Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну схему розкрадання державних коштів у Міністерстві оборони України. Йдеться про закупівлю харчових продуктів для Збройних Сил України під час війни з росією. Сума збитків — понад 733 млн грн, а замах на розтрату сягнув 788 млн грн. У цій статті розбираємо деталі скандалу, хто причетний і як вдалося зупинити махінації.

Хто отримав підозру від НАБУ і САП?

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам:

  • Екскерівнику Департаменту Міноборони;
  • Власниці компаній-постачальниць;
  • Двом керівникам цих компаній;
  • Фізичній особі, пов’язаній зі схемою.

Їм інкримінують розтрату майна (ч. 5 ст. 191 КК України), замах на розтрату (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК) та легалізацію злочинних доходів (ч. 3 ст. 209 КК). Про це повідомляється на офіційному сайті НАБУ.

Як працювала схема з «золотими яйцями»?

За даними слідства, у 2022–2023 роках Міноборони закуповувало продукти для армії через так звані комплекти харчування. Каталог включав 409 найменувань: від картоплі й м’яса до спецій і сезонних ягід. Але лише 10% асортименту — ходові продукти, такі як овочі чи крупи. Решта, як желатин чи черешня взимку, замовлялися рідко або взагалі ніколи.

Ціна комплекту формувалася як середня вартість усіх позицій. Постачальники завищували ціни на популярні продукти (наприклад, яйця по 17 грн за штуку чи картоплю втридорога), а на непотрібні — занижували. Формально ціна комплекту залишалася стабільною, але реальні збитки для бюджету були колосальними. Експертиза підтвердила: за серпень — грудень 2022 року дві компанії-постачальниці отримали 733 млн грн надприбутків.

Куди пішли вкрадені гроші?

Частину коштів вивели через виплату дивідендів і фіктивну фінансову допомогу пов’язаним фірмам. За інформацією НАБУ, власниця компаній могла витратити ці гроші на купівлю готелів у Хорватії та іншої нерухомості за кордоном. Такі дії кваліфікують як легалізацію злочинних доходів.

Ключову роль у схемі відіграв посадовець Міноборони, який “не помічав” завищених цін у каталогах під час підписання договорів. Його дії стали підставою для підозри в розтраті.

Як вдалося запобігти ще більшій розтраті?

Скандал із закупівлею яєць по 17 грн за штуку набув розголосу в січні 2023 року завдяки розслідуванням ЗМІ, зокрема “Української правди”. Після цього НАБУ розпочало досудове розслідування. Під тиском громадськості постачальники знизили ціни на 11 ключових продуктів, що зупинило розтрату ще 788 млн грн.

Міноборони також відреагувало: змінило порядок закупівель і запровадило пілотні проєкти для прозорості. Ці кроки стали відповіддю на пропозиції НАБУ і САП щодо усунення корупційних ризиків.

Хто допоміг викрити схему?

Розслідування провели за підтримки Державної аудиторської служби України, яка виявила порушення під час перевірки закупівель. Спільна робота аудиторів і НАБУ дала змогу зібрати докази та притягнути винних до відповідальності.

Що далі?

Слідство триває. НАБУ і САП шукають інших причетних до схеми, аналізують вилучені документи та фінансові операції. Громадськість чекає, чи вдасться довести справу до суду і повернути вкрадені кошти до бюджету. Фото та відео з обшуків, оприлюднені НАБУ, уже стали вірусними в мережі, підігріваючи інтерес до скандалу.

Чому це важливо для України?

Скандал із «золотими яйцями» — не просто корупційна схема, а удар по обороноздатності країни в умовах війни. Розкрадання сотень мільйонів гривень, призначених для ЗСУ, підриває довіру до влади та деморалізує суспільство. Викриття таких оборудок — крок до очищення системи, але попереду ще багато роботи.

Висновок

Сума в 733 млн грн розкрадання і замах на ще 788 млн грн — це не просто цифри, а реальні втрати для армії та платників податків. Завдяки НАБУ, САП і громадському розголосу вдалося зупинити частину махінацій.

Але чи стане це уроком для Міноборони? Час покаже.

Лариса Криворучко, Голова ГО “Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко”