Суддя Київського апеляційного суду Володимир Васильович Мельник неодноразово опинявся в центрі скандалів, пов’язаних із його рішеннями, які викликають сумніви у їхній законності та об’єктивності. Від справи італійки Марілени Пізуто, якій він повернув конфіскований мільйон доларів, до судового розгляду справи Чучковського В.В., де його звинувачують у порушенні норм КПК та упередженості, — діяльність Мельника викликає серйозні питання до судової системи України. У цій статті ми проаналізуємо ключові епізоди, спираючись на публікації з інтернету та доступні матеріали, щоб оцінити, наскільки рішення цього судді відповідають принципам верховенства права.
Справа Марілени Пізуто: повернення мільйона доларів
Одним із найгучніших прикладів роботи Володимира Мельника є справа італійки Марілени Пізуто, яка намагалася вивезти з України понад 783 000 доларів і 230 000 євро через “зелений коридор” аеропорту Києва. Про це повідомляла Євгенія Слівко у сюжеті для програми “Наші гроші. Досудилися”. Готівка була захована в коробках бренду Sanahunt, що належить відомій бізнесвумен Оксані Мороз, у якої Пізуто проживала напередодні вильоту до Мілана.
У суді першої інстанції дії італійки кваліфікували за ст. 483 Митного кодексу України, яка передбачає конфіскацію нелегально переміщуваних коштів і штраф у розмірі 100% від суми. Пізуто стверджувала, що везла у коробках блокноти, а мільйон доларів їй нібито випадково спакувала комірниця Оксани Мороз. Проте пояснити, чому “блокноти” були упаковані в коробки від взуття з логотипом Sanahunt, вона не змогла.
Суд першої інстанції визнав її винною, але апеляцію розглядав Володимир Мельник. Він скасував рішення про конфіскацію, аргументуючи це тим, що Пізуто “не встигла завершити правопорушення”, а лише вчинила замах на нього. Таке рішення суперечить тексту ст. 483 Митного кодексу, де чітко вказано, що відповідальність настає як за переміщення, так і за дії, спрямовані на переміщення товарів із приховуванням від митного контролю. Критики зазначають, що Мельник фактично проігнорував букву закону, давши підстави вважати його рішення упередженим або мотивованим зовнішніми факторами.
Цей випадок викликав обурення в медіа та серед громадськості. Повернення мільйона доларів особі, яка намагалася обійти митні правила, ставить під сумнів не лише компетентність судді, а й саму систему правосуддя. Чому Мельник вирішив інтерпретувати закон настільки вільно? Чи могла дружба Пізуто з Оксаною Мороз, відомою у впливових колах, вплинути на результат? Відповідей немає, але скандал лише підігрів інтерес до особи судді.
Справа Чучковського В.В.: порушення КПК та упередженість
Ще одним прикладом сумнівної діяльності Володимира Мельника є його роль у судовому засіданні Київського апеляційного суду 7 квітня 2025 року у справі Чучковського В.В., заступника начальника охорони п’ятого Президента України Петра Порошенка. Апеляційна скарга адвоката Лариси Криворучко стосувалася ухвали Печерського районного суду про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою із заставою у 400 мільйонів гривень.
Під час розгляду справи захист вказав на численні порушення. Прокурор Офісу Генерального прокурора не з’явився без поважних причин, але Мельник, як головуючий суддя, не вжив жодних заходів реагування, передбачених законом. Підозрюваного Чучковського не доставили до суду, що унеможливило його участь у процесі. Натомість суддя дозволив собі обмежувати права сторони захисту, зокрема ігноруючи їхні аргументи про політичний характер справи та відсутність складу злочину.
Адвокат Криворучко наголосила, що Мельник встановлював власні правила судочинства, відступаючи від норм КПК. Наприклад, він не відреагував на порушення прокурора, чим порушив принцип рівності сторін. Захист також стверджував, що єдиним “доказом” проти Чучковського було змонтоване відео, отримане від РФ у березні 2025 року, що ставить під сумнів його законність і об’єктивність. До того ж за даними адвоката, до підозрюваного застосовувалися катування — факт, який Мельник проігнорував.
Ця справа стала черговим прикладом того, як Володимир Мельник, на думку критиків, демонструє упередженість і вибірковість у застосуванні закону. Його дії сприймаються як спроба легітимізувати сумнівне рішення Печерського суду, попри явні порушення Конституції та КПК. Чи був це прояв суддівської необ’єктивності, чи тиск іззовні — питання залишається відкритим.
Хто такий Володимир Мельник?
Володимир Васильович Мельник — суддя Київського апеляційного суду з багаторічним стажем. Однак його кар’єра супроводжується неоднозначними рішеннями, які регулярно стають предметом обговорення в медіа. За інформацією з відкритих джерел, таких як сайт “Просуд”, Мельник не раз потрапляв під критику за сумнівні вироки, які суперечать здоровому глузду чи нормам закону.
Наприклад, у справі Пізуто його рішення можна розглядати як прецедент, що підриває боротьбу з контрабандою в Україні. У той час, коли країна перебуває у стані війни та економічної кризи, повернення мільйона доларів особі, яка порушила митні правила, виглядає щонайменше дивно. Аналогічно, у справі Чучковського Мельник проявив себе як суддя, який готовий ігнорувати порушення з боку обвинувачення, але обмежувати права захисту.
Критика суддівської системи через призму дій Мельника
Діяльність Володимира Мельника є частиною ширшої проблеми — кризи довіри до судової системи України. За даними громадських організацій, таких як “Чесно”, судді в Україні часто ухвалюють рішення, які суперечать принципам справедливості, через корупцію, політичний тиск або особисту зацікавленість. Мельник, як видно з наведених прикладів, не є винятком.
У справі Пізуто його аргументація про “замах на правопорушення” виглядає як спроба виправдати порушника, попри чіткі норми Митного кодексу. У справі Чучковського — це ігнорування процесуальних порушень і політичного контексту, що може свідчити про лояльність до певних сил. Обидва випадки об’єднує одне: суддя Мельник демонструє тенденцію до вибіркового застосування закону, що підриває довіру до апеляційного суду.
Реакція суспільства та медіа
Медіа, такі як “Наші гроші” та інші розслідувальні проєкти, регулярно висвітлюють діяльність Мельника. Після рішення у справі Пізуто журналісти наголошували на абсурдності виправдання італійки, яка “не знала” про мільйон у своїй валізі. У справі Чучковського адвокат Криворучко відкрито звинуватила суддю в упередженості, що також отримало розголос.
Громадські активісти закликають до ретельної перевірки діяльності Мельника Вищою радою правосуддя. Його рішення сприймаються як такі, що можуть бути пов’язані з корупційними схемами або тиском із боку впливових осіб. Однак офіційних розслідувань проти судді поки що не розпочато.
Висновок: чи заслуговує Мельник на довіру?
Володимир Мельник, суддя Київського апеляційного суду, своєю діяльністю викликає серйозні сумніви у своїй об’єктивності та компетентності. Справа Пізуто показала його готовність інтерпретувати закон на користь порушника, а справа Чучковського — ігнорувати процесуальні норми та права захисту. Обидва випадки об’єднує спільна риса: суддя ставить під сумнів принципи верховенства права, що є неприпустимим у демократичній державі.
Чи є ці рішення результатом корупції, тиску чи просто низької кваліфікації — питання для подальших розслідувань. Але одне очевидно: діяльність Мельника потребує пильної уваги з боку суспільства та правоохоронних органів. Доки такі судді залишаються на посадах, довіра до української Феміди буде під загрозою.
Головне зображення з bihus.info
Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариса Криворучко”