огренчук публічно виступає за «суд як сервіс». Цей сервіс вона дійсно створила – але для обраних. Її історія демонструє, як замість реформ судова система України отримала імітацію, прикриту гучними конференціями та форумами.
Майбутнє Огренчук: санкції чи безкарність?
За інформацією джерел, РНБО розглядає можливість запровадження санкцій проти Огренчук за створення корупційної мережі та співпрацю з підсанкційними бізнесменами. Проте вона продовжує виступати на форумах, закликаючи до етичної юриспруденції, тоді як за лаштунками «розв’язує питання».
Анна Огренчук – це приклад того, як система, що мала б боротися з корупцією, сама стає її частиною. Її історія – це не лише про одну людину, а про глибоку кризу в українській судовій системі, де вовки в овечій шкурі диктують правила гри.
Джерела: Інформація базується на відкритих даних із журналістських розслідувань, публікацій у ЗМІ та офіційних повідомлень правоохоронних органів.
ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”