8 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження №316, яким із резервного фонду держбюджету виділено 113 млн грн на консультаційні послуги. Кошти призначені для підготовки проєкту угоди зі США про корисні копалини. Розподіл виглядає так: 59 млн грн отримає Мінекономіки, а 54 млн грн — Мін’юст. Уряд зобов’язав міністерства до 15 квітня залучити “фахових консультантів” із досвідом роботи з держборгом, зовнішніми запозиченнями та міжнародними юридичними фірмами. Але чи виправдана ця витрата в умовах війни, коли кожна гривня на вагу золота? Українські експерти юристи сумніваються, що американські юристи врятують угоду, а критики називають рішення черговим прикладом марнотратства. Розбираємо, чому це викликає обурення.
Що передбачає розпорядження Кабміну?
Згідно з документом, 113 млн грн із резервного фонду — спеціального джерела, призначеного для надзвичайних ситуацій, — підуть на оплату консультацій. Мінекономіки та Мін’юст мають знайти фахівців, які допоможуть скласти угоду про видобуток корисних копалин зі США. Йдеться про юристів, які раніше співпрацювали з українським урядом у фінансових питаннях, а також про міжнародні правові фірми. Термін виконання — до 15 квітня, тобто менш ніж за тиждень від дати розпорядження.
На перший погляд, ідея виглядає логічно: залучити професіоналів, щоб Україна отримала вигідні умови співпраці зі США. Але чому це викликає стільки питань? Бо сума в 113 млн грн — це не дрібниця, особливо коли країна перебуває у війні, а бюджет тріщить по швах.
Експерти: “Юристи вже не допоможуть”
Експерти стверджують, що: залучення міжнародних юристів на цьому етапі — марна справа. Угода про корисні копалини зі США, імовірно, вже має базові обриси, і її ключові положення навряд чи суттєво зміняться завдяки консультаціям. “Американські юристи не зроблять дива там, де політичні та економічні домовленості вже сформовані”, — зазначають аналітики. Якщо це так, то навіщо витрачати 113 млн грн на формальність?
Критики додають: якби уряд справді дбав про вигідну угоду, консультантів залучили б на етапі її розробки, а не зараз, коли текст, можливо, вже узгоджено. Виникає підозра, що це просто спосіб “освоїти” бюджетні кошти під благородним приводом.
Резервний фонд: для чого він насправді?
Резервний фонд держбюджету — це “подушка безпеки” для фінансування непередбачених витрат: ліквідація наслідків стихійних лих, підтримка армії, екстрені медичні потреби. У 2025 році, коли Україна бореться з агресією РФ, кожна гривня з цього фонду має бути виправданою. То чому 113 млн грн ідуть на юристів, а не, наприклад, на дрони чи медичне обладнання для фронту?
Для порівняння: за даними Міноборони, один FPV-дрон коштує близько 15-20 тис. грн. За 113 млн грн можна придбати понад 5 тисяч таких дронів — реальний внесок в оборону. Натомість уряд обирає консультації, ефективність яких під питанням. Це викликає обурення серед платників податків, які чекають від влади пріоритетів, орієнтованих на війну, а не на бюрократичні “проєкти”.
Хто отримає ці мільйони?
Розпорядження не уточнює, які саме фірми чи експерти отримають 113 млн грн. Вказано лише, що це мають бути фахівці з досвідом роботи з держборгом і зовнішніми запозиченнями. Утім, в Україні вже сформувалася традиція: такі контракти часто дістаються “своїм” компаніям або міжнародним фірмам із завищеними цінами. Чи не стане це черговим “розпилом” бюджету?
Мінекономіки (59 млн грн) і Мін’юст (54 млн грн) отримали завдання знайти консультантів за лічені дні. Такий стислий термін лише посилює підозри: чи не підготовлені “потрібні” кандидати заздалегідь? Прозорість процесу викликає сумніви, адже Кабмін не оприлюднив тендерних процедур чи критеріїв відбору.
Альтернативний погляд: чи потрібні консультації?
Прихильники рішення можуть сказати: угода зі США про корисні копалини — стратегічний крок, який у майбутньому принесе Україні мільярди. Якісна юридична підтримка потрібна, щоб захистити національні інтереси. Але навіть якщо це так, чому фінансування йде з резервного фонду, а не з планового бюджету Мінекономіки чи Мін’юсту? І чому сума саме 113 млн грн — звідки взялася ця цифра?
Експерти юристи зазначають: міжнародні юристи беруть за свої послуги десятки тисяч доларів на годину. За нинішнім курсом (приблизно 40 грн за долар) 113 млн грн — це близько 2,8 млн доларів. Якщо врахувати, що консультації триватимуть кілька тижнів, це астрономічні гонорари. Чи варті вони того, якщо угода вже на фінішній прямій?
Економічна доцільність під час війни
Україна живе в умовах постійних обстрілів, дефіциту ресурсів і залежності від західної допомоги. За даними Держстату, бюджетний дефіцит у 2025 році може сягнути рекордних позначок. У таких реаліях витрачати 113 млн грн на консультантів виглядає як розкіш, яку країна не може собі дозволити.
Громадськість уже висловила обурення в соцмережах: “Поки солдати гинуть, уряд платить мільйони юристам”, “Краще б ці гроші пішли на армію”. Ці настрої відображають розрив між пріоритетами влади та потребами народу.
Проблема прозорості та контролю
Ще один критичний аспект — відсутність контролю за використанням цих коштів. Чи звітуватимуть Мінекономіки та Мін’юст про те, хто отримав гроші і які результати принесли консультації? Без публічного звіту 113 млн грн можуть “розчинитися” в кишенях наближених фірм. Уряд мав би заздалегідь оголосити тендер, оприлюднити імена консультантів і пояснити, як їхня робота вплине на угоду зі США.
Висновок: марнотратство чи стратегія?
Рішення Кабміну витратити 113 млн грн із резервного фонду на консультаційні послуги викликає більше запитань, ніж відповідей. Експерти сумніваються в ефективності таких витрат, а громадськість обурена їхньою недоцільністю під час війни. Якщо угода зі США справді стратегічна, чому її підготовка не фінансувалася планово? І чому саме резервний фонд став джерелом для юристів, а не для нагальних потреб фронту?
Цей випадок — черговий сигнал про проблеми з пріоритетами влади.
Без прозорості й обґрунтування 113 млн грн ризикують стати символом марнотратства чи навіть корупції. Суспільство чекає від уряду пояснень і дій, які реально підтримають країну, а не лише збагачуватимуть “фахових консультантів”.
Головне зображення: фото з ZN.UA
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”