Плани щодо оголошення масштабного пакета військової допомоги для України зійшли нанівець перед самітом.
Після 10 годин переговорів і попри публічну підтримку Володимира Зеленського, який виступив перед журналістами у супроводі керівників двох ключових інституцій ЄС — Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти, — фінальні рішення, узгоджені між лідерами країн, зосередилися лише на їхніх спільних зусиллях щодо розбудови фрагментованого оборонного сектора.
Брюссель — Обійми, фотосесії, обіцянки продовжувати постачати зброю Україні. Попри всі події, які відбулися за шість тижнів після повернення Дональда Трампа до Білого дому, саме це європейські лідери могли запропонувати президенту України Володимиру Зеленському на надзвичайному саміті в Брюсселі.
Звичайно, вони розробили плани щодо посилення оборонного сектору ЄС, але — і це, мабуть, найважливіше у короткостроковій перспективі — вони не змогли домовитися про нові зобов’язання щодо підтримки України в найближчому майбутньому.
Київ стикається з припиненням військової допомоги та обміну розвідданими зі сторони США, адміністрація Трампа тисне на Зеленського, щоб він швидко укладав мирну угоду з російським президентом Володимиром Путіним. Перед самітом у Брюсселі дипломати з країн, які рішуче підтримують Україну, висловлювали сподівання, що зустріч призведе до нових зобов’язань, які посилять позиції Києва.
«Ми повинні підтримувати Україну зараз як ніколи раніше», — заявила верховний дипломат ЄС Кая Каллас перед надзвичайним самітом.
Однак після 10 годин переговорів і попри публічну підтримку Зеленського, фінальні рішення, узгоджені між лідерами країн, зосередилися лише на їхніх спільних зусиллях щодо розбудови фрагментованого оборонного сектора.
Частина щодо України навіть не отримала схвалення серед 27 членів через опір прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який не приховує своєї підтримки Путіна та заявив про свою опозицію до заяви ще перед зустріччю, і дотримувався цієї позиції.
Решта ЄС відкинула будь-які ознаки розбіжностей. «Він робив це раніше», — сказав журналістам колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц. «Це не підірвало [Європейський] Союз».
Без Угорщини 26 країн підписали заяву щодо України, яка визначає червоні лінії для майбутніх мирних переговорів, закликає до вступу Києва до блоку та обіцяє майбутню військову допомогу без конкретних цілей.
Мир через силу
Це не через брак зусиль з боку Зеленського.
У своїй характерній чорній військовій формі, яка викликала насмішки з боку Трампа під час його візиту до Білого дому на минулому тижні, український президент виклав список нагальних потреб під час промови після прибуття до скляно-сталевої будівлі Юстуса Ліпсіуса у Брюсселі.
Він описав щоденні авіаудари Росії по українських містах, закликав Європу «прискорити» роботу над фінансовим інструментом, спрямованим на допомогу українській армії. Він вимагав нового пакету санкцій проти Росії та закликав ЄС просунутися вперед у планах прийняття України до блоку до 2030 року.
«Досягнення миру через силу вимагає, щоб Україна була в найсильнішій позиції, з власними потужними військовими та оборонними можливостями як невід’ємною складовою», — йдеться у заяві, підписаній 26 лідерами. «Європейський Союз залишається зобов’язаним, у координації з однодумцями та союзниками, надавати посилену політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні та її народу».
Дипломат ЄС, який говорив на умовах анонімності, захистив плани ЄС щодо збільшення військової допомоги Україні. Робота над майбутніми пакетами озброєнь продовжиться у рамках коаліції охочих, потенційно включаючи нечленів ЄС, таких як Великобританія.
Перед самітом Кая Каллас намагалася об’єднати країни ЄС навколо зусиль щодо забезпечення щонайменше 20 мільярдів євро військової допомоги для України у 2025 році, за словами кількох дипломатів. Однак, попри тривалі переговори між дипломатами, ці зусилля не отримали одностайної підтримки.
У закритих обговореннях між лідерами Кая Каллас заявила, що блок повинен зосередитися на наданні зброї для України, а не лише на її закупівлі для власних потреб, за словами двох дипломатів ЄС.
Зеленський отримав кілька конкретних зобов’язань у четвер, але не від ЄС. Норвегія пообіцяла збільшити пряму військову допомогу Україні до 8 мільярдів євро у 2025 році, що більш ніж удвічі перевищує попередні зобов’язання.
Слон у кімнаті
Головне питання, яке висить над майбутнім України, — чи зможе ЄС замінити або якось компенсувати припинення військової допомоги та розвідданих зі сторони США.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал порушив це питання під час закритих обговорень, за словами офіційного представника ЄС, який знає про ці обміни думками, запитавши: «Чи можемо ми діяти самостійно?»
Відповіддю була гучна мовчанка.
Країни ЄС разом пообіцяли більше Україні у плані фінансової та військової підтримки, ніж США, з початку повномасштабного вторгнення Росії три роки тому. Ця підтримка продовжуватиме надходити в наступні місяці, з близько 30 мільярдами євро фінансової допомоги, призначеної на 2025 рік через позики, забезпечені замороженими активами Росії.
Однак припинення військової підтримки з боку США залишає величезну прогалину у можливостях союзників підтримувати Україну у всіх аспектах війни, особливо коли мова йде про розвідку та інформацію для точкового озброєння.
«Припинення обміну розвідданими дуже важливе для України», — сказав POLITICO полковник Філіп Інгрем, колишній офіцер розвідки британської армії. «Це означає втрату доступу до інформації про цілі для далекобійних ракет, а також перехоплення вхідних ракет та дронів. Країни-члени ЄС просто не мають значної стратегічної розвідувальної спроможності, оскільки вони настільки зосереджені на внутрішніх питаннях — такі країни, як Німеччина, повністю залежать від НАТО. Вони тепер стикаються з перспективою необхідності підвищити свої можливості, але це займає десятиліття та сотні мільйонів доларів».
Коли європейські лідери сіли вечеряти, звіт NBC News, який посилається на поточних та колишніх офіційних представників США, викликав нові сумніви щодо зобов’язань США перед НАТО, припускаючи, що Вашингтон може зобов’язатися захищати лише ті країни, які виділяють певний відсоток свого ВВП на оборону.
Занепокоєння щодо потенційного виходу США або зниження рівня європейської архітектури безпеки спричинило одну з найбільших геополітичних криз, яка вразила континент за останні десятиліття, з лідерами, які займаються дипломатією протягом останніх двох тижнів.
Коли все було сказано і зроблено в Брюсселі, поспіх європейців уникнути втрати гарантій безпеки з боку США виявився їхньою головною пріоритетною метою. Допомога у посиленні позицій України на полі бою та за столом переговорів виявилася далекою другорядною турботою — як це видно з кількості часу, який вони витратили на обговорення України порівняно з обороною.
Обговорення оборони тривало більшу частину 10 годин, лідери сперечалися про те, як фінансувати збільшення оборонних витрат на 800 мільярдів євро та скільки з їхніх інвестицій витратити на європейські джерела порівняно з неєвропейськими.
Переговори щодо України, однак, були завершені приблизно за 15 хвилин, за словами одного дипломата ЄС. Це говорить саме за себе.
За матеріалами: POLITICO