12 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12089 “щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”. Цей документ, ініційований представниками “Слуги народу”, зокрема Ігорем Фрісом, активно підтримувався бізнесом. Проте експерти та громадськість б’ють на сполох: у разі підписання президентом Володимиром Зеленським закон може легалізувати численні земельні схеми, включно зі скандальними оборудками, пов’язаними з Денисом Комарницьким. Що передбачає законопроєкт і які ризики він несе для держави?
Суть законопроєкту №12089
На перший погляд, законопроєкт має благородну мету — захистити “добросовісних набувачів”, які купують землю чи нерухомість, не знаючи про її незаконне походження. Основні положення такі:
- Якщо з моменту корупційної оборудки минуло 10 років, держава чи територіальна громада втрачають право повернути незаконно виведену землю чи майно.
- Якщо ж 10 років ще не минуло, але суд визнав виведення активів незаконним, держава може повернути їх, але лише компенсувавши “добросовісному набувачу” повну ринкову вартість. При цьому компенсація втрат держави чи громади не передбачена.
- Законопроєкт декларує винятки для земель стратегічного значення, об’єктів критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини. Однак численні “нюанси” у формулюваннях роблять повернення таких активів практично неможливим.
Автором документа є нардеп від “Слуги народу” Ігор Фріс, який позиціонує його як захист чесних інвесторів. Але чи справді законопроєкт захищає бізнес, чи відкриває двері для легалізації корупційних схем?
Ключові ризики для держави
Експерти Центру протидії корупції (ЦПК) та інші аналітики вказують на серйозні загрози, які несе законопроєкт №12089:
- Легалізація старих схем. Якщо з моменту незаконного виведення землі чи майна минуло 10 років, держава втрачає будь-які шанси повернути ці активи. Це фактично амністія для корупціонерів, які діяли в минулому.
- Фіктивні “добросовісні набувачі”. Розслідування показують, що в земельних схемах часто використовуються підставні особи чи компанії, які передають активи кінцевим бенефіціарам. Останні формально виступають “добросовісними набувачами”, хоча насправді є частиною корупційного ланцюжка.
- Землі, які не можна відчужувати. Пляжі, ліси чи ділянки біля водойм за законом не можуть бути у приватній власності. Проте “добросовісні набувачі” купують такі об’єкти, чудово розуміючи їхній незаконний статус.
- Проблеми з кадастром. Межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не внесені до Державного земельного кадастру. Це унеможливлює їхній захист від виведення.
- Окуповані території. Законопроєкт ускладнює повернення майна на тимчасово окупованих Росією територіях. На це звернуло увагу Головне юридичне управління Верховної Ради.
- Неконституційність. Деякі положення дискримінують державу та громади, порушуючи їхнє право на захист власності.
Комітет ВР на чолі з “слугою” Денисом Масловим проігнорував ці зауваження, залишивши їх без належного доопрацювання у фінальній версії документа.
Скандальні приклади земельних схем
Законопроєкт №12089 може “відбілити” вже відомі корупційні схеми, які розслідуються правоохоронцями. Ось два яскравих приклади:
- Справа ексміністра Сольського. НАБУ розслідує схему заволодіння державною землею на 290 млн грн. За даними слідства, ділянки спочатку передавали громадянам під виглядом реалізації права на безкоштовну землю, а потім перепродавали агрохолдингу, який ставав “добросовісним набувачем”. У разі підписання закону такі активи можуть залишитися у власності холдингу.
- Схеми Комарницького в Києві. Розслідування Bihus.Info та НАБУ викрили земельні оборудки Дениса Комарницького та його спільників. “Прослушка” показала, що великі забудовники отримували землю через фіктивні фірми, які виступали посередниками. Кінцеві бенефіціари формально вважалися “добросовісними набувачами”, хоча були частиною схеми від початку.
Після набрання чинності законопроєктом ці та подібні активи можуть бути втрачені державою назавжди. Або ж держава змушена буде виплачувати величезні компенсації, навіть якщо доведе незаконність їхнього виведення.
Чому бізнес підтримує закон?
Законопроєкт активно лобіювався бізнес-структурами, які аргументують це захистом інвесторів. Ігор Фріс стверджує, що документ убезпечить тих, хто купує майно “з третіх рук” і не причетний до первинних оборудок. Однак реальність виглядає інакше: закон вигідний насамперед великим гравцям, які роками скуповували сумнівні активи, знаючи про їхнє походження.
Реакція громадськості та експертів
ЦПК та інші організації закликають Зеленського ветувати законопроєкт через його корупційні ризики. Експерти наголошують, що документ суперечить принципам справедливості та інтересам держави. Головне юридичне управління ВР також вказало на проблеми, зокрема щодо окупованих територій і неконституційних норм. Утім, “Слуги народу” проігнорували ці зауваження, ухваливши закон у другому читанні.
Наслідки для України
Якщо Зеленський підпише законопроєкт №12089, держава може втратити мільярди гривень у вигляді незаконно виведених земель і нерухомості. У разі судового повернення таких активів платники податків змушені будуть компенсувати їхню вартість “добросовісним набувачам”, серед яких можуть бути бенефіціари корупційних схем. Це не лише фінансові збитки, а й удар по довірі до влади та правоохоронної системи.
Особливо цинічним виглядає те, що закон може “відбілити” схеми, які вже розслідуються НАБУ. Наприклад, справи Сольського та Комарницького через 10 років стануть “законними”, а держава залишиться ні з чим. Це може стимулювати нові хвилі земельного рейдерства, адже корупціонери знатимуть: достатньо “перечекати” певний час, щоб уникнути відповідальності.
Легалізація чи захист?
Законопроєкт №12089, ухвалений “Слугами народу”, викликає більше запитань, ніж відповідей. Ігор Фріс і його колеги називають його захистом бізнесу, але на практиці він відкриває шлях до легалізації земельних схем, включно з аферами Комарницького та інших впливових фігур. Держава втрачає інструменти для повернення незаконно виведених активів, а громади — право на свою власність.
Чи підпише Зеленський цей документ? Від цього залежить, чи отримають корупціонери “зелене світло” для своїх оборудок. Громадськість і експерти закликають президента накласти вето, щоб уникнути катастрофічних наслідків для країни. У будь-якому разі, скандал навколо законопроєкту №12089 лише набирає обертів, а його вплив на земельну політику України ще доведеться оцінити.
За матеріалами ЦПК